French
DeutschСаяни — Вікіпедія
Саяни | ||||
рос. Саяны , монг. Соёны нуруу | ||||
 | ||||
| Гора Мунку-Сардик | ||||
| Країна |  Росія,  Монголія | |||
|---|---|---|---|---|
| Довжина | 850 км | |||
| Ширина | 150—200 км | |||
| Найвища точка | гора Мунку-Сардик | |||
| - координати | 51°45′00″ пн. ш. 100°30′00″ сх. д. / 51.75000° пн. ш. 100.50000° сх. д. | |||
| - висота | 3 491 м | |||
 Розташування Саян на мапі Східного Сибіру | ||||
 Саяни у Вікісховищі | ||||
Координати: 65°47′54″ пн. ш. 90°58′28″ сх. д. / 65.79833° пн. ш. 90.97444° сх. д.
Сая́ни, Сая́н або Сая́нські го́ри (рос. Саяны, монг. Соёны нуруу) — гірська країна на Півдні Сибіру в Росії і півночі Монголії. У Російській Федерації гори займають південні райони Красноярського краю та Іркутської області, а також північну частину Туви і західну частину Бурятії. Саян складається з численних хребтів, що утворюють велику вигнуту на півночі дугу, завширшки до 150—200 км. Саяни заведено поділяти на Західний Саян і Східний Саян.
Західний Саян[ред. | ред. код]
Західний Саян простягається на 600 км у північно-східному напрямі від верхів'я р. Малого Абакану до р. Казиру, де він з'єднується зі Східним Саяном.
Найбільші хребти: Саянський, Куртушибінський, Єргак-Таргак-Тайга. Висоти — від 1500 до 3121 м (гора Кизил-Тайга).
Хребти розчленовані глибокими міжгірними улоговинами, що лежать на висоті 400—800 м.
Східний Саян[ред. | ред. код]
Східний Саян простягається у південно-східному напрямі майже на 1000 км, від лівобережжя Єнісею до Тункінської улоговини.
Складається з невисоких (до 1500 м) плескатих гірських масивів — білогір'їв (Канське Білогір'я, Манське Білогір'я) та високих хребтів (Крижина, Удінський, Окинський тощо).
Найвища точка Східного Саяну й всієї гірської системи — гора Мунку-Сардик (3491 м).
У Східному Саяні поширена багаторічна мерзлота; відкрито близько 100 льодовиків загальною площею 30 км².
Геологія і корисні копалини[ред. | ред. код]
Саяни сформувалися у Каледонську складчастість.
Західний Саян складений переважно з кристалічних сланців, пісковиків, ефузивних гірських порід, прорваних інтрузіями гранітів, Східний — із гнейсів, сланців, кварцитів, базальтів.
З корисних копалин є залізна й мідна руди, золото, ртуть, графіт, слюда.
Численні мінеральні джерела.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат Саян різко континентальний.
Пересічна температура січня — від −20 °C в горах до −30 °C в улоговинах, липня — відповідно від +10 °C до +20 °C.
Річна кількість опадів на найвищих хребтах досягає 1000—1200 мм, у зниженнях — 300—350 мм.
Географія і природа[ред. | ред. код]
Річки Саянів належать до басейну Єнісею.
Улоговини й підніжжя гір зайняті степами, схили до висот 1600 м на Заході і 2100 м на Сході — темнохвойною тайгою, вище — альпійськими луками і тундрою.
Характерні представники тваринного світу лісів Саяну — лось, марал, бурий ведмідь, соболь, вивірка звичайна, колонок, лисиця руда; з птахів — тетерев, куріпка, рябчик тощо. На степових ділянках зустрічаються хом'яки, тушкани, ховрахи тощо.
Саяни й людина[ред. | ред. код]
Саяни здавна залюднені — корінними їх насельниками є як представники тюркських народів (хакаси, тофалари, тувинці), так і монгольських (буряти).
Важливе економічне значення, зокрема і для традиційного господарства, мають цінні лісові ресурси, гірські пасовища та мисливсько-промислові угіддя Саян.
У міжгірних улоговинах — землеробство (яра пшениця, ячмінь, жито, овес), розвивається садівництво.
-
Західний Саян, хребет Єргакі, пік Звьоздний (Зоряний) -
Західний Саян, хребет Єргакі, озеро Горних Духов (Гірських духів) -
Західний Саян, хребет Єргакі, висяча скеля -
-
Східний Саян, водоспад на річці Урік -
Східний Саян, Державний природний заповідник «Стовпи» -
Східний Саян, осінній ліс у Бурятія -
Струмок на перевалі Буйбінський в Саянах
Джерела та література[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саяни
- Зємцов О. О. Саяни // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 10., К., 1983, стор. 47
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- (рос.) Равнины и горы Сибири. — М. : Наука, 1975.
- Goro Komatsu, Sergei G. Arzhannikov et al. Quaternary paleolake formation and cataclysmic Flooding along the upper Yenisei River. Климат, лёд, вода, ландшафты.
- Encyclopaedia Britannica — Sayan Mountains (mountains, Asia) (англ.)
- Географическая энциклопедия — Саяны (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Саяни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
