Скрижалі з Піргі — Вікіпедія

Золоті скрижалі з Піргі

Скрижалі з Піргі — три золоті пластини з написами етруською та пунічною мовами, що датуються початком V століття до н. е., знайдені у 1961[1] при розкопках етруського порту Піргі на узбережжі Тірренського моря в Італії (сучасне місто Санта-Севера).

Пластини містять текст, в якому йде мова про присвячення правителем міста Цере Тефарієм Веліаною дарів богині Уні (Юнона), яка в написах ототожнюється з богинею Астартою. Тефарій Веліал подарував їх під час обряду вбивання цвяха святилища та храмової прибудови в третій рік свого правління в місяць поховання божества. Дві пластини містять напис етруською мовою (перша містить 16 рядків і 37 слів, друга — 9 рядків і 15 слів), третя — пунічною мовою[2].

Важливість скрижалей полягає не тільки в «двомовності» тексту, що дозволяє використовувати знання пунічної мови для розшифровки написів етруською, але і показує пунічний вплив на території Західного Середземномор'я.

Скрижалі нині виставляються в Національному музеї етруського мистецтва в Римі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Робер Ж.-Н. {{{Заголовок}}} = Robert J.-N. Les Etrusques. — М. : Віче, 2007. — С. 231-233. — (Гіди цивілізацій)
  2. Цей діалект був названий Філіпом Шмітц «середземноморський фінікійський». (Philip C. Schmitz.  // Journal of the American Oriental Society. — October - December 1995. — № 115 (4). — С. 559-575.)