Скрипнюк Олександр Васильович — Вікіпедія

Олександр Васильович Скрипнюк
Народився 17 квітня 1960(1960-04-17) (64 роки)
Перемишель, Хмельницька область, УРСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Alma mater КДУ
Науковий ступінь Доктор юридичних наук
Вчене звання професор
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Олександр Васильович Скрипнюк (нар. 17 квітня 1960, Перемишель, Хмельницька область) — український правознавець, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Доктор юридичних наук. Заслужений юрист України.

Головний редактор журналу «ScienceRise: Juridical science», заступник голови редакційної ради журналу «Юридична Україна», входить до редакційних та наукових рад журналів: «Право України», «Публічне право», член редакційної колегії наукових часописів: «Правова держава», «Держава і право» та «Щорічник українського права»[1].

Позаштатний консультант комітетів Верховної Ради України VII та VIII скликання[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 квітня 1960 року селі Перемишель Хмельницької області.

Закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка у 1986 році. Потім, з 1986 по 1988 рік працював асистентом кафедри історії Рівненського державного педагогічного інституту. У 1988 році поступив в аспірантуру на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1991 році здобув ступінь кандидата історичних наук, захистивши дисертацію тему «Дискусії в Компартії України 1921—1925 рр.: причини та наслідки». Аспірантуру закінчив у 1992 році[1].

Деякий час у 1992 році працював референтом Бюро академічних, культурних та інформаційних зв'язків Українського культурного фонду Міністерства культури України. З 1992 по 1993 роки був заступником начальника управління гуманітарних наук ВАК України, а з 1993 по 1996 рік очолював управління гуманітарних наук ВАК України[1].

У 1995 році закінчив факультет державного управління і будівництва Юридичного інституту Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. У 1996 році став доктором юридичних наук, захистивши дисертацію на тему «Розбудова Української держави на сучасному етапі». Тоді ж йому було присвоєно вчене звання професора[1].

З 1996 по 2002 рік очолював відділ суспільних та гуманітарних наук ВАК України. У 1999 році Скрипнюка обрали членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України, а у 2000 році — членом-кореспондентом Академії правових наук України. У 2001 році пройшов стажування в Міннесотському університеті за фахом «державне управління»[1].

З 2003 року є головним науковим співробітником Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, завідувач кафедри конституційного права Національного університету «Острозька академія». У 2004 році став дійсним членом Академії правових наук України[1].

З 2004 по 2016 рік очолював відділ міжнародних наукових зв'язків Управління планування та координації правових досліджень в Україні апарату президії Національної академії правових наук України у Києві[1].

З 2016 по 2021 рік був заступником директора з наукової роботи Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України[1].

30 листопада 2021 року був обраний директором Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

  • Очерки политологии (у співавт., 1993),
  • Наука о политике: в 2 т. (у співавт., 1994, 1995),
  • Теоретико-методологічні засади формування та розвитку громадянського суспільства і правової держави в Україні (1995)
  • Політологія: кінець XIX — перша половина XX ст. (у співавт., 1996)
  • Політологія (у співавт., 1998, 2001)
  • Политология: наука о политике (у співавт., 1999)
  • Соціальна правова держава в Україні: проблеми теорії і практики (2000)
  • Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи (у співавт., 2001)
  • Конституція України та її функції: проблеми теорії та практики її реалізації (2005)
  • Відповідальність за порушення виборчого законодавства України (у співавт., 2006)
  • Політика, право і влада в контексті трансформаційних процесів в Україні (у співавт., 2006)
  • Державне управління і політика (у співавт., 2006)
  • Демократія: Україна і світовий вимір. — К : Логос, 2006. — 368 с. — ISBN 966-581-740-X.
  • Юридична відповідальність за порушення законодавства про вибори народних депутатів України (у співавт., 2007)
  • Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії (у співавт., 2007)
  • Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту (у співавт., 2007)
  • Політична система в умовах взаємодії громадянського суспільства і правової держави (у співавт., 2008)
  • Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку (у співавт., 2008)
  • Принцип верховенства права у діяльності держави та в адміністративному праві (у співавт., 2008)
  • Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.)
  • Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми (у співавт., 2009)
  • Курс сучасного конституційного права України: академічне видання (2009)
  • Конституційне право України (2010)
  • Нормотворча діяльність Президента України та її нормотворче забезпечення: монографія (у співавт., 2011)
  • Легітимність державної влади в правовій теорії та державно-правовій практиці: монографія (у співавт., 2011)
  • Конституція України: Науково-практичний коментар (у співавт., 2011)
  • Науково-практичний коментар Закону України "Про Службу безпеки України (2012)
  • Науково-практичний коментар Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» (2012)
  • «Правова доктрина України: у 5 т. Т.2: Публічно-правова доктрина України» (У співавт., 2013 (укр.), 2016 (англ.)
  • Проблеми теорії конституційного права України (у співавт., 2013)
  • Формула демократії: народ, конституція, влада (у співавт., 2016)
  • «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 1: Історія держави і права України (у співавт., 2016), Т. 2: Філософія права» (у співавт., 2017).

Особисте життя[ред. | ред. код]

Син — Олександр[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к Скрипнюк Олександр Васильович — дійсний член (академік) НАПрН України. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
  2. ↑ Про відзначення нагородами України
  3. ↑ Скрипнюк Олександр Васильович. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скрипнюк_Олександр_Васильович&oldid=37410155