Слюзар Володимир Климентійович (священник) — Вікіпедія
Слуга Божий Володимир Слюзар | |
---|---|
Володимир Климентійович Слюзар | |
Народився | 1898 Колодіївка, Підволочиський район, Тернопільська область, СРСР |
Помер | 26 березня 1952 Республіка Комі, РРФСР, СРСР |
Країна | Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
Національність | українець |
Діяльність | священник |
Володимир Климентійович Слюзар (1898, с. Колодіївка, нині Україна — 26 березня 1952, Печорський трудовий табір, Республіка Комі, нині Росія) — український священник, релігійно-громадський діяч, слуга Божий греко-католицької церкви.
Життєпис[ред. | ред. код]
, Після закінчення гімназії студіював богословські науки у Львівській духовній семінарії. У травні 1932 році отримав священниче свячення від митрополита Андрея Шептицького в соборі святого Юра. Виконував душпастирські обов’язки у с. Сущин, був катехитом у місцевій школі.[1]
Під час Другої світової війни переховував 5 родин євреїв.[2]
Після Львівського псевдособору 1946 року відмовився переходити у російське православ'я. [3]
Заарештований 26 листопада 1947 року.
Енцикліки Папи Пія ХІ "Про безбожний комунізм", яка зберігалась в отця, вистачило на засудження до 10 років концтаборів ГУЛАГу.[2]
Після суду вивезений в один з найсуворіших концтаборів у Автономній республіці Комі. У тюрмі і концтаборі не припиняв душпастирську діяльність. Важка непосильна праця та нестерпні умови довели організм до дистрофії. 26 березня 1952 року помер.
Беатифікаційний процес[ред. | ред. код]
Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Володимира Слюзара до лику блаженних[4].[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ СУЩИН | Теребовлянська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 3 березня 2020. Процитовано 4 серпня 2023.
- ↑ а б Новини Львова: Священнику дали 10 років концтаборів за енцикліки Про безбожний комунізм. galinfo.com.ua. Процитовано 3 серпня 2023.
- ↑ У 70-у річницю Львівського псевдособору Митрополит Василій закликав вшанувати кожного, хто залишився вірним УГКЦ та Україні. www.tze.org.ua (uk-ua) . Процитовано 3 серпня 2023.
- ↑ Лабінська, К. «Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру» // Risy. — 2010. — 23 вересня.
- ↑ У Церкві готуються беатифікувати подвижників початку минулого століття і жертв комуністичних переслідувань. Храм Блаженного Миколая Чарнецького (укр.). 29 вересня 2010. Процитовано 3 серпня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Слюзар, В. Слюзар Володимир Климентійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 302. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Біографії // Місія «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УКГЦ».