Системний блок (комп'ютер) — Вікіпедія

Системний блок — корпус комп'ютера, функціональний елемент, який захищає внутрішні компоненти комп'ютера від зовнішнього впливу та механічних пошкоджень, підтримує необхідний температурний режим в середині системного блоку, екранує створені внутрішніми компонентами електромагнітні випромінення та є основою для подальшого розширення системи. Системні блоки зазвичай виробляються з деталей на основі сталі, алюмінію та пластмаси, також інколи використовують такі матеріали, як деревина та органічне скло.

Типи корпусів[ред. | ред. код]

• Горизонтальні:
  • Desktop (533×419×152 мм)
  • FootPrint (406×406×152 мм)
  • SlimLine (406×406×101 мм)
  • UltraSlimLine (381×352×75 мм)

• Вертикальні:
  • MiniTower (152×432×432 мм)
  • MidiTower (173×432×490 мм)
  • BigTower (190×482×820 мм)
  • SuperFullTower (різні розміри)

Цікаві факти[ред. | ред. код]

• Для підвищення уваги до проблем захисту довкілля був придуманий корпус з гофрокартону ^[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Системний блок (комп'ютер)

• Персональний комп'ютер

Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.