Скупчення галактик — Вікіпедія

Фото скупчення Abell 2744 телескопом Габбл

Скупчення галактик — гравітаційно пов'язані системи галактик, одні з найбільших структур у Всесвіті. Розміри скупчень галактик можуть досягати 108 світлових років. Маси скупчень варіюються від 1013 до 1015 мас Сонця.

Джордж Огден Ейбелл розділив скупчення на три класи (за морфологічними ознаками)[1]:

  • регулярні (або правильні) — мають округлу форму в проєкції на небесну сферу, їх характеризує значне зростання концентрації до центру. У центрах таких скупчень розташовані велетенські еліптичні галактики. Приклад регулярного скупчення — скупчення Волосся Вероніки.
  • нерегулярні (або неправильні) — їх характеризують неправильні зовнішні контури та зменшення концентрації до центру, за кількістю галактик поступаються регулярним. У скупченнях цього виду переважають спіральні галактики. Приклад — скупчення Діви.
  • проміжні;

Іншим варіантом класифікації[1] є класифікація Ботц—Моргана, що спирається на тип галактик, які домінують у скупченні.

Порівняно з галактиками поля скупчення бідніші на спіральні галактики та багатші на еліптичні й лінзоподібні галактики. У скупченнях є гарячий (107—108 K) розріджений (10-4—10-2 см-3) міжгалактичний газ, що виявляє себе лише в рентгенівському випромінюванні[1]. Важливу роль у формуванні та еволюції скупчень відіграє темна матерія[2].

Скупчення з кількістю менше 100 галактик називають групами (наприклад, Місцева група), хоча межа між ними доволі умовна[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Скупчення галактик // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 427. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Groups & Clusters of Galaxies. Chandra X-ray Center. Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics. 11 жовтня 2012. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 5 квітня 2017.

Література[ред. | ред. код]