Сердюков Євген Сергійович — Вікіпедія

Сердюков Євген Сергійович;
	Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	17 листопада 1983; село Мецамор, Вірменія
Смерть	31 липня 2014 (30 років); місто Шахтарськ, Донецька область; (внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників)
Поховання	Краснопільський цвинтар
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Формування	25 ОПДБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Шахтарськ (2014);
Командування
	командир відділення
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сердюков.

Сердюков Євген Сергійович (нар. 17 листопада 1983, село Мецамор, Вірменія — пом. 31 липня 2014, місто Шахтарськ, Донецька область — молодший сержант 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади.

Життєпис[ред. | ред. код]

З дитинства проживав у Дніпропетровську. Навчався в СШ № 87 м. Дніпропетровськ с 1991 по 2001 р.р. (на фасаді школи в 2015 р. було встановлено меморіальну дошку).

В 2001 вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (ДНУЗТ), колишній (ДІІТ), на факультет «Управління енергетичними процесами» за спеціальністю «Електротехніка та електромеханіка».

Молодший сержант 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади, військова частина А1126 (Гвардійське). Активний член вірменської громади. Євген мав власний бізнес. Був призваний за мобілізацією 11 березня. Окрім військової служби займався допомогою армії, купував інструменти та запчастини для ремонту військової техніки.

31 липня 2014 батальйон 25-ї бригади намагався взяти штурмом місто Шахтарськ, внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м. Шахтарськ Донецької області багато вояків загинуло. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото й потім хизувались у соцмережах. Терористи тимчасово поховали біля недобудованої церкви в парку Шахтарська — Артема Джубатканова, Євгена Сердюкова, Олексія Сєдова, Станіслава Трегубчака, Петра Федоряку, Халіна Володимира та, можливо — Володимира Самишкіна. Тоді ж поліг Андрій Болтушенко. Вважається зниклим старший лейтенант Шатайло Михайло Сергійович — тіло не ідентифіковане.

Похований на Краснопільському цвинтарі.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

13 серпня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений —

нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

в дніпровській ЗОШ № 87 йому відкрито меморіальнук дошку^[1]
вшановується щороку 31 липня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України^[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Втрати 25-ї окремої повітряно-десантної бригади

Примітки[ред. | ред. код]

Матеріали[ред. | ред. код]

Сердюков Євген Сергійович [Архівовано 23 травня 2017 у Wayback Machine.] // Книга Пам'яті
Указ Президента України № 473/2015

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Меморіальна дошка Е. С. Сердюкову

[2] В Міноборони Дзвін Памя'ті пролунав 36 разів: у відомстві вшанували загиблих захисників України

[1]

[2]