Українська демонологія — Вікіпедія

Українська демонологія — сукупність окультних уявлень українців, котрі спираються на віру в злих духів.

Демонології української символіка — символіка, пов’язана з образами чортів, відьом, домовиків, русалок, мавок, песиголовців, упирів та інших[1].

Джерела української демонології

[ред. | ред. код]

На час прийняття християнства населення Київської Русі сповідувало язичництво, котре спиралося на віру в уособлення сили стихій, як позитивних так і негативних. Однак з часом, під впливом запровадження християнства, змінився погляд на демонологію: надприродну силу воно остаточно обернуло в силу злу, нечисту[2].

Етнографи вважають, що більшість образів української демонології має дохристиянське походження. Вірування народу в злих духів пов'язувалися з їх уявленнями про навколишній світ. До найпоширеніших в українській демонології образів належать відьми, русалки, мавки, домовики, упирі, вовкулаки, змії, песиголовці тощо.

Українські демонологічні образи

[ред. | ред. код]

Демонологія у літературних творах

[ред. | ред. код]

Створені українським народом демонічні образи яскраві, химерні, а втім реальні, так як може бути реальним живопис талановитого колориста, котрий відходить від суворості ліній та витриманості перспективи, натомість відтворює своїм пензлем імпресію образа у вишуканому поєднанні фарб, не могли не відбитися у народних казках та піснях, повсякденному спілкуванні, а також творах українських авторів як класичних, так і сучасних.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Демонології української символіка // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. — С. 206—207. — 912 с. ISBN 978-966-2464-48-1.
  2. Іларіон (Огієнко) Українська демонологія. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 3 травня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]