Сахно Іванна Анатоліївна — Вікіпедія

Іванна Сахно
Ivanna Sakhno
Ім'я при народженні Іванна Анатоліївна Сахно
Народилася 14 жовтня 1997(1997-10-14) (26 років)
Київ
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка
Alma mater Беверлі Гіллз (середня школа) і Інститут театру і кіно Лі Страсберґаd
Роки діяльності 2005– дотепер
Батьки Анатолій Сахноd
Кувівчак-Сахно Галина Миколаївна
IMDb ID 4854961

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Іванна Анатоліївна Сахно (англ. Ivanna Sakhno; нар. 14 листопада 1997, Київ) — українська акторка, відома своїми ролями в ситкомі «Леся+Рома» (2005—2008), в українській біографічній стрічці «Іван Сила» (2013), голлівудському блокбастері «Тихоокеанський рубіж: Повстання» (2018), екшн-комедії «Шпигун, який мене кинув» (2018), трилері з елементами жахів «Пік страху» («Нехай сніжить») (2020) та Шин Гаті в мінісеріалі «Асока» (2023).

У віці 15 років[1] Сахно разом з батьками переїхала до Лос-Анджелеса, з 2013 року там живе та працює.[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

Іванна Сахно народилася у Києві 14 листопада 1997 року у сім'ї працівників кіно, режисерки Галини Кувівчак-Сахно та оператора Анатолія Сахна.[3] Має старшого брата, засновника наукового напрямку "Концептологія" [4] та продюсера діджиталізованого мистецтва, Тараса Сахна (Тар Сахно).[5]

У дитинстві Сахно мріяла стати таксисткою чи фігуристкою, але врешті стала акторкою.[6]

В Україні Сахно стала відомою після випадкової[7] появи у першому частково українськомовному ситкомі «Леся+Рома» (2005—2008) та згодом у фільмі «Іван Сила» (2013).

У Голлівуді Сахно вперше заявила про себе, після ролі у малобюджетному фільмі Томаса Данна «Дерево тіл» (2017).[8] У 2017 вийшов ще один малобюджетний голлівудський фільм за участі Сахно, науково-фантастичний фільм жахів «Забрати назад не можна».

Але справжнє визнання у Голлівуді Сахно отримала лише у 2018, коли вийшли аж два великобюджетні блокбастери з її участю. У жовтні 2016 року Сахно отримала одну з головних ролей у блокбастері «Тихоокеанський рубіж 2» (2018), де вона втілила роль польської офіцерки на ім'я Вік.[9][10] Згодом, у жовтні 2017 року, Сахно долучилася до акторського складу ще одного голлівудського блокбастеру «Шпигун, який мене кинув» (2018), де вона втілила роль російського найманого вбивці.[11][12]

У 2019 році — член журі Міжнародної конкурсної програми 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю.[7]

21 березня 2020 року акторка повідомила про своє захворювання на коронавірус COVID-19.[13]

У 2020 році найбільший американський дистриб'ютор Lionsgate вперше купив для прокату фільм українського режисера (трилер «Let it snow», реж. Стас Капралов), де в головній ролі знялася Іванна Сахно.[14][15]

У листопаді 2021 року було оголошено, що Іванна Сахно візьме участь у серіалі «Асока» від Disney+, що є частиною франшизи «Зоряні війни»[16]». Того ж року вона увійшла до топ-100 найуспішніших жінок України за версією журналу «НВ».[17]

Сахно та Україна[ред. | ред. код]

Іванна під час Революції гідності підтримувала протестувальників у Києві[7] та разом з українською діаспорою Лос-Анджелеса виходила на мітинги на підтримку України, а 2016 року на червоній доріжці Каннського кінофестивалю Сахно з'явилася з табличкою на підтримку ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова.[18]

У червні 2017 року в інтерв'ю Сахно зізналася, що після переїзду в Америку вона змушена жити окремо від батьків і спілкуватися з ними в основному через текстові повідомлення, оскільки менеджери акторки побоюються, що в неї збережеться український акцент.[19][7]

У 2022 році виступила з критикою та засудженням російського військового вторгнення в Україну[20].

В травні 2023 року стала однією з амбасадорів нового напряму «Освіта та наука» проєкту United24.[21][22]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Повнометражні фільми[ред. | ред. код]

Рік Назва українською Оригінальна назва Мова Роль Примітки
2013 Іван Сила - українська Мілка перша роль у повнометражній художній стрічці
2016 Деревло тіл The Body Tree англійська Гелен
2017 Забрати назад не можна Can't Take It Back англійська Морґан Роуз
2018 Тихоокеанський рубіж: Повстання Pacific Rim: Uprising англійська Вік
2018 Шпигун, який мене кинув The Spy Who Dumped Me англійська Надія ім'я в оригіналі — Nadedja
2020 Пік страху Let It Snow англійська Мія

Телебачення[ред. | ред. код]

Рік Тип Назва українською Оригінальна назва Мова Роль Примітки
2005-2008 телесеріал Леся+Рома - українська, суржик, російська небога Лесі перша роль
2006 телефільм Жіночі сльози Женские слезы російська сусідка -
2008 телефільм Вчитель музики Учитель музыки російська Саша -
2008 телефільм Чоловік для життя, або На шлюб не претендую Мужчина для жизни, или На брак не претендую російська Женька -
2009 телефільм Контракт Контракт російська Соня -
2009 мінісеріал Вагома підстава для вбивства Веское основание для убийства російська 12-річна Саша -
2011 телесеріал Бабине літо Бабье лето російська Маша -
2013 мінісеріал Фродя Фродя російська Настя -
2016 мінісеріал Чорна квітка Черный цветок російська Лєра -
2020 мінісеріал Меломанка High Fidelity англійська Кет Монро -
2023 мінісеріал Асока Ahsoka англійська Шін Хаті -

Музичні кліпи[ред. | ред. код]

Рік Назва пісні Назва гурту Мова Джерело
2016 Bang Bang Green Day англійська [23]
2023 Eat Your Young Hozier англійська [24]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Нагороди й номінації
Рік Премія Номінація Робота Результат
2016 «Телетріумф» Акторка телевізійного фільму/серіалу (виконавиця жіночої ролі) «Чорна квітка» Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Киянка знялася у Голлівуді та приїхала за українськими сукнями — УП Правда, 7.02.2018
  2. Акторка Іванна Сахно про «Тихоокеанський рубіж», повільний Голлівуд і акцент  — hromadske.ua, 31 травня, 2017
  3. Голлівудська акторка з українським корінням знялася в блокбастері «Тихоокеанський рубіж» (фото) — Уніан, 07 лютого 2018
  4. • Тар Сахно є автором книги "How To Make The World Interesting" (Як Робити Світ Цікавим), яка є платформою для вивчення наукового направлення "Концептологія", заснованого Таром Сахно в 2018 році.
  5. TAR SAHNO (@tarsahno) • Світлини та відео в Instagram
  6. https://wz.lviv.ua/interview/166827-pershu-holovnu-rol-ivanna-sakhno-zihrala-u-deviat-rokiv — Високий замок, 17.04.2016
  7. а б в г Іванна Сахно: “Так, я потрапила в кіноіндустрію завдяки зв’язкам” | Новини. oiff.com.ua (укр.). Процитовано 11 липня 2020. 
  8. Ukrainian Up-And-Comer Ivanna Sakhno Climbs Aboard Pacific Rim 2. We Got This Covered. Процитовано 14 жовтня 2017. 
  9. Pacific Rim 2 recruits Ivanna Sakhno. Empire. Процитовано 14 жовтня 2017.  (англ.)
  10. Pacific Rim 2 enlists Ukranian actress Ivanna Sakhno. JoBlo.com. Процитовано 14 жовтня 2017.  (англ.)
  11. Ivanna Sakhno Joins ‘The Spy Who Dumped Me'. Deadline.com. Процитовано 14 жовтня 2017.  (англ.)
  12. Ivanna Sakhno signs 'The Spy Who Dumped Me'. The Hans India. Процитовано 14 жовтня 2017.  (англ.)
  13. Ukrainian Hollywood actress Ivanna Sakhno tests positive for COVID-19 | KyivPost — Ukraine's Global Voice. KyivPost. 22 березня 2020. Процитовано 11 липня 2020. 
  14. Stas Kapralov. www.facebook.com (укр.). Процитовано 9 липня 2020. 
  15. 'Let It Snow' Thriller Lands at Grindstone Entertainment. The Hollywood Reporter (англ.). Процитовано 9 липня 2020. 
  16. Star Wars: Ahsoka: Ivanna Sakhno Joins Disney+ Series
  17. Журнал НВ називає 100 найуспішніших жінок України. nv.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2023. 
  18. Українка, яка підкорила Голлівуд: Іванка Сахно знялася в американському блокбастері. ТСН.ua (укр.). 7 лютого 2018. Процитовано 9 липня 2020. 
  19. Актриса Іванна Сахно розповіла, як стати зіркою Голлівуда. 5 канал (uk-UA). Процитовано 9 липня 2020. 
  20. Ivanna Sakhno says 'her world went silent' after hearing about Ukraine
  21. UNITED24. Telegram. Процитовано 5 травня 2023. 
  22. У United24 з'явилися нові амбасадори: філософ Фукуяма, акторка Сахно та троє нобелівських лавреатів. hromadske.ua (укр.). 5 травня 2023. Процитовано 5 травня 2023. 
  23. Українська акторка зіграла у кліпі гурту Green Day — Hromadske.ua, 16 вересня 2016
  24. Валерій, Лавровський (10 квітня 2023). Hozier випустив кліп про повернення з війни з Іванною Сахно у головній ролі. СЛУХ — медіа про музику та все, що навколо неї. Процитовано 30 квітня 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]