Середньонідерландська мова — Вікіпедія

Середньонідерландська мова або Середньоголландська мова — загальноприйнята назва для групи тісно зв'язаних між собою Західногерманських діалектів, розповсюджених на території так званих Нижніх земель з 12 по 16 століття. Фактично був варіантом франкської мови. Є проміжною ланкою між старонідерландською та сучасною нідерландською мовами. Північну середньонідерландську називають також Diets.

Тексти середньонідерландською[ред. | ред. код]

Перші тексти середньонідерландською мовою відносяться до середини 13 століття і являють собою документи. Література виникла трохи пізніше. До неї можна віднести Sente Servas Генріха фон Фельдеке, лицарські романи Floyris ende Blantseflur і Aiol. Велике значення мала творчість Якоба ван Марланта, якому належить велика кількість літературних творів середньонідерландською та старофранцузькою. До 14 століття центр середньонідерландської літератури переноситься з Лімбурга та Нижнього Рейну в Брабант, де відбувається розвиток літературної містики і драми (Abele Spelen, der Elckerlijc, Marieken van Nieumeghen).

Характеристика[ред. | ред. код]

Фонетика[ред. | ред. код]

Були присутні також дифтонги — iə, uə, ɛi, ʏi, ɔu.

Граматика[ред. | ред. код]

Відмінки[ред. | ред. код]

Мова мала 4 відмінки — називний, родовий, давальний знахідний.

Приклад відмінювання означеного артикля die, dat.

Орфографія[ред. | ред. код]

Середньонідерландська мова використовувала латинський алфавіт, який не був розроблений спеціально для її написання. Різні автори використовували різні правила орфографії. Використання традицій сусідніх держав та їхніх мов призвело до появи безлічі способів записування середньонідерландської мови. Орфографія мови не була стандартизованою, і сильно варіюється в залежності від часу та місця написання тексту. Крім того, одне слово може писатись по-різному в межах одного тексту. Автори писали, керуючись власним смаком, багато з них вважали що більш естетично слідувати французькій чи латинській орфографії, що часом призводило до абсолютної невпізнаності слова.

Діалекти[ред. | ред. код]

Середньонідерландська мова не була уніфікованою. Мова була різною у різних частинах території її поширення, використовувалась різна лексика, не було однакової вимови. Часто межа діалекту збігалась з політичними кордонами. У середньонідерландській виділяли такі діалекти:

• Брабантський (Brabants);
• Фламандський (Vlaams);
• Голландський (Hollands);
• Лімбурзький (Limburgs);
• Рейнський (Oostmiddelnederlands).

Література[ред. | ред. код]

• Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Миронов С.А. Становление литературной нормы современного нидерландского языка. — М., 1973.(рос.)
• Миронов С.А. История нидерландского литературного языка (IX-XVI вв.). — М., 1986.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії середньонідерландською мовою

• База даних текстів середньонідерландською [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.](нім.)
• Граматика середньонідерландської мови [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](нід.)
• Середньонідерландська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Middle Dutch [Архівовано 16 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)