Серпентинізація — Вікіпедія

Серпентинізація (рос. серпентинизация, англ. serpentinization; нім. Serpentinisation f, Serpentisierung f) — процес гідротермальної зміни гірських порід в осн. ультраосновного складу, в ході якого їх складники – безводні силікати Mg гідролізуються і перетворюються в мінерали групи серпентину, а самі гірські породи – в серпентиніти, або змійовики. Серпентинізація триває в інтервалі температур від 400-450 до 90-100^оС, причому при температурі понад 200 ^оС утворюється антигорит, нижче – лізардит і хризотил. З процесами серпентинізації пов'язане утворення більшості родовищ хризотил-азбесту.

По суті, серпентинізація полягає в заміщені магматичних безводних залізисто-магнезіальних силікатів (олівіну, ромбічного піроксену), ультрабазитів водним силікатом магнію — серпентином.

Див. також[ред. | ред. код]

• Серпентин

Джерела[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.