Середньопіднебінні приголосні — Вікіпедія

Середньопіднебінні приголосні (теж середньоязичні приголосні; палаталізовані приголосні), утворюються тертям видихового струму повітря об хребет язика й тверде піднебіння (й, південно-західний позиційний варіант х, шелесні ш, ж), проривом зімкнення й тертям (африкати ч, дж) чи перед і, е, и проривом зімкнення (південно-західні позиційні варіанти к', ґ’ / до к, ґ чи до т', д'); й внаслідок поширеної щілини й послабленого тертя набирає характеру нескладового голосного і з діалектною тенденцією до занику поміж голосними в закінченевих морфемах гол. прикметника (півд.-зах. — доброю — дóброў), ш, ж, ч, дж належать до іст. і функційно — щодо їх сполук з аломорфами закінчень — м'яких фонем (ножéм: колóм, душéю: рукóю); вони м'які по карп. говірках; у м'яких варіантах виступають ш, ж, ч як фонетично довгі чи подвоєні на шві кореневих і флексійних морфем перед а, у (Запоріжжя, піддашшя, піччю), а довгі тверді ш, ж, ч ще й на шві префіксних і кореневих морфем (зшити, зжати, відчинити).

Література[ред. | ред. код]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Це незавершена стаття з фонетики або фонології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р   Міжнародний фонетичний алфавіт   Теми МФА Міжнародна фонетична асоціація • Journal of the International Phonetic Association Спеціальні теми МФА Кодування X-SAMPA • Кіршенбаум • МФА Брайль   Приголосний звук Легеневі (пульмонічні) приголосні Місце → Губні Передньоязикові Дорсальні Ларингальні Спосіб ↓ Губно-губні Губно-зубні Язиково-губні Зубні Ясенні Заясенні Ретро­флексні Серед­ньопід­небінні Задньо­язикові Увулярні Фарин­гальні/епігло­тальні Гор­танні Носові m̥ m ɱ n̼ n̥ n ɳ̊ ɳ ɲ̊ ɲ ŋ̊ ŋ ɴ̥ ɴ Проривні p b p̪ b̪ t̼ d̼ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔ Сибілянтні африкати ts dz t̠ʃ d̠ʒ tʂ dʐ tɕ dʑ Несибілянтні африкати pɸ bβ p̪f b̪v t̪θ d̪ð tɹ̝̊ dɹ̝ t̠ɹ̠̊˔ d̠ɹ̠˔ cç ɟʝ kx ɡɣ qχ ɢʁ ʡʜ ʡʢ ʔh Сибілянтні фрикативи s z ʃ ʒ ʂ ʐ ɕ ʑ Несибілянтні фрикативи ɸ β f v θ̼ ð̼ θ ð θ̠ ð̠ ɹ̠̊˔ ɹ̠˔ ɻ̊˔ ɻ˔ ç ʝ x ɣ χ ʁ ħ ʕ h ɦ Апроксиманти β̞ ʋ ɹ ɻ j ɰ ʔ̞ Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ̼ ɾ̥ ɾ ɽ̊ ɽ ɢ̆ ʡ̆ Дрижачі ʙ̥ ʙ r̥ r ɽ̊r̥ ɽr ʀ̥ ʀ ʜ ʢ Бокові африкати tɬ dɮ tꞎ d𝼅 c𝼆 ɟʎ̝ k𝼄 ɡʟ̝ Бокові фрикативи ɬ ɮ ꞎ 𝼅 𝼆 ʎ̝ 𝼄 ʟ̝ Бокові апроксиманти l ɭ ʎ ʟ ʟ̠ Бокові одноударні ɺ̥ ɺ 𝼈̥ 𝼈 ʎ̆ ʟ̆ Нелегеневі приголосні Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У Г Абруптивні Проривні pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼ ʡʼ Африкати p̪fʼ t̪θʼ tsʼ t̠ʃʼ tʂʼ kxʼ qχʼ Фрикативні ɸʼ fʼ θʼ sʼ ʃʼ ʂʼ ɕʼ xʼ χʼ Бокові африкати tɬʼ c𝼆ʼ k𝼄ʼ Бокові фрикативні ɬʼ Кліки (Верхні — заязичні; нижні — увулярні) Без придиху[en] kʘ qʘ kǀ qǀ kǃ qǃ k𝼊 q𝼊 kǂ qǂ Дзвінкі ɡʘ ɢʘ ɡǀ ɢǀ ɡǃ ɢǃ ɡ𝼊 ɢ𝼊 ɡǂ ɢǂ Назальні ŋʘ ɴʘ ŋǀ ɴǀ ŋǃ ɴǃ ŋ𝼊 ɴ𝼊 ŋǂ ɴǂ ʞ   Бокові без придиху kǁ qǁ Дзвінкі бокові ɡǁ ɢǁ Носові бокові ŋǁ ɴǁ Імплозивні Дзвінкі ɓ ɗ ᶑ ʄ ɠ ʛ Глухі ɓ̥ ɗ̥ ᶑ̊ ʄ̊ ɠ̊ ʛ̥ Коартикульовані приголосні МФА: Коартикульовані приголосні Носові n͡m Губно-ясенний ŋ͡m Губно-задньоязиковий Проривні t͡p d͡b Губно–ясенні k͡p ɡ͡b Губно–задньоязикові q͡ʡ Увулярно-епіглотальний Фрикативні/апроксиманти ɥ̊ ɥ Губно-піднебінні ʍ w Губно-велярні ɧ Глухий твердопіднебінно-м'якопіднебінний фрикативний Бокові апроксиманти ɫ Веляризовані ясенні Довідка про МФА докладніше шаблон Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати. Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.   Голосний звук [ р• о] Передні Н. передні Середні Н. задні Задні Високі i • y ɨ • ʉ ɯ • u ɪ  ʏ   ʊ e • ø ɘ • ɵ ɤ • o ə ɛ • œ ɜ • ɞ ʌ • ɔ æ ɐ a • ɶ ɑ • ɒ Н. високі Високо-сер. Середні Низько-сер. Н. низькі Низькі