Смерть, яка грає в шахи — Вікіпедія

Смерть, яка грає в шахи
Döden spelar schack
Творець: Альбертус Пиктор
Час створення: 1480
Матеріал: фреска
Зберігається: Тебю
Музей: Церкви Тебю

Смерть, яка грає в шахи (швед. Döden spelar schack) — найбільш відома фреска церкви Тебю (швед. Täby kyrka), виконана майстернею Альбертуса Піктора близько 1480 року. Неканонічний сюжет.

Історія[ред. | ред. код]

Церква була завершена наприкінці 1200-х років. Церковна ризниця була добудована у 1300-х, склепіння оновлені у 1450-х. Церква Тебю має чотири склепінчасті арки (роки розписані майстернею Альбертуса Пиктора). Фрески реставрувалися у 1787 та 1992—1993. Під час другої реставрації були детально вивчені складові елементи барвистого шару[2].

Фреска «Смерть, яка грає в шахи» знаходиться в західній частині склепіння, у верхній частині драбини на горище, де розташований орган. Вона виконана шведським художником німецького походження Альбертусом (швед. Albertus Pictor, літер. «Альберт Художник»; народився між 1440 і 1450 роками — помер між 1507 і 1509 роками, справжнє ім'я Альберт Імменхаузен, швед. Albertus Immenhusen, походив з міста Імменхаузен поблизу Касселя в землі Гессен) і його майстерні, чисельністю близько п'яти осіб. Учні розписали близько 40 шведських церков, 37 з них збереглися до нашого часу. Копія розпису зберігається в колекції шведського Історичного музею у Стокгольмі.

Деталі[ред. | ред. код]

Протягом 1600-х років стіни шведських католицьких храмів, перетворених на лютеранські кірхи, були побілені у більшості середньовічних церков. Склепіння церкви Тебю з невідомої причини були залишені під фресками, тому вони збереглися[3].

Церква Тебю

Фреска «Смерть, яка грає в шахи»[4] не схожа на більшість інших зображень в церкві, котрі виконані на основі біблійних мотивів. На фресці зображений елегантно вдягнений чоловік, який грає в шахи зі Смертю. Хід робить Смерть, а чоловік розгублено притискає ліву руку до грудей, а іншою намагається вхопитися за дошку. Фреска зображує чоловіка і Смерть на одній стороні дошки[5]. Шахова дошка на фресці нестандартних розмірів (6 на 5 клітин). Фреска доповнюється стрічкою над фігурами персонажів з вицвілим і вже нечитабельним текстом шведською.

Зображення людини[ред. | ред. код]

Зображення гри у шахи з представником темних сил існували в Середні століття як зорове втілення складних моральних положень. Дослідники поділяють їх на типи[6].

Зображення гри людини проти Смерті за своє життя. Воно змушує задуматися про швидкоплинність життя і про те, що людина незабаром може бути покараною або винагородженою після раптової смерті за свої справи. Зміст картини представляв життя як шахову гру.[7] Шахи також ілюстрували різні ролі в суспільстві, показували в алегоричній формі, як важливо було «грати свою роль», а не намагатися що-небудь змінити у своєму соціальному становищі. До цього типу відноситься зображення в церкві Тебю. Серед інших зображень на подібну тему — «Смерть ставить мат королю» (алегорична гравюра невідомого ельзаського художника XV століття)[8].

Церква Тебю
Церква Тебю

Інший поширений варіант сюжету — людина, що грає в шахи з Дияволом за свою душу. Цей сюжет був досить широко поширений в Північній Європі[9]. Легенда в «Хроніці Фландрії» за 1131 рік розповідає, що дружина каштеляна за намовою диявола вбила свого батька. Чоловік, дізнавшись про її злочин, віддає злочинницю дияволу. До замку прибуває чернець і ночує в залі, де колись було скоєно злочин. Опівночі з'являється диявол з дружиною каштеляна і викликає на поєдинок ченця. Чернець виграв партію. Переможений диявол зник. Вранці монах знайшов на підлозі скелет жінки зі стилетом у руці[10]. Шаховий поєдинок з дияволом в образі прекрасної дівчини приписувався шахісту XVI століття Паоло Бої[11]. В Історичному музеї в Стокгольмі була організована виставка про смерть і про те, як вона сприймалася в різний час. Зображення «Смерті, що грає в шахи» було центральним в осмисленні проблеми.

Вплив[ред. | ред. код]

Фреска надихнула Інгмара Бергмана на сцену у фільмі «Сьома печатка» 1957 року[12]. Дія фільму відбувається в середині 1300-х років під час Чорної смерті. Лицар Антоніус Блок і його зброєносець Йонс повернулися до Швеції після участі в хрестовому поході на Святу Землю. Коли Смерть з'являється, аби забрати його, він просить зіграти партію в шахи, щоб відкласти неминучий кінець. Сам художник теж є одним з героїв фільму: він розмовляє зі зброєносцем Блоку під час роботи над стінописом церкви. Відгомони фрески і фільму Бергмана присутні в стрічці Алена Рене «В минулому році в Марієнбаді» (1961 році, автор сценарію — Ален Роб-Грійє).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.europeana.eu/portal/record/2063602/SWE_280_001.html
  2. ↑ Rapport från Riksantikvarieämbetet.
  3. ↑ Albertus Pictor i nytt ljus.
  4. ↑ Лучшее изображение с возможностями мультимедиа: Döden spelar schack.
  5. ↑ Та самая Смерть с шахматами в церкви Тэбю.
  6. ↑ Schacket, döden och Täby.
  7. ↑ Josef Seifert.
  8. ↑ Аноним.
  9. ↑ Пример такой легенды: Шахматная партия с дьяволом.
  10. ↑ Злыгостев А.
  11. ↑ Шахматы в лицах.
  12. ↑ Det sjunde inseglet.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Svanberg, Jan med bidrag av Öberg, Jan. Albertus Pictor: en biografisk skiss, Ingår i: Albertus Pictor: Bilder i urval samt studier och analyser 1, målare av sin tid. 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смерть,_яка_грає_в_шахи&oldid=41171214