Семеренко Валентина Олександрівна — Вікіпедія

Валя Семеренко
Валентина Олександрівна Семеренко
Загальна інформація
Національність українка
Громадянство  Україна
Народження 18 січня
смт Краснопілля Сумської області, УРСР
Зріст 160
Вага 56
Чоловік Олексій Прохор
Діти Марк Олексійович Прохор
Спорт
Країна Україна
Вид спорту Біатлон
Клуб Динамо
Нац. збірна збірна України
Тренери Байда С. І., Шамрай Г. І , Бондаренко В. М., Бєлова Н. А.
Участь і здобутки
Світові змагання 1 х 2 х 3 х
Регіональні змагання 7 х 3 х 1 х
Олімпійські ігри 1 х 0 х 0 х
Найвищий рейтинг 3 місце в Загальному заліку КС 2014/2015
Особисті рекорди Брала участь в 16 гонках на Олімпійських іграх (це є рекордом серед жінок), найтитулованіша біатлоністка в історії ЧЄ з біатлону
CMNS: Семеренко Валентина Олександрівна у Вікісховищі
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги І ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Зимові Олімпійські ігри
Золото Сочі 2014 естафета 4×6 км
Чемпіонати світу
Золото Контіолахті 2015 мас-старт 12,5 км
Срібло Естерсунд 2008 естафета 4×6 км
Срібло Нове Место-на-Мораві 2013 естафета 4×6 км
Бронза Нове Место-на-Мораві 2013 індивідуальна 15 км
Бронза Контіолахті 2015 спринт 7,5 км
Бронза Естерсунд 2019 естафета 4×6 км
Чемпіонати Європи
Золото Раубичі 2020 змішана естафета
Золото Отепяя 2015 естафета 4×6 км
Золото Брезно-Осрбліє 2012 естафета 4×6 км
Золото Ріднау-валь-Ріданна 2011 естафета 4×6 км
Золото Отепя 2010 спринт 7,5 км
Золото Уфа 2009 естафета 4×6 км
Золото Нове Место-на-Мораві 2008 естафета 4×6 км
Срібло Брезно-Осрбліє 2012 спринт 7,5 км
Срібло Брезно-Осрбліє 2012 переслідування 10 км
Срібло Отепя 2010 естафета 4×6 км
Бронза Бансько 2007 естафета 4×6 км
Золото Лангдорф-Арберзее 2006 спринт 7,5 км (юніорки)
Срібло Лангдорф-Арберзее 2006 переслідування 10 км (юніорки)
Бронза Новосибірськ 2005 естафета 3×6 км (юніорки)
Чемпіонати світу серед юніорів
Срібло Контіолахті 2005 естафета 4×6 км (юніорки)
Універсіада
Срібло Турин 2007 спринт 7,5 км
Срібло Турин 2007 переслідування 10 км
Срібло Турин 2007 естафета 3×6 км
Бронза Турин 2007 мас-старт 12,5 км
Літні чемпіонати світу
Золото Нове Место-на-Мораві 2011 спринт 7,5 км
Золото Мінськ 2019 Суперспринт
Срібло Нове Место-на-Мораві 2011 переслідування 10 км
Срібло Нове Место-на-Мораві 2011 змішана естафета 2×7,5 + 2×6 км
Срібло Уфа 2012 змішана естафета 2×7,5 + 2×6 км
Срібло Тюмень 2014 переслідування 10 км
Срібло Тюмень 2014 змішана естафета 2×7,5 + 2×6 км

Семере́нко Валенти́на Олекса́ндрівна (слухати, нар. 18 січня 1986, смт. Краснопілля Сумської області) — українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України, Олімпійська Чемпіонка, Чемпіонка Світу з біатлону. Багаторазова призерка ЧС з біатлону. Семиразова Чемпіонка Європи. (Найтитулованіша біатлоністка в історії ЧЄ з біатлону). Спортсменка року [2015] в Україні Одна з найтитулованіших біатлоністок в Історії України. Брала участь в 16 гонках на Зимових Олімпійських іграх.

Чемпіонка зимових Олімпійських ігор 2014 у Сочі, Росія.[1]

Чемпіонка та п'ятиразова призерка чемпіонатів світу з біатлону, переможниця та призерка етапів кубка світу з біатлону, чемпіонка світу серед юніорів 2004 року, семиразова чемпіонка Європи, чемпіонка світу з літнього біатлону 2011 року в спринті, неодноразова чемпіонка першостей та Чемпіонатів України, на XXIII Всесвітній зимовій універсіаді виборола 4 медалі (3 срібні, 1 бронзову). Учасниця зимових Олімпійських ігор 2006 року в Турині, 2010 року у Ванкувері, 2014 року в Сочі та 2018 року у Пхьончхані.

Багаторазова чемпіонка і призерка етапів Кубка світу. У сезоні 2014—15 посіла третє місце у загальному заліку Кубка світу. Також увійшла до десятки найкращих у сезоні 2013—14 (8-е місце).

Старший лейтенант СБУ.

Спортсменка року [ 2015 ]

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в смт. Краснопілля Сумської області.

Студентка Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Тренери: Байда Світлана Іванівна, Шамрай Григорій Іванович.

Валентина Семеренко — сестра-близнючка української біатлоністки Віти Семеренко.

Одружена з Олексієм Прохором.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

На чемпіонаті світу 2008 року в Естерсунді та чемпіонаті світу 2011 року у Ханти-Мансійську Валентина посіла друге місце в естафеті, однак через порушення антидопінгових правил Оксаною Хвостенко Міжнародний союз біатлоністів позбавив українську жіночу естафетну четвірку другого місця в гонці чемпіонату світу з біатлону-2011.[2]

Свій перший особистий подіум, третє місце, на етапах Кубка світу Валя здобула 4 лютого 2011 року в спринтерській гонці у Преск-Айлі (штат Мен, США), першу особисту перемогу — 15 грудня 2013 року в гонці переслідування на етапі Кубка світу в Аннесі, Франція.

На зимових Олімпійських іграх 2014 в Сочі здобула «золото» в естафеті 4×6 км (разом із Юлією Джимою, Вітою Семеренко та Оленою Підгрушною).[1]

Виступи на Олімпійських іграх[ред. | ред. код]

Змагання Індивідуальна Спринт Переслідування Масстарт Естафета Змішана естафета
XX Замові Олімпійські ігри 2006, Італія Турин 46 Н/Д
XXI Зимові Олімпійські ігри 2010, Канада Ванкувер 13 23 23 19 6 Н/Д
XXII Зимові Олімпійські ігри 2014, Росія Сочі 19 12 5 12 1
XXII Зимові Олімпійські ігри 2018, Південна Корея Пхьончхан 25 46 DNS 19
XXIII Зимові Олімпійські ігри 2022, КНР Пекін DNF 13

З сезону 2012 результати зимових Олімпійських ігор не зараховуються до загального заліку Кубку світу.

Виступи на чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗМ
2007 Італія Разун-Антерсельва, Італія 36 9
2008 Швеція Естерсунд, Швеція 32 16 20 18 2
2009 Південна Корея Пхьончхан, Південна Корея 26 15 38 16 DNF 11
2011 Росія Ханти-Мансійськ, Росія 11 10 24 16 DSQ
2012 Німеччина Рупольдінг, Німеччина 49 57 DNF 6
2013 Чехія Нове Место, Чехія 3 22 43 DNF 2
2015 Фінляндія Контіолахті, Фінляндія 15 3 19 1 6 11
2016 Норвегія Осло, Норвегія 44 38 26 5 4
2017 Австрія Гохфільцен, Австрія 80
2019 Швеція Естерсунд, Швеція 36 29 38 3
2020 Італія Антерсельва, Італія 42 36 43
2021 Словенія Поклюка, Словенія 50 DNF

Виступи на чемпіонатах Європи[ред. | ред. код]

Рік Місце проведення Інд Спр Пр Ест ЗМ СС
2005* Росія Новосибірськ, Росія 10 7 7 3
2006* Німеччина Лангдорф, Німеччина 11 1 2
2007 Болгарія Бансько, Болгарія 14 DNS 3
2008 Чехія Нове Место-на-Мораві, Чехія 1
2009 Росія Уфа, Росія 5 1
2010 Естонія Отепя, Естонія 1 DNS 2
2011 Італія Ріднау-Валь-Ріданна, Італія 1
2012 Словаччина Брезно-Осрбліє, Словаччина DNS 2 2 1
2015 Естонія Отепя, Естонія 1
2019 Білорусь Раубичі, Білорусь 11 31 13
2020 Білорусь Раубичі, Білорусь 7 9 1 4

[*] — юніорські змагання

Виступи на Кубку світу[ред. | ред. код]

Місця в кубках світу[ред. | ред. код]

Сезон Індивідуальна Спринт Переслідування Мас-старт Загальний залік
Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки) Позиція (очки)
2006-07 26 (32) 53 (20) 55 (8) 47 (60)
2007-08 37 (14) 28 (83) 28 (58) 30 (35) 28 (190)
2008-09 25 (56) 30 (105) 33 (61) 14 (115) 24 (349)
2009-10 8 (102) 19 (195) 14 (125) 20 (97) 14 (538)
2010-11 2 (159) 14 (240) 12 (161) 14 (127) 11 (678)
2011-12 29 (32) 25 (129) 21 (122) 23 (73) 22 (356)
2012-13 9 (86) 21 (160) 25 (107) 23 (85) 20 (438)
2013-14 8 (59) 10 (186) 6 (233) 13 (75) 8 (553)
2014-15 11 (74) 5 (328) 3 (255) 2 (210) 3 (865)
2015-16 50 (15) 51 (43) 37 (67) 46 (14) 47 (139)
2016-17 74 (11) 73 (13) 79 (24)
2017-18 4 (83) 33 (85) 32 (80) 16 (102) 21 (350)
2018-19 57 (5) 47 (54) 47 (54) 40 (14) 48 (117)
2019-20 21 (126) 31 (64) 34 (32) 33 (222)
2020-21 52 (13) 53 (46) 68 (8) 59 (67)
Валентина Семеренко у гонці переслідування на Чемпіонаті світу з біатлону в Обергофі.

Подіуми на етапах кубків світу[ред. | ред. код]

Сезон Місце проведення Змагання Результат
2007-08 Швеція Естерсунд, Швеція — ЧС Естафета 2
2008-09 Німеччина Обергоф, Німеччина Естафета 1
2010-11 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2010-11 США Преск-Айл, Сполучені Штати Спринт 3
2012-13 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2012-13 Німеччина Обергоф, Німеччина Естафета 1
2012-13 Німеччина Обергоф, Німеччина Переслідування 3
2012-13 Чехія Нове Место, Чехія — ЧС Індивідуальна 3
2012-13 Чехія Нове Место, Чехія — ЧС Естафета 2
2012-13 Росія Сочі, Росія Естафета 2
2013-14 Швеція Естерсунд, Швеція Змішана естафета 3
2013-14 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 1
2013-14 Німеччина Рупольдінг, Німеччина Естафета 3
2013-14 Франція Аннесі — Ле Гран Борнан, Франція Естафета 2
2013-14 Франція Аннесі — Ле Гран Борнан, Франція Спринт 3
2013-14 Франція Аннесі — Ле Гран Борнан, Франція Переслідування 1
2014-15 Швеція Естерсунд, Швеція Індивідуальна 3
2014-15 Швеція Естерсунд, Швеція Переслідування 2
2014-15 Словенія Поклюка, Словенія Спринт 3
2014-15 Словенія Поклюка, Словенія Переслідування 3
2014-15 Італія Антгольц — Антерсельва, Італія Естафета 3
2014-15 Чехія Нове Место-на-Мораві, Чехія Змішана естафета 3
2014-15 Фінляндія Контіолахті, Фінляндія — ЧС Спринт 3
2014-15 Фінляндія Контіолахті, Фінляндія — ЧС Масстарт 1
2015-16 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 3
2015-16 Німеччина Рупольдінг, Німеччина Естафета 1
2017-18 Австрія Гохфільцен, Австрія Естафета 2
2018-19 Швеція Естерсунд, Швеція — ЧС Естафета 3

Статистика виступів у Кубку світу[ред. | ред. код]

2020–2021 Фінляндія
Контіолахті
Австрія
Гохфільцен
Німеччина
Обергоф
Італія
Антерсельва
Словенія
ЧС Поклюка
Чехія
Нове Место
Швеція
Естерсунд
Підсумки
Інд Спр Спр Ест Пр Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр Пр ЗМ Спр Ест МС Інд МС Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Ест Спр Пр Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
41 9 5 45 7 57 28 8 28 8 50 40 33 62 44 44
2019–2020 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Франція
Аннесі
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Словенія
Поклюка
Італія
ЧМ Антерсельва
Чехія
Нове Место
Фінляндія
Контіолахті
Підсумки
ЗМ Спр Інд Ест Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр МС Ест Спр Ест Пр ЗМ Інд МС ЗМ Спр Пр Інд ОЗМ Ест МС Спр Ест МС Спр Пр Очок Місце
24 57 9 4 14 55 38 25 DNS 6 58 6 18 36 43 42 12 4 9 14 30 222 33
2018–2019 Словенія
Поклюка
Австрія
Гохфільцен
Чехія
Нове Место
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антерсельва
Канада
Кенмор
США
Солджер Голлов
Швеція
ЧС Остерсунд
Норвегія
Гольменколлен
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр Ест Спр Ест МС Спр Пр МС Інд Ест Спр Пр ЗМ ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
25 DNF 57 DNS 8 15 7 24 65 59 15 60 DNS 29 38 36 3 - 55 36 117 48
2017–2018 Швеція
Естерсунд
Австрія
Гохфільцен
Франція
Аннесі
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антгольц
Південна Корея
ОІ Пхьончхан (*)
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Гольменколен
Росія
Тюмень
Підсумки
ОЗМ ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Інд Ест МС Спр Пр МС Спр Пр Інд МС ЗМ Ест Спр ОЗМ ЗМ МС Спр Пр Ест Спр Пр МС Очок Місце
10 4 22 16 17 18 2 7 9 15 DNS 5 11 13 64 11 46 DNS 25 19 35 22 65 8 350 21
2016–2017 Швеція
Естерсунд
Словенія
Поклюка
Чехія
Нове Место
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антерсельва
Австрія
ЧС Гохфільцен
Південна Корея
Пхьончхан
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Гольменколен
Підсумки
ОЗМ ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Ест Спр Пр Інд МС Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр Ест Спр Пр ОЗМ ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
30 28 76 4 80 60 DNS 7 34 79
2015–2016 Швеція
Естерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Рупольдінг
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антерсельва
Канада
Канмор
США
Преск-Айл
Норвегія
ЧС Гольменколен
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
ОЗМ ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Інд Ест МС Спр Пр Ест Спр МС ОЗМ ЗМ Спр Пр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
68 33 DNS 3 26 30 29 41 17 26 1 21 9 9 4 80 44 5 26 DNS 139 47
2014–2015 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антерсельва
Чехія
Нове Место
Норвегія
Гольменколен
Фінляндія
ЧС Контіолахті
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Ест Пр Спр Пр МС Ест Спр МС Ест Спр МС Спр Пр Ест ЗМ Спр Пр Інд Спр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Очок Місце
4 3 6 2 20 7 10 3 3 5 6 39 7 5 4 4 14 11 3 3 6 9 DNF 10 6 11 3 19 15 6 1 9 6 10 865 3
2013–2014 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Франція
Аннесі
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антерсельва
Росія
ОІ Сочі
Словенія
Поклюка
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Гольменколен
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Ест Пр Ест Спр Пр Спр Пр МС Ест Інд Пр Спр Пр Ест Спр Пр Інд МС ЗМ Ест Спр Пр МС Спр Спр Пр Спр Пр МС Очок Місце
3 16 21 22 1 7 2 3 1 6 9 15 3 8 8 12 5 19 12 1 46 11 14 22 22 19 18 22 19 553 8
2012–2013 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антхольц
Чехія
ЧС Нове Место
Норвегія
Гольменколен
Росія
Сочі
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
ЗМ Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр МС Ест Спр Пр Ест Спр МС Спр Пр Ест ЗМ Спр Пр Інд Ест МС Спр Пр МС Інд Спр Ест Спр Пр МС Очок Місце
32 28 32 39 DNS 2 DNS 1 14 3 7 8 16 28 30 5 22 43 3 2 DNF 28 8 11 12 21 2 22 36 11 438 20
2011–2012 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Австрія
Гохфільцен
Німеччина
Обергоф
Чехія
Нове Место
Італія
Антерсельва
Норвегія
Холменколен
Фінляндія
Контіолахті
Німеччина
ЧС Рупольдінг
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Спр Пр ЗМ Ест Спр МС Інд Спр Пр Спр Ест МС Спр Пр МС ЗМ Спр Пр ЗМ Спр Пр Інд МС Ест Спр Пр МС Очок Місце
9 7 4 22 24 8 55 DNS 8 8 24 13 51 50 19 13 5 19 41 24 57 DNF 49 6 12 18 18 356 22
2010–2011 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Анхтольц
США
Преск-Айл
США
Форт-Кент
Росія
ЧС Ханти-Мансійськ
Норвегія
Холменколен
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Ест Пр Інд Спр ЗМ Ест Спр МС Інд Спр Пр Спр Ест МС Спр ЗМ Пр Спр Пр МС ЗМ Спр Пр Інд МС Ест Спр Пр МС Очок Місце
4 10 5 14 2 17 4 14 4 13 22 4 23 11 13 8 19 3 13 39 19 10 10 24 11 16 DSQ 57 DNF 11 687 11
2009–2010 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антхольц
Канада
ОІ Ванкувер
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Холменколен
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
Інд Спр Ест Спр Пр Ест Інд Спр Пр Ест Спр МС Ест Спр МС Інд Спр Пр Спр Пр Інд МС Ест ЗМ Сп Пр Спр Пр МС Спр Мс ЗМ Очок Місце
5 27 6 49 DNS 9 8 26 21 4 6 23 22 6 8 23 23 13 19 6 - 4 4 37 31 5 16 24 538 14
2008–2009 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Австрія
Хохфильцен
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Анхтольц
Південна Корея
ЧС Пхьончхан
Канада
Уистлер
Норвегія
Тронхейм
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Інд Спр Ест Ест Спр МС Ест Спр Пр Спр Пр МС Спр Пр Інд ЗМ МС Ест Інд Спр Ест Спр Пр МС Спр Пр МС Очок Місце
25 32 16 59 4 50 18 4 1 15 22 4 35 15 10 15 38 26 11 16 DNF 16 43 4 57 DNS 29 26 34 5 349 24
2007–2008 Фінляндія
Контіолахті
Австрія
Гохфільцен
Словенія
Поклюка
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антхольц
Швеція
ЧС Остерсунд
Південна Корея
Пхьончхан
Росія
Ханти-Мансійськ
Норвегія
Холменколен
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Інд Спр Ест Ест Спр МС Ест Спр Пр Спр Пр МС Спр Пр ЗМ Інд МС Ест Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Спр Пр МС Очок Місце
17 46 56 41 20 7 37 51 4 6 7 DNF 71 16 20 32 18 2 11 10 29 19 21 13 190 28
2006—2007 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Австрія
Гохфільцен
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Словенія
Поклюка
Італія
ЧС Антхольц
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Холменколен
Росія
Ханти-Мансійськ
Підсумки
Інд Спр Пр Спр Пр Ест Інд Спр Ест Ест Спр Пр Ест Спр МС Спр Пр МС Спр Пр Інд ЗМ Ест МС Інд Спр Пр Спр Пр МС Спр Пр МС Очок Місце
52 35 53 28 38 8 7 16 12 8 29 23 9 39 36 9 60 47
2005—2006 Швеція
Остерсунд
Австрія
Гохфільцен
Словаччина
Осрблі
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антхольц
Італія
ОІ Турин
Словенія
Поклюка
Фінляндія
Контіолахті
Норвегія
Холменколен
Підсумки
Спр Пр Ест Інд Спр Ест Інд Спр Пр Ест Спр МС Ест Спр Пр Спр Пр МС Інд Спр Пр Ест МС Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Спр Пр МС Очок Місце
47 56 11 82 46 0
У табліці відображені місця, зайняті спортсменом у гонках впродовж біатлонного сезону.

Інд — індивідуальна гонка
Пр — гонка переслідування
Спр — спринт
МС — мас-старт
Ест — естафета
ЗМ — змішана естафета

Комерційні старти[ред. | ред. код]

Різдвяні перегони (World Team Challenge)[ред. | ред. код]

Меморіал Фатьянова[ред. | ред. код]

  • 2012 — Переслідування 3 місце

Гонка чемпіонів[ред. | ред. код]

  • 2011 — мас-старт 3 місце

Відзнаки[ред. | ред. код]

Поштова марка України, 2014

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден княгині Ольги I ст. (23 серпня 2014 року) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[3]
  • Орден княгині Ольги II ст. (14 вересня 2013 року) — за вагомий особистий внесок у розвиток та популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, досягнення високих спортивних результатів та багаторічну плідну професійну діяльність[4]
  • Орден княгині Ольги III ст. (17 березня 2008 року) — за вагомий особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту, досягнення високих спортивних результатів на чемпіонатах Європи та світу з біатлону 2008 року[5]
  • Орден «За заслуги» II ст. (8 березня 2021 року) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю[6]
  • Орден «За заслуги» III ст. (25 березня 2015 року) — за вагомий особистий внесок у зміцнення національної безпеки, високий професіоналізм, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди Дня Служби безпеки України[7]
  • Лауреат Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (2011)[8]

У філателії[ред. | ред. код]

У 2014 році випущена поштова марка з українською жіночою біатлонною збірною.[9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Сочі-2014. Біатлон. У жіночій естафеті збірна України взяла "золото". Чемпіон. Процитовано 24 березня 2018.
  2. Федерація біатлону України. «Остаточне рішення у справі Оксани Хвостенко» 05.09.2011.(рос.)
  3. Указ Президента України від 23 серпня 2014 року № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  4. Указ Президента України № 508/2013 від 14 вересня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня фізичної культури і спорту»
  5. Указ Президента України № 227/2008 від 17 березня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Указ Президента України від 8 березня 2021 року № 92/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  7. Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 174/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Кабінет Міністрів України - Про присудження Премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 28 квітня 2019.
  9. Ukrposhta: Biathlon National Team of Ukraine 2014. wnsstamps.post

Посилання[ред. | ред. код]