Слісарчук Артем Олександрович — Вікіпедія

Артем Слісарчук
Артем Олександрович Слісарчук
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 2 квітня 1990(1990-04-02)
Шепетівка, Хмельницька область
Смерть 24 березня 2022(2022-03-24) (31 рік)
біля м. Ізюм, Харківська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Повітряні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Артем Олександрович Слісарчук (нар. 2 квітня 1990, Шепетівка, Хмельницька область — пом. 24 березня 2022, біля м. Ізюм, Харківська область, Україна) — старший лейтенант, начальник зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї 250-го окремого зенітного ракетного дивізіону 11 ЗРП, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив 9 класів школи-гімназії. Після закінчення 9 класів здобував освіту в технікумі. Займався спортом.

10 січня 2013 року вступив на військову службу за контрактом. Пройшовши шлях від солдата до сержанта, займав посади оператора зенітної ракетної обслуги, командира відділення-старшого оператора радіолокаційної станції відділення бойового управління, заступника начальника зенітної ракетної обслуги.

Згодом вступив у Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Закінчивши курси підвищення кваліфікації, отримав перше офіцерське звання — молодший лейтенант. Його офіцерська кар'єра почалася з посади начальника зенітної ракетної обслуги.

Від початку повномасштабного вторгнення він разом із побратимами виконував бойове завдання на Харківщині[1].

24 березня 2022 року під час 7-го виїзду в зону проведення операції об'єднаних сил загинув під містом Ізюм, що на Харківщині.

26 квітня 2022 року похований в Шепетівці[2].

Залишилися мати і сестра[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]