Сидеричний період — Вікіпедія

Сидеричний період (1 → 2) і синодичний період (1 → 3)

Сидеричний період обертання (лат. sideris — зоряний) — проміжок часу, протягом якого небесне тіло здійснює повний оберт навколо Сонця чи іншого центрального тіла у системі відліку відносно зір[1].

Поняття «сидеричний період обертання» застосовується до планет, астероїдів, комет, супутників, штучних супутників тощо.

Якщо мова йде про орбітальний період і система відліку не уточнюється зазвичай мають на увазі саме сидеричний період.

Приклади[ред. | ред. код]

  • Сидеричний період обертання Місяця навколо Землі — сидеричний місяць (27,322 діб).
  • Сидеричний період обертання Землі навколо Сонця — сидеричний рік (зоряний рік).
  • Сидеричний період обертання планети навколо Сонця називають планетним роком: меркуріанський рік, юпітеріанський рік тощо.

Сидеричні періоди обертання планет навколо Сонця[ред. | ред. код]

Планета Сидеричний період
Меркурій 87,97 діб
Венера 224,7 діб
Земля ≈365,256360 діб[2]
Марс 1,88 рік
Юпітер 11,86 років
Сатурн 29,46 років
Уран 84,02 роки
Нептун 164,78 роки

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Сидеричний період обертання // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 421. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Сидеричний рік // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 421. — ISBN 966-613-263-X.