French
DeutschСезар Мільштейн — Вікіпедія
| Сезар Мільштейн | |
|---|---|
| англ. Cesar Milstein | |
 | |
| Народився | 8 жовтня 1927 Байя-Бланка, Аргентина |
| Помер | 24 березня 2002 (74 роки) Кембридж, Велика Британія |
| Країна |  Аргентина.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | молекулярний біолог, лікар-імунолог, викладач університету, лікар, біолог, хімік |
| Alma mater | Університет Буенос-Айреса Кембриджський університет |
| Галузь | Імунологія |
| Заклад | Університет Буенос-Айреса[1][2] |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Аспіранти, докторанти | Георг Келер Джилліан Ґріффітс |
| Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Американська академія мистецтв і наук Буенос-Айреська Національна Академія Медициниd Всесвітня академія наук[3] Національна академія наук США Latin American Academy of Sciencesd |
| Відомий завдяки: | техніка отримання моноклональних антитіл |
| Нагороди | |
 Сезар Мільштейн у Вікісховищі | |
Сезар Мільштейн (англ. Cesar Milstein; 8 жовтня, 1927 року, Байя-Бланка, Аргентина — 24 березня 2002, Кембридж, Велика Британія) — аргентинсько-британський вчений імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1984 року «за теорії щодо специфічності в розвитку і контролі імунної системи і відкриття принципу продукції моноклональних антитіл». Разом з Георгом Келером розробив техніку отримання моноклональних антитіл.
Біографія[ред. | ред. код]
Сезар Мільштейн народився 8 жовтня 1927 року в аргентинському місті Баїя-Бланка у родині вихідця з Хмельниччини Лазаря Мільштейна і Максими Вапнярськи[4][5]. Закінчив Університет Буенос-Айреса і почав дисертацію з ферментативної кінетики. 1958 року переїхав до Великої Британії в Кембриджський університет, щоб продовжити дисертаційну роботу, яку захистив там же в 1960 році. Пізніше Мільштейн перейшов в Медичну дослідну раду в лабораторію Фредеріка Сенгера.
Мільштейн помер вранці 24 березня 2002 року у Кембриджі у 74 роки, через серцеву хворобу, якою хворів багато років.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Основна частина досліджень Мільштейна була присвячена вивченню структури антитіл та механізмів формування їх різноманітності. Так, працюючи у рамках цих досліджень, Мільштейн у 1975 році разом з Георгом Кьолером (який на той час був постдоком у його лабораторії), розробив гібридомний метод отримання моноклональних антитіл. За це відкриття він був удостоєний Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини 1984 року. Дослідження Мільштейна призвели згодом до розширення використання антитіл як у науці, так і у медицині.
Сам Мільштейн зробив значний внесок у розвиток та покращення моноклональних технологій — особливо наголошуючи на використанні моноклональних антитіл як маркерів, що дозволять розрізняти різні типи клітин. Він також передбачив потенційне різноманіття ліганд-зв'язуючих реагентів, що могло бути створене у результаті застосування методик рекомбінантної ДНК до моноклональних антитіл.
Ранні роботи Мільштейна, переважно, стосувалися природи різноманітності антитіл на амінокислотному рівні, а також дисульфідних зв'язків, якими були з'єднані антитіла. Частина робіт була зроблена у співпраці з його дружиною — Селією.
Акцент у його подальших дослідженнях змістився у бік мРНК, що кодувала антитіла. У цих роботах, він навів перші докази існування попередників цих поліпептидів, що містять сигнальну послідовність. Розвиток гібридомної методики поєднаний із досягненнями у секвенуванні нуклеїнових кислот, дозволив згодом Мільштейну намітити зміни, що відбуваються в антитілах після зустрічі з антигеном. Учений показав важливість соматичних гіпермутацій генів імуноглобуліну V у формуванні афінності антитіл. Під час цього процесу, локалізована мутація генів імуноглобуліну дозволяє продукування «вдосконалених» антитіл, що своєю чергою робить значний внесок у захисний імунітет та імунологічну пам'ять. Багато з його робіт, в останні роки, було присвячено опису цих мутаційних процесів з метою зрозуміти їх механізми. Так, на цю тематику він подав рукопис до друку — менш ніж за тиждень до смерті.
Досить окремо від основних досягнень була його діяльність як провідника ідей та натхненника для багатьох працюючих у даній сфері науки. Мільштейн також приділяв увагу допомозі науці та науковцям у менш розвинутих країнах.
Нагороди і почесті[ред. | ред. код]
У 1975 році Сезар Мільштейн був обраний членом Королівського товариства. Він був членом Дарвін-коледжу у Кембриджі з 1980 по 2002 роки. Нагороджений відзнакою Луізи Гросс Горовітц від Колумбійського університету у 1980 році, виграв Медаль Коплі у 1989 році. 1995 року Сезар Мільштейн став кавалером Ордену Пошани.
Література[ред. | ред. код]
- Horenstein, A L; Ferrero E, Funaro A, Crivellin F, Said M (2002). César Milstein, scientist (1927-2002). J. Biol. Regul. Homeost. Agents. 16 (1): 91—2. PMID 12425336.
- Springer, Timothy A (June 2002). César Milstein, the father of modern immunology. Nat. Immunol. 3 (6): 501—3. doi:10.1038/ni0602-501. PMID 12032559.
- Springer, Timothy A (May. 2002). Immunology. Retrospective: César Milstein (1927-2002). Science. 296 (5571): 1253. doi:10.1126/science.1073325. PMID 12016298.
- Neuberger, Michael (April 2002). César Milstein (1927-2002). Curr. Biol. 12 (9): R308—10. doi:10.1016/S0960-9822(02)00823-0. PMID 12007427.
- Rajewsky, Klaus (April 2002). Obituary: César Milstein (1927-2002). Nature. 416 (6883): 806. doi:10.1038/416806a. PMID 11976669.
- Raju, T N (January 2000). The Nobel chronicles. 1984: Niels Kai Jerne, (1911-94); César Milstein (b 1926); and Georges Jean Franz Köhler (1946-95). Lancet. 355 (9197): 75. doi:10.1016/S0140-6736(05)72025-0. PMID 10615922.
- Bolhuis, R L; Haaijman J J (December 1984). Nobel Prizes for immunology 1984 (Niels K. Jerne, Cesar Milstein, George Köhler). Nederlands tijdschrift voor geneeskunde 100. 128 (52): 2433—5. PMID 6395024.
- Kaartinen, M (. 1984). The 1984 Nobel Prize in medicine (Cesar Milstein, George Köhler, Niels Jerne). Duodecim; lääketieteellinen aikakauskirja. 100 (23-24): 1573—8. PMID 6394268.
- Onneby, M (. 1984). Immunology in theory and practice. Nils K Jerne shares the Nobel prize in medicine with Georges JF Köhler and Cesar Milstein. Nordisk medicin. 99 (11): 300, 304. PMID 6393048.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Aniversario del nacimiento de César Milstein — UBA, 2019.
- ↑ Anticuerpos monoclonales: el revolucionario descubrimiento de César Milstein — 2019.
- ↑ https://twas.org/directory/milstein-cesar
- ↑ A 95 años del Nacimiento del Premio Nobel en Medicina. Facebook. Asociación Civil y Cultural Ucraniana de Rosario - " 23 de Agosto". 8 жовтень 2022. Процитовано 3 листопада 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ https://www.lanueva.com/nota/2022-2-24-13-56-0-ucrania-la-tierra-paterna-del-premio-nobel-bahiense-cesar-milstein
Посилання[ред. | ред. код]
|
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||