Скіапареллі (спускний апарат) — Вікіпедія

«Скіапареллі» (англ. Schiaparelli − the Entry, Descent and Landing Demonstrator Module, скор. Schiaparelli EDM lander або Schiaparelli) — спускний апарат, призначений для посадки на поверхню Марса у рамках космічної програми «Екзомарс». Апарат розроблений і виготовлений Європейським космічним агентством. Отримав ім'я на честь Джованні Скіапареллі, італійського астронома і дослідника Марса. «Скіапареллі» є складовою частиною КА «Екзомарс» 2016 року, запущеного 14 березня. Під час посадки на Марс 19 жовтня 2016 року спускний апарат розбився.

Завдання[ред. | ред. код]

Одним з основних завдань наукових програм до Марса є пошук фактів і доказів життя на планеті. Найкращим рішенням для цього завдання є посадка наукових лабораторій на поверхню Марса. Важливим етапом такої програми є успішне входження в атмосферу, контрольований спуск і м'яке торкання поверхні під час посадки^[1].

«Скіапареллі» створений для відпрацювання технологій ЄКА з контрольованого спуску апаратів на поверхню Марса. Створення спускного апарату в рамках програми «Екзомарс» надає корисний досвід для промисловості Європейського Союзу і дозволяє провести експерименти над новими технологіями, які будуть задіяні в наступних наукових програмах до Марса^[1].

Конструкція[ред. | ред. код]

«Скіапареллі» сконструйований на основі технічних рішень, розрахованих і протестованих ЄКА під час попередніх досліджень за програмою «Екзомарс». Спускний модуль має кілька датчиків, які збирають дані щодо роботи основних систем і приладів, що і є основним завданням — перевірка працездатності апарату і відпрацювання м'якої посадки на поверхню Марса. Основними системами і приладами в конструкції апарату є: захисний кожух і теплозахисний екран, парашутна система, радар, рухова установка для зменшення швидкості падіння апарату на основі однокомпонентного палива — гідразину. Зібрані дані з приладів і датчиків будуть відправлені на Землю для оцінки, на основі яких буде або підтверджена працездатність існуючих систем, або внесені зміни в конструкцію наступних європейських апаратів з дослідження Марса^[1].

Політ та посадка[ред. | ред. код]

«Скіапареллі» є складовою частиною КА «Екзомарс» 2016 року, запущеного 14 березня. Відокремлення спускного апарату відбулося 17 жовтня 2016 року під час підльоту до Марса, до гальмування орбітального модуля для переходу на орбіту планети^[2].

Посадку «Скіапареллі» на поверхню було заплановано на 19 жовтня 2016 року^[3]. Проте при здійсненні посадки Скіапареллі розбився. Він впав на поверхню Марса з більшої висоти, ніж планувалося, від двох до чотирьох кілометрів. Припускається, що модуль впав на швидкості близько 300 кілометрів на годину^[4]. Наприкінці листопада було повідомлено, що попередньою причиною катастрофи є помилка в блоці, система якого неправильно розрахувала висоту апарату. У той час, коли посадковий модуль увійшов в атмосферу Марса, блок, що вимірює кутові швидкості, видав системі управління некоректні дані про висоту, на якій знаходиться апарат. У результаті чого програмне забезпечення модуля раніше часу розкрило парашут, включило гальмівні двигуни і активувало систему посадки^[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в Schiaparelli: the ExoMars Entry, Descent and Landing Demonstrator Module (англ.). ЄКА. 14 березня 2016. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 березня 2016.
↑ Апарати місії ExoMars успішно відокремилися один від одного на підльоті до Марса. УНІАН. 17.10.2016. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 17.10.2016.
↑ ExoMars Trace Gas Orbiter and Schiaparelli Mission (2016) (англ.). ЄКА. 14 березня 2016. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 16 березня 2016.
↑ Модуль «Schiaparelli» розбився при здійсненні посадки на Марс. УНІАН. 21.10.2016. Процитовано 21.10.2016.^{[недоступне посилання з травня 2019]}
↑ В ЄКА назвали причину аварії Schiaparelli при посадці на Марсі. УНІАН. 23.11.2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 27.11.2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Emily Baldwin, Stuart Clark, Daniel Scuka and Karen O'Flaherty. ExoMars MediaKit [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] / Communication, Outreach and Education Group Directorate of Science. ЄКА. — 2016.