French
DeutschСерби — Вікіпедія
| Серби | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 12 - 13 млн. [1][2] |
| Ареал | Західні Балкани: понад 8 млн.
Решта Європи: понад 1,6 млн.
Північна Америка: понад 250 тис. Інші регіони: понад 100 тис.
|
| Близькі до: | босняки, болгари, хорвати, македонці, чорногорці, словенці, |
| Мова | сербська |
| Релігія | православ'я. |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Серби (серб. Срби, Srbi) — південнослов'янський народ, представники якого проживають у Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині, Хорватії та інших країнах. Загальна чисельність близько 12-13 млн осіб. Основна релігія — православ'я. Мова — сербська.
Історія[ред. | ред. код]
Етнічна історія народу пов'язується з переселенням слов'янських племен на Балкани, як вважається, у 6-7 століттях н. е. У 9-му столітті створено Сербське князівство, яке відтоді тяжіє до централізації держави.
Ці процеси зухвало перервані військовою поразкою на Косовому Полі у 1389 р. Цю історичну подію серби справедливо вважають національною трагедією, адже відтоді сербські землі — під орудою Османської імперії. «Османське ярмо» тривало майже п'ять століть. Лише на початку 19-го століття підсилюється визвольна боротьба сербів за волю, яка призводить до автономізації (1833), а потім до створення незалежної Сербської держави (1878).
У 1918 р. створено Королівство сербів, хорватів і словенців (з 1929 року — Югославія). У Другій світовій війні Югославія була майже єдиною державою, війська якої визволили самостійно без допомоги союзників територію країни від загарбників. У післявоєнний час в Югославії панує соціалістичний режим Броз Тіто, який хоча і сприймається неоднозначно в плані свобод і прав громадян, проте був досить ліберальним в економічному плані.
Югославія — країна, яка найбільше потерпіла від потрясінь кінця 80-90 років 20 століття. Розкол держави, економічний занепад, масова еміграція населення — явища, які супроводжують сучасне життя Сербії. Негативні процеси не зупинилися. На сьогоднішній день Сербія майже втратила історичні сербські землі, в наш час[коли?] заселені переважно албанцями (автономний край Косово), які вимагають самовизначення.
Духовна культура[ред. | ред. код]
Серби наділені своєрідними вдачею і національним менталітетом. Всесвітньо відомі і вшановані сербські ліричні пісні, проникнуті журбою. Взагалі у культурі сербів, як і в історії, намішано багато впливів, втім відчутне і давнє архаїчне коріння.
До сербського фольклору зверталися без винятку всі творці і класики національних слов'янських літератур. У нас — І. Франко, С. Руданський тощо. Зачинателем сербської національної фольклористики справедливо вважається Вук Караджич. У його збірках пісні і казки сербів, босняків і чорногорців (з вказівкою не на окрему етнічну приналежність, а на місце запису).
Відомі серби[ред. | ред. код]
- Гойко Мітіч — актор, режисер, спортсмен, каскадер
- Емір Кустуриця — кінорежисер
- Нікола Тесла — фізик та винахідник
- Мілутін Міланкович — кліматолог, геофізик, астроном, математик та письменник-фантаст, академік Сербської академії наук і мистецтв
- Йован Цвіїч — географ, президент Сербської Королівської Академії Наук та ректор Белградського університету.
Галерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ rs.one.un.org (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2012. Процитовано 14 вересня 2014.
- ↑ web.archive.org (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2013. Процитовано 5 грудня 2013.
Джерела і посилання[ред. | ред. код]
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Сербы») (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Serbian. A language of Serbia, архів оригіналу: (англ.)
- Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам — народи Сербії
- Серби // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1719-1720. — 1000 екз.
Література[ред. | ред. код]
- Історія приватного життя сербів від середньовіччя до сучасності / М. Попович, М. Тимотієвич, М. Ристович. — Київ: Темпора, 2017. — 544 с. — ISBN 617-569-296-7.
| ||||||||||||||
|
