Слизерин — Вікіпедія

Герб гуртожитку
Кольори Слизерину

Слизерин (англ. Slytherin) — в романах про Гаррі Поттера, один із 4 гуртожитків Гоґвортської школи чарів і чаклунства, названий на честь одного із засновників школи — Салазара Слизерина.

Особливі риси учнів цього гуртожитку: хитрість, чистота крові (проте не завжди, багато відомих слизеринців напівкровки, так що на даний час чистокровність не така й важлива), амбітність, висока аристократичність і вміння себе подати. Слизеринець дуже мінливий попри показову серйозність — то він злий, то може допомогти ворогам вибратись зі скрутної ситуації… Його переконання хиткі, він може змінити свої й без того непостійні вподобання і символи поклоніння залежно від того, як змінюється влада. До битви за Гоґвортс усі Слизеринці жили ніби в тумані — їм здавалось, що тільки Лорд зможе зробити їхнє існування кращим. Слизеринці також здавна ворогують із ґрифіндорцями, недолюблюють гафелпафців.
Засновник: Салазар Слизерин
Декан: викладач зілля й настійок, професор Северус Снейп. З шостої книги — Горацій Слизоріг, майстер зіллєваріння.
Примара: Кривавий Барон
Символ: змія
Кольори: зелений і срібний
Розміщення: підвальне приміщення у темних тонах

Відносини з іншими гуртожитками[ред. | ред. код]

Протистояння Ґрифіндору і Слизерину[ред. | ред. код]

Ґрифіндор і Слизерин традиційно змагаються між собою за першість у школі Гоґвортс.

Відомі учні Слизерину[ред. | ред. код]

Роки навчання Слизеринці
11 століття Салазар Слизерин
11 століття Нащадок Мерліна
11 століття Кривавий Барон
14 століття Ніколас Мелфой
16 століття Луціус Мелфой
17 століття Брут Мелфой
18 століття Корвін Ґонт
18 століття Септимус Мелфой
1910-ті роки Лета Лестрандж
1940-ті роки Лорд Волдеморт
1960-ті роки Белатриса Лестранж
Луціус Мелфой
Нарциса Мелфой
1970-ті роки Северус Снейп
Реґулус Блек
1991-1997 роки Драко Мелфой
Пенсі Паркінсон
Креб і Гойл
Невідомо Маркур Флінт
Адріян Пасі
Теренс Гіз