Семантика мов програмування — Вікіпедія

Семантика в теорії програмування — розділ, що вивчає математичне значення мови програмування та моделі обчислень. Формальна семантика мови задається математичною моделлю, яка описує обчислення можливі в мові .

Основні види[ред. | ред. код]

• Денотативна семантика
• Аксіоматична семантика
• Конотативна семантика (операційна)

Загальний сенс[ред. | ред. код]

Семантика мови — це смислове значення слів. У програмуванні — значення операторів, основних конструкцій мови і т. ін.

Наприклад:

Перший код:  i = 0; while (i <5) {i ++;}   Другий код:  i = 0; do {i ++;} while (i <= 4); 

Логічно ці два фрагменти коду виконують одне і те ж, результати їх роботи ідентичні. У той же час семантично це два різні цикли. Так само результати опрацювання тегів HTML:

<i> текст </ i>  <em> текст </ em> 

виглядають на сторінці однаково, але семантично перший тег — це виділення курсивом, а другий — логічне виділення (браузери виводять курсивом).

Посилання[ред. | ред. код]

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2017)