Синевир — Вікіпедія

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (серпень 2018)

Синевир
Синевирське озеро
48°37′00″ пн. ш. 23°41′02″ сх. д. / 48.61667° пн. ш. 23.68389° сх. д. / 48.61667; 23.68389
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Закарпатська область
Розташування	Україна Закарпатська область, Хустський район, біля с. Синевирська Поляна
Геологічні дані
Тип	високогірне
Розміри
Площа поверхні	(4—7 га) 0,04—0,07  км²
Висота	989 м
Глибина середня	8—10  м
Глибина макс.	24  м
Вода
Солоність	0  г/л
Температура	10—19  °C
Басейн
Витікають	струмок, що є притокою річки Тереблі
Країни басейну	Україна
Інше
Статус спадщини	Рамсарське угіддяd
Geonames	693790
Синевир (Україна)
Синевир (Закарпатська область)
Синевир у Вікісховищі

Синеви́р (інші назви — Синєви́р, Морське Око) — найбільше озеро Українських Карпат. Розташоване в Хустському районі Закарпатської області, у гірському масиві Внутрішні Ґорґани. Входить до складу Національного природного парку «Синевир». Загатного походження.

Короткий опис[ред. | ред. код]

Озеро вважається найцікавішим об'єктом Національного природного парку «Синевир» і є однією з візитних карток Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4—5 гектарів, його середня глибина становить 8—10 м, максимальна — 22—24 м. Через значну висоту над рівнем моря і порівняну глибоководність навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1—2 метри озера до максимальної температури 11—13 °C^[1].

Історія утворення[ред. | ред. код]

Озеро утворилося в результаті потужного зсуву, спричиненого землетрусом близько 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам'янисті породи стали на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Флора і фауна озера і навколишніх територій досить різноманітна. Тут водяться гірська козуля, європейський олень, ведмідь, рись, вовк, лисиця, борсук, горностай. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова. На прибережному просторі поширені близько 90 видів рослин занесених до Червоної книги України^[2].

Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140—160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва озера — Морське Око.

Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектор Юрій Соломін вдало вписав оглядові майданчики в навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вир» (скульптори Іван Бровді і Михайло Санич), яка знизу опирається на металеву основу. Висота монумента становить 13 метрів.

Щороку біля озера проводиться фестиваль «На Синевир трембіти кличуть», що супроводжується ярмарком виробів народних умільців, етнографічними експозиціями та виступами найкращих фольклорних колективів Закарпаття.

У грудні 2020 року до озера було відкрито високогірну дорогу, 45-кілометрову ділянку дороги Т-07-18 Нижні Ворота — Воловець — Міжгір'я. Більша частина дороги проходить на висоті 430—730 м і йде через Воловецький та Подобовецький (Пилипецька) перевали і веде до Національного природного парку Синевир^[3].

Місцеві легенди[ред. | ред. код]

Згідно з легендою^[4], мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, за наказом графа було вбито кам'яною брилою через його жебрацьке походження.

Галерея[ред. | ред. код]

Великі панорами озера[ред. | ред. код]

Велика панорама озера

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Синевир

Джерела[ред. | ред. код]

• Все про Синевир/готель/ресторан/екскурсія/блог [Архівовано 20 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Озеро Синевир [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] — одне із семи чудес України | Про озеро, легенди, відпочинок, карта, фото, розташування, відгуки туристів
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Національний природний парк «Синевир» (НПП «Синевир») [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Синевирське озеро [Архівовано 28 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• Морське Око, Синє Око, Карпатська Ріца — озеро Синевир
• Мандри Україною. Синевир [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Озеро Синевир [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Про озеро, фото, карта, розташування, відгуки туристів.
• Легенда про озеро Синевир [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Морское Око Карпат [Архівовано 1 серпня 2009 у Wayback Machine.]
• Озеро Синевир, фото, опис [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.]
• Синевир-найбільше озеро Українських Карпат [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Секрети Синевирського озера [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Морське око Синевиру [Архівовано 18 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Озеро Синевир — Блакитне Око Карпат [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

• Національний природний парк «Синевир». Історія та сьогодення / За ред. О. Б. Колесника, О. Г. Радченко. — Ужгород: ТДВ «Патент», 2019. — 440 с.: іл. (51,15 ум.-др. арк.). — ISBN 976-617-589-175-9.
• Хільчевський В. К., Гребінь В. В. Водні об'єкти України та рекреаційне оцінювання якості води. — К.: ДІА, 2022. — 240 с. ISBN 978-617-7785-46-9.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Синевир (4k UltraHD) на YouTube
• Синевир - перлина Карпат // Olena Sharkovska на YouTube
• Синевир восени — Карпати 🌲 Природа України / Lake Synevyr — Carpathians 🌲 Nature of Ukraine

Географія та географічні карти Atlas Obscura · GeoNames Нормативний контроль Freebase: /m/027kppy · NKC: ge893453