Свідзинський Анатолій Вадимович — Вікіпедія

Свідзинський Анатолій Вадимович
Народився	1 березня 1929(1929-03-01) Могилів-Подільський
Помер	23 січня 2019(2019-01-23) (89 років) Луцьк
Поховання	Львів, Сихівський цвинтар
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Луцьк
Діяльність	ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки (1993—1995), завідувач кафедри математичної та теоретичної фізики ВНУ.
Галузь	теоретична фізика[1], фізика[1] і культурологія[1]
Alma mater	Львівський державний університет ім. І. Франка, фізико-математичний факультет
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Боголюбов Микола Миколайович
Знання мов	українська[1]
Заклад	НТУ «ХПІ», ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України, ТНУ і Волинський національний університет імені Лесі Українки
Титул	професор, доктор фізико-математичних наук, почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М.Боголюбова НАН України.
Партія	позапартійний
Родичі	Дядько Володимир Свідзинський, поет; троюрідна сестра Хращевська Оксана Миколаївна, лікарка
У шлюбі з	Жуйкова Маргарита Василівна
Нагороди	Орден Архистратига Михаїла

Свідзинський Анатолій Вадимович (нар. 1 березня 1929, м. Могилів-Подільський Вінницької обл. — пом. 23 січня 2019, Луцьк) — професор, доктор фізико-математичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України.

Біографія[ред. | ред. код]

Анатолій Свідзинський народився 1 березня 1929 р. в місті Могилів-Подільський на Вінниччині.

У 1930—1939 роках родина мешкала у Жмеринці, де батьки працювали на державних посадах: батько, Вадим Євтимійович (Юхимович), брат поета Володимира Свідзінського, — економістом районного планового відділу, мати, Клеопатра Георгіївна, — вчителькою фізики. У 1939 році переїхали до Києва в надії на лікування старшої доньки Валентини. Тут змушені були перебути німецьку окупацію України. Від 1945 року родина мешкала у Львові.

Закінчив з відзнакою Львівський державний університет ім. І. Франка, фізико-математичний факультет, 1952 р. Захистив кандидатську дисертацію 1956 р. (науковий керівник — академік М. М. Боголюбов), докторську дисертацію 1972 р.

Працював у Харківському політехнічному інституті у 1956—1960 рр., у Фізико-технічному інституті низьких температур АН УРСР у 1960—1975 рр., від 1975 до 1993 рр. — у Сімферопольському університеті.

Перший ректор Волинського державного університету імені Лесі Українки (1993–1995)^[2].

Завідувач кафедри теоретичної та математичної фізики Волинського державного університету (з 1993 р.).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 100 публікацій в галузі теоретичної фізики, монографій та підручників, а також праць з культурології та націології. Дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка з 1998 р.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Мешкаючи у Сімферополі, брав активну участь у діяльності товариства "Экология и мир": науково обґрунтував шкідливість будівництва Кримської АЕС в сейсмічно небезпечній зоні, виступав з доповідями, брав участь у дискусіях у ЗМІ та під час зустрічей з громадськістю. 1987 року будівництво Кримської АЕС було припинене, а 1989 року прийнято рішення відмовитися від запуску станції.

Від 1990 року активний член Товариства української мови (згодом "Просвіта") в Сімферополі. Був висунутий на посаду голови обласної організації, від чого відмовився.

У 1993 році був обраний заступником голови проводу ОУН. Довгий час був членом проводу, а згодом сенату організації.

Інша діяльність[ред. | ред. код]

• Автор низки сатиричних та гумористичних новел (видані збіркою «Роки й обличчя» в Луцьку). Публікується, зокрема, в газеті «День», журналах «Дзвін», «Сучасність».
• Головний редактор громадсько-політичного часопису «Розбудова держави» (2001—2005 рр.).

Смерть[ред. | ред. код]

Анатолій Вадимович Свідзинський помер 23 січня 2019 року в місті Луцьку у віці 89 років. Похований у Львові на Сихівському цвинтарі, поряд з могилою мами.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Кафедра математичної та теоретичної фізики Волинського національного університету має ім’я Анатолія Свідзинського.

Наукове товариство ім. Т. Шевченка спільно з Інститутом фізики конденсованих систем НАН України та Інститутом теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України провели меморіальний семінар (Львів, 11 березня 2019 року).

Основні нагороди[ред. | ред. код]

• Знак «Відмінник освіти України» (1998 р.).
• Орден Архистратига Михаїла за заслуги перед Українською Помісною Православною Церквою (1999 р.).
• Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» (2004 р.).
• Знак «Петро Могила» (2006 р.).
• Заслужений діяч науки і техніки України (Указ Президента України № 53/2010 від 20.01.2010 р.).

Основні друковані праці[ред. | ред. код]

Монографії і підручники з фізики[ред. | ред. код]

• Свидзинский А. В. Пространственно-неоднородные задачи теории сверхпроводимости. — М. : Наука, 1982. — 310 с.
• Свідзинський А. В. Лекції з термодинаміки. — Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 1999. — 84 с.
• Свідзинський А. В., Вілігурський О.М. Лекції з фізики надпровідності. — Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2003. — 82 с.
• Свідзинський А. В. Вступ до спеціальної теорії відносності: підручник. — Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. — 96 с.
• Свідзинський А. В. Математичні методи теоретичної фізики. У 2-х т. — Вид. 4-е, доповн. і переробл. — К. : Ін-т теорет. фізики ім. М. М. Боголюбова, 2009.
• Свідзинський А. В. Мікроскопічна теорія надпровідності: монографія. — Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. — 422 с.

Книги з культурології, синергетики і націології[ред. | ред. код]

• Свідзинський А. В. Крим вчора і сьогодні. А завтра? // Крим — не тільки зона відпочинку / В. Буткевич, Б. Горинь, А. Свідзинський. — Львів: Поклик сумління, 1993. — 104 с.
• Свідзинський А. В. Це складне національне питання. — К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 1994. — 70 с.
• Свідзинський А. В. Самоорганізація і культура. — К. : Вид-во ім. О. Теліги, 1999. — 288 с.
• Свідзинський А. В. Синергетична концепція культури. — Луцьк: Волин. обл. друк., 2009. — 696 с.
• Свідзинський А. В. Синергетична концепція культури. 2-е вид., випр. і доп. — Львів: Афіша, 2013. — 744 с.

Про Володимира Свідзинського[ред. | ред. код]

• Свідзинський А. В. «Я виноград відновлення у ніч несу…»: Володимир Свідзинський — творець прекрасного. — К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2003. — 184 с.
• Свідзинський А. В. Читаючи поезії Володимира Свідзинського // Незаймані слова: Збірник статей про творчість Володимира Свідзинського. — Брустури : Дискурсус, 2018. — с. 7—56.

Художні твори, мемуари[ред. | ред. код]

• Свідзинський А. В. Роки й обличчя: новели — Луцьк: Східноєвропейський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. — 380 с.
• Свідзинський А. В. Мої спогади про Миколу Миколайовича Боголюбова. — Л. : НТШ, 2009. — 40 с.
• Анатолій Свідзинський. Моє життя у науці. — Київ, 2019. — 152 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/nvvnu/fisika/2009_18/R3/Zhuykova.pdf
• https://web.archive.org/web/20120612224935/http://www.bitp.kiev.ua/doctors/svidzinsky.html
• https://web.archive.org/web/20130514055754/http://dsl.sf.ukrtel.net/biblio/index.php?a_id=1
• Ігор Юхновський. Кілька слів про Анатолія Свідзинського / Газета «День», 5 березня 2009
• Інтелектуал нашого часу. Віртуальна виставка з нагоди 85 річниці від Дня народження Анатолія Вадимовича Свідзинського

Джерела[ред. | ред. код]

• Анатолій Свідзинський. Біобібліографічний довідник. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. — 152 с.: іл.
• Анатолій Свідзинський. Мої спогади про Миколу Миколайовича Боголюбова. — Львів: НТШ, 2009. — 40 с., іл.
• Анатолій Свідзинський. Моє життя у науці. — Київ, 2019. — 152 с., іл.

Генеалогія та некрополістика Родовід Нормативний контроль GKG: /g/122j3shw · NKC: js2012732343 · VIAF: 311290920