Сенет — Вікіпедія

Сенет
Зображення
Походить з Стародавній Єгипет
Час/дата початку 31 століття до н. е.
Мінімальна кількість гравців 2
Максимальна кількість гравців 2
Історичний період Додинастичний Єгипет
CMNS: Сенет у Вікісховищі
Ігрова дошка сенет, з підписом для Аменхотеп III з окремим розсувним ящиком, бл. 1390—1353 до н. е.
Картина в гробниці єгипетської королеви Нефертарі (1295—1255 до н. е.)
Гра з гробниці Тутанхамона. Каїрський музей

Сенет[1] — це настільна гра з давнього Єгипту, оригінальні правила якої є невідомі.

Назва[ред. | ред. код]

O34
N35
X1		 Y5

Найдавніший ієрогліф, що нагадує гру сенет, датується приблизно 3100 р. до н. е. Повна назва гри в єгипетській мові вважається zn.t nt ḥˁb, що означає «гра проходження».[2]

Історія[ред. | ред. код]

Сенет — одна з найстаріших відомих настільних ігор. Фрагментарні дошки, які могли бути сенетом, знайдені в похованнях Першої династії в Єгипті бл. 3100 до н. е.. Ієрогліф, що нагадує дошку сенет, з'являється в гробниці Меркнера (3300—2700 до н. е.).[3] Перша однозначна картина цієї старовинної гри — з гробниці Третьої династії Гесі-Ра (приблизно 2686—2613 рр. до н. е.). Люди в сенет на фресці в гробниці Рашепеса, а також з інших гробниць П'ятої та Шостої династій (приблизно 2500 р. до н. е.).[4] Найдавніші неушкоджені дошки сенет датуються Середнім Королівством, але графіті на пам'ятниках П'ятої та Шостої династії можуть датуватися ще Старим Царством.[2]

Принаймні до часів Нового царства в Єгипті (1550—1077 до н. е.), сенет була задумана як уявна подорож ка (душі) до потойбічного життя. Цей зв'язок зафіксований у «Великому ігровому тексті», який міститься у ряді папірусів. Про гру також згадується у главі XVII «Книги мертвих».[5] Дослідження дошки сенет в Розенкройському єгипетському музеї, що датується раннім Новим Царством, показало еволюцію гри від її світського походження до більш релігійного артефакту.[6]

У сенет також грали сусідні з Єгиптом народи.[7] Він знайдений у Леванті на таких ділянках, як Арад[8] та Бібл, а також на Кіпрі.[9] Через місцеву практику виготовляти ігри з каменю на Кіпрі було знайдено більше ігор, ніж у Єгипті.[10]

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Стіл для гри
Лев та газель грають у сенет з Туринського еротичного папірусу

Ігровий майданчик для сенету — це сітка з 30 квадратів, розташованих у три ряди по десять. Дошка має два набори пішаків (щонайменше п'ять з них). Хоча деталі правил гри є предметом дискусії, історики Тімоті Кенделл та Роберт Белл зробили власну реконструкцію гри.[11] Ці правила ґрунтуються на фрагментах текстів, яким понад тисячу років, за які процес гри міг змінитися. Тому навряд чи ці правила відображають точний перебіг давньоєгипетського ігрового процесу.[7] Їх правила прийняли продавці сучасних наборів. Сцени, знайдені в гробницях Старого Царства, датуються 2686—2160 до н. е., показують, що сенет був грою позиційною, у якій виграш залежав від стратегії та удачі.

У обговоренні настільних ігор в Копенгагенському університеті, Данія, Еспен Арсет запитала, чи можна вважати, що гра сенет все ще існує, враховуючи, що правила її невідомі.[12] У відповідь Олександр де Фогт із Американського природничого музею зазначив, що в іграх не було встановленого набору правил, і правила змінювались у часі та від місця до місця. Більше того, багато гравців ігор навіть сьогодні не знають «офіційних правил».

Історик ігор Едді Дагган (Університет Суффолка) також досліджував правила гри.[13]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Мехен — ще одна давньоєгипетська гра
  • Патолі — гра доколумбових мезоамериканських культур
  • Королівська гра Ура — месопотамська гра, у яку грали 3000 р. до н. е.
  • Таб — гра на Близькому Сході, яку іноді плутають із сенетом

Джерела[ред. | ред. код]

  • Crist, Walter; Anne-Elizabeth Dunn-Vaturi; Alex de Voogt (2016). Ancient Egyptians at Play: Board Games Across Borders. New York, NY: Bloomsbury. с. 41–80. ISBN 978-1-4742-2117-7.
  • Kendall, Timothy (1978). Passing Through the Netherworld: The meaning and play of Senet, an ancient Egyptian funerary game. Belmont, Massachusetts: Kirk Game Company.
  • Piccione, Peter A. (2007). Finkel, Irving L. (ред.). Ancient Board Games in perspective. London: British Museum Press. с. 54–63. ISBN 978-0-714-11153-7.
  • Bell, R. C. (1979). Board and Table Games From Many Civilizations. Т. I (вид. Revised). Dover Publications Inc. с. 26—28. ISBN 978-0-671-06030-5.
  • Bell, R. C. (1983). Senat. The Boardgame Book. Exeter Books. с. 82–83. ISBN 978-0-671-06030-5.
  • Falkener, Edward (1961). §V. The Game of Senat. Games Ancient and Oriental and How to Play Them. Dover Publications Inc. с. 63–82. ISBN 978-0-486-20739-1.
  • Grunfeld, Frederic V. (1975). Senat. Games of the World. Holt, Rinehart and Winston. с. 53–55. ISBN 978-0-03-015261-0.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ A History of Board Games. Архів оригіналу за 5 грудня 2003. Процитовано 16 серпня 2010.
  2. ↑ а б Piccione, Peter (1990). The Historical Development of the Game of Senet and its Significance for Ancient Egyptian Religion. Chicago: Unpublished PhD Dissertation, University of Chicago.
  3. ↑ Pivotto, Carlos. Detection of Negotiation Profile and Guidance to more Collaborative Approaches through Negotiation Games (PDF). Процитовано 2 жовтня 2014.
  4. ↑ Metha Melissa Wijoyono; Alvin Raditya (10 липня 2014). Perancangan Permainan Media Edukasi Sebagai Pembelajaran Cara Melindungi Diri Dalam Menghadapi Bencana Alam Bagi Anak Usia 7–12 Tahun. Jurnal DKV Adiwarna (Id) . 1 (4): 12.
  5. ↑ Egyptian Symbols: Senet. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 23 лютого 2016.
  6. ↑ Walter Crist (2020). Passing from the Middle to the New Kingdom: A Senet Board in the Rosicrucian Museum. The Journal of Egyptian Archaeology. doi:10.1177/0307513319896288.
  7. ↑ а б Crist, Walter та ін. (2016). Facilitating Interaction: Board Games as Social Lubricants in the Ancient Near East. Oxford Journal of Archaeology. 35 (2): 179—196. doi:10.1111/ojoa.12084.
  8. ↑ Sebbane, Michael (2001). Board Games from Canaan in the Early and Intermediate Bronze Ages and the Origin of the Egyptian Senet Game. Tel Aviv. 28 (2): 213—30. doi:10.1179/tav.2001.2001.2.213.
  9. ↑ Swiny, Stuart (1986). The Kent State Expedition to Episkopi-Phaneromeni. Nicosia: Paul Astroms Forlag.
  10. ↑ Crist, Walter (2016). Ancient Egyptians at Play: Board Games across Borders. Bloomsbury. ISBN 978-1-4742-2117-7.
  11. ↑ Soubeyrand, Catherine. The Game of Senet. Процитовано 25 жовтня 2014.
  12. ↑ Aarseth, E. (2017) «Does Senet Still Exist? The Ontology of a Game without Rules». Presentation to XX Board Game Studies Colloquium: Models, Metaphors, Meanings. University of Copenhagen. May 17–20 2017. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 25 травня 2020.
  13. ↑ Duggan. E. (2015) Ancient Board Games 1. The Royal Game of Ur and Senet (Revision C, 2015).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сенет&oldid=39121148