Сєвськ — Вікіпедія

місто Сєвськ
Севск
Герб Прапор
Розташування міста Сєвськ
Розташування міста Сєвськ
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Брянська область
Муніципальний район Севський район
Код ЗКАТУ: 15248501
Код ЗКТМО: 15648101001
Основні дані
Час заснування 1146
Статус міста 1778
Населення 7 495 осіб (2008)
Поштовий індекс 242440
Телефонний код +7 48356
Географічні координати: 52°09′00″ пн. ш. 34°29′38″ сх. д. / 52.15000000002777369445539080° пн. ш. 34.49388888891677851° сх. д. / 52.15000000002777369445539080; 34.49388888891677851Координати: 52°09′00″ пн. ш. 34°29′38″ сх. д. / 52.15000000002777369445539080° пн. ш. 34.49388888891677851° сх. д. / 52.15000000002777369445539080; 34.49388888891677851
Часовий пояс +3, влітку +4
Водойма річка Сев
Найближча залізнична станція Євдокимовка
Відстань
До залізничної станції: 29 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

124

Мапа


CMNS: Сєвськ у Вікісховищі

Сєвськ (раніше — Сівськ[1][2], рос. Севск, рос. дореф. Сѣвскъ) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Сєвського району Брянської області. Знаходиться на території історичної області Сіверщина.

Населення міста становить 7 495 осіб (2008; 7 660 в 2002, 7,8 тис. 1989, 7,2 тис. в 1970, 6,2 тис. в 1959, 6,9 в 1939).

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Сев, лівій притоці Нерусси, басейн Десни. В межах міста в Сев впадають також його ліві притоки Сосниця та Мариця.

Походження назви[ред. | ред. код]

В старій українській літературі назва міста часто писалася як Сівськ (див. наприклад «Літопис Самовидця»[3]). Назва міста пов'язана з річкою Сев (Сів), хоча місцеві легенди оповідають, що спочатку місто називалося Сіверськ, бо заснували його сіверяни.

Історія[ред. | ред. код]

Місто є одним з найдавніших у Русі. Археологічні дослідження свідчать про раннє заселення території. Вперше Сєвськ згадується в Воскресеновському та Іпатіївському літописах 1146 року. Тоді він входив до складу Чернігово-Сіверської землі. Протягом 200 наступних років Сєвськ є прикордонною фортецею Московської держави. За правління Івана Грозного місто було ще більше укріплене. В середині XVI століття місто почало розвиватись як торговий пост, в кінці століття тут вже чеканились свої монети. В XVIII столітті місто поступово перетворюється з фортеці в цивільне місто. Було отримано герб та генеральний план забудови. 1687 року в Сєвську було страчено на горло гетьманича Григорія Самойловича (сина Івана Самойловича). Місто входило до складу Сєвської провінції (1708) Київської губернії, з 1727 року в Бєлгородській губернії як центр Сєвської провінції. Статус міста було отримано в 1778 році, зразу стає центром Сєвського повіту Орловської губернії, прийнято новий план забудови. Жителі займались землеробством, скотарством, торгівлею та ремеслами. 1909 в місті відкрите училище.

Економіка[ред. | ред. код]

В місті працюють заводи консервний, маслоробний та хлібний, м'ясокомбінат.

Видатні місця[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
  2. Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
  3. Літопис Самовидця. — Київ: «Наукова думка», 1971. — С. 124, 147.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]