Скрутень Іван Йосафат — Вікіпедія

о. Йосафат Скрутень, ЧСВВ
Ім'я при народженні	Іван Скрутень
Народився	24 лютого 1894; с. Пархач, нині с. Межиріччя, Сокальський район
Помер	12 жовтня 1951 (57 років); м. Рим
Поховання	Кампо Верано
Діяльність	священик-василіянин
Відомий завдяки	церковний діяч, історик Церкви, визначний проповідник, дійсний член НТШ
Членство	Наукове товариство імені Шевченка
Конфесія	греко-католик
Родичі	Батьки: Стефан і Парасковія
	; ; ;

Іван Йосафат Скрутень (24 лютого 1894, с. Пархач, нині Межиріччя, Сокальський район — 12 жовтня 1951, Рим) — український церковний діяч, василіянин, історик Церкви, визначний проповідник, дійсний член НТШ. Розпочав видавати «Записки Чина св. Василія Великого».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 24 лютого 1894 року в с. Пархач, нині Межиріччя, Сокальський район, Львівська область, Україна. Батько — Стефан, селянин, мати — дружина батька Парасковія, до шлюбу Мали(і)цька.

Освіту розпочав у Бучацькій державній гімназії. 18 серпня 1909 року вступив до новіціяту в Крехівському монастирі. Перші обіти склав 30 квітня 1911 року, після чого виїхав навчатись до Австрії та Риму. Вищу оствіту здобув у Римі й Відні. 28 серпня 1916 року склав вічні обіти.

20 жовтня 1918 року отримав священниче рукоположення. Душпастирювати почав під час українсько-польської війни у Галичині, проживав тоді у львівському монастирі св. Онуфрія.

У 1921—1924 — редактор журналу «Поступ», згодом «Записок Чину св. Василія Великого», співредактор газети «Нива», журналу «Богословія» тощо; професор (з 1928) філософії у Греко-Католицькій Богословській Академії у Львові. Член-засновник Богословського Наукового Товариства (1923), дійсний член НТШ (з 1930).

19 січня 1940 року отримав дозвіл на виїзд зі Львова. У 1940—1949 роках — у Німеччині, пізніше в Римі, де став духівником Української папської колегії святого Йосафата.

Доробок[ред. | ред. код]

Праці і статті переважно з історії Чину св. Василія Великого, про св. Йосафата Кунцевича тощо.
Біограми у Польському словнику біографічному (зокрема, Юліян Антонович, Степан Білинкевич, Іпатій Білинський, Теодосій Боровик, Йоаким Борисевич, Онуфрій Братковський, Йосафат Бражиц, Юрій Булгак, Прокіп Хмельовський, Самуїл Чарноруцький, Анастасій Дзєдзіцький, Юліян Добриловський, Гликерій Дубицький, Олексій Дубович).

Джерела[ред. | ред. код]

Біографія. ^{[недоступне посилання]}
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Субботін В. В. Скрутень Іван Йосафат // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 619. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Zięba A. A. Skruteń Jozafat Iwan // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997—1998. — T. XXVIII. — S. 406—407. (пол.)
AGAD (Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie), zespół nr 298, sygn. 10: Krystynopol, dek. Bełz, diec. przemyska ; Księgi metrykalne urodzeń, ślubów, zgonów parafii Krystynopol z filiami: Horodyszcze Bazyliańskie, Klusów, Nowy Dwór i Parchacz (1883—1896), S. 383 — Запис про народження Івана Скрутеня [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (лат.)