Словацька греко-католицька церква — Вікіпедія

Словацька греко-католицька церква; Словацька візантійська католицька церква; лат. Byzantinum Ecclesia Catholico Slovacia
	Митрополичий собор Словаччини
Засновники	де-факто Ужгородська й Мукачівська церковні унії
Дата заснування	24 квітня 1646
Статус	Sui iuris
У складі	Католицької церкви
Самостійність проголошена	1818
Самостійність визнана	визнана
Чинний предстоятель	Йона Йозеф Максім
Центр	Пряшів
Основна юрисдикція	Словаччина
Юрисдикція для діаспори	Канада
Літургічна мова	словацька
Музична традиція	візантійська
Церковний календар	григоріанський
Єпископів	6
Єпархій	4
Монастирів	2
Парафій	279
Священиків	511
Ченців і черниць	150
Вірних	211,820
Офіційний сайт	www.grkat.net

Див. також: Католицька церква, Греко-католицькі церкви та Католицька церква в Словаччині

Слова́цька гре́ко-католи́цька це́рква (лат. Ecclesia Graeco Catholica Slovacica; словац. Gréckokatolícka cirkev na Slovensku), яку іноді називають, посилаючись на її візантійський обряд, Слова́цькою візанті́йською католи́цькою це́рквою (лат. Byzantinum Ecclesia Catholico Slovacia; словац. Byzantska katolícka cirkev na Slovensku) — східно-католицька митрополія sui iuris, яка знаходиться в повному євхаристійному спілкуванні з Латинською церквою, так і з 22 іншими східно-католицькими церквами, утворюючи разом Католицьку церкву. L'Osservatore Romano 31 січня 2008 р. повідомили, що лише в Словаччині вона налічувала близько 350 000 вірних, 374 священиків та 254 парафії. Крім того, Annuario Pontificio в 2012 році передав їй свою канадську єпархію святих Кирила та Методія в Торонто з 2000 вірних, 4 священиків та 5 парафій.

Історія[ред. | ред. код]

З часу одностайного прийняття Ужгородської унії на території, що включає сучасну Східну Словаччину в 1646 р., входили в склад Мукачівської єпархії.

Наприкінці Першої світової війни більшість греко-католицьких русинів та словаків були включені на територію Чехословаччини, включаючи дві єпархії — Пряшів і Мукачево. Прешовська єпархія, створена 22 вересня 1818, була вилучена в 1937 з юрисдикції угорського предстоятеля і підпорядкована безпосередньо Святому Престолу що поклало початок Словацькій греко-католицькій церкві, тоді як 21 парафія Прешовської єпархії, яка знаходилась в Угорщині, була утворена в новий екзархат Мішкольця.

Після Другої світової війни мукачівська єпархія на Закарпатті анексована СРСР, таким чином, Прешовська єпархія включала всіх греко-католиків, що залишилися в Чехословаччині. Після захоплення комуністами країни в квітні 1950 в Пряшеві скликаний "синод", на якому п'ять священиків і низка мирян підписали документ, в якому проголошували розірвання унії з Римом і прохання отримати її під юрисдикцію Московського патріархату, згодом православної церкви Чехословаччини. Греко-католицький єпископ Блаженний Павло Петро Гойдич з Пряшева разом із його допоміжним службовцем, блаженним Василем Гопком, були ув'язнені, а єпископ Гойдич помер у в'язниці в 1960.

Під час Празької весни 1968 року колишнім греко-католицьким парафіям було дозволено відновити спілкування з Римом. Із 292 залучених парафій 205 проголосували «за». Це була одна з небагатьох реформ Дубчека, яка пережила радянське вторгнення того ж року. Однак більшість їх церковних споруд залишилися в руках православної церкви.

Після повалення комунізму в Оксамитовій революції 1989 року церковне майно поступово поверталося Словацькій греко-католицькій церкві. Цей процес майже завершений до 1993, на рік після розпаду Чехословаччини на Чехію та Словаччину. Для греко-католиків у Чехії створено окремий Апостольський вікаріат, піднесений у 1996 до екзархату, утворюючи таким чином Апостольський екзархат у Чеській Республіці (нині вважається частиною Русинської католицької церкви); 2007 Annuario Pontificio вказав, що на той час вона виросла до 177 704 вірних, 37 священиків та 25 парафій.

У самій Словаччині Папа Римський Іван Павло II створив Кошицький Апостольський екзархат у 1997. Папа Бенедикт XVI підняв це до рівня єпархії 30 січня 2008 і одночасно звів нову єпархію Візантійського обряду в Братиславі. Він також підняв Пряшева до рівня столичного престолу, склавши Словацьку греко-католицьку церкву як митрополичу церкву sui iuris.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Складається з Пряшівського архиєпархії-митрополії, суфраган по відношенню до якої є єпархії Братислави і Кошиць; а також єпархії в Торонто, Канада. Число членів — 212 тисяч (2016). У Церкви 5 єпископів, 511 священиків, 279 парафій, близько 150 ченців. У Словаччині у неї два головних монастирі — в Стропкові і Требишові. Вірні зосереджені в двох краях — Пряшівському і Кошицькому. Переважає греко-католицьке населення лише в одному окрузі Словаччини — Меджилабірці (56 %). Очолює церкву архиєпископ-митрополит Йона Йозеф Максім

Хоча історично більшість віруючих були русинами, у даний час значна їх частина вважає себе словаками. Як богослужіння, так і релігійні тексти — словацькою мовою. Священик Франтішек Крайняк з невеликою групою однодумців перекладає релігійні тексти русинською мовою, однак за межами його єпархії в селі Камюнка русинську мову в церкві не використовують.

Архиєпархія Пряшева[ред. | ред. код]

Заснована: 22 вересня 1818 як єпархія

Отримала ранг архиєпархії: 30 січня 2008 року

Глава: Архиєпископ-митрополит Йона Йозеф Максім (С. У.)

Центр: Катедральний собор Івана Хрестителя

Число вірних: 115 600

Парафій: 165

Священнослужителів: 302

Єпархія Кошиць[ред. | ред. код]

Заснована 21 лютого 1997 як апостольський екзархат. Отримала ранг єпархії: 30 січня 2008 року

Глава: Архієпископ Кирил Васіль (S.J.)

Центр: Храм Пресвятої Богородиці, Кошиці

Число вірних: 74 734

Парафій: 94

Священнослужителів: 179

Центри: Кошиці, Міхаловце, Собранце, Спішська Нова Вес, Требішов, Вельке Капушани

Монастирі: Требішов, Сечовце, Міхаловце

Єпархія Братислави[ред. | ред. код]

Заснована: 30 січня 2008 року

Глава: Єпископ Петер Руснак

Центр: Храм Воздвиження Св. Хреста, Братислава

Число вірних: 16, 986

Парафій: 15

Священнослужителів: 19

Торонтська єпархія[ред. | ред. код]

Екзархат святих Кирила і Методія в Торонто заснований 13 жовтня 1980 року як незалежна єпархія, яка 3 березня 2022 року була зредукована до рангу екзархату. Екзархат належить до Піттсбурзької митрополії Русинської греко-католицької церкви.

Глава: Курт Барнетт, апостольський адміністратор

Центр: Храм Різдва Богородиці

Число вірних: 4 500

Парафій: 5

Священнослужителів: 3

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2016. Процитовано 6 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття про Словаччину.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про християнську деномінацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2016. Процитовано 6 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]