Смирнов Віктор Сергійович — Вікіпедія

Віктор Смирнов
Смирнов Віктор Сергійович
Загальна інформація
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Місце проживання Слов'янськ
Народження 2 серпня 1986(1986-08-02) (37 років)
Донецьк, Донецька область, УРСР, СРСР
Alma mater ДонНУ
Спорт
Вид спорту плавання
Дисципліна паралімпійське плавання
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту України
Заслужений майстер спорту України
Нац. збірна Україна Україна
Тренери Світлана Казначеєва
Участь і здобутки
CMNS: Смирнов Віктор Сергійович у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Плавання
Паралімпійські ігри
Золото 2004 Афіни 100 м на спині (S11)
Золото 2004 Афіни 100 м батерфляєм (S11)
Золото 2004 Афіни 200 м вільним стилем (S11)
Золото 2004 Афіни 200 м комплексом (SM11)
Золото 2004 Афіни 400 м вільним стилем (S11)
Золото 2012 Лондон 100 м батерфляєм (S11)
Срібло 2004 Афіни 100 м брасом (SB11)
Срібло 2012 Лондон 200 м комплексом (SM11)
Срібло 2016 Ріо 200 м комплексом (SM11)
Срібло 2020 Токіо 100 м на спині (S11)
Бронза 2004 Афіни 50 м вільним стилем (S11)
Бронза 2008 Пекін 100 м на спині (S11)
Бронза 2008 Пекін 100 м брасом (SB11)
Бронза 2008 Пекін 100 м батерфляєм (S11)
Бронза 2012 Лондон 100 м на спині (S11)

Смирнов Віктор Сергійович (нар. 2 серпня 1986(19860802), Донецьк, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український плавець, шестиразовий чемпіон, багаторазовий срібний та бронзовий призер Паралімпійських ігор, багаторазовий чемпіон світу та Європи з плавання. Повний кавалер ордена «За мужність», кавалер ордена «За заслуги» II, III ступеня (2016, 2021), Герой України (2004), почесний громадянин міста Слов'янська та міста Донецька. Заслужений майстер спорту України з плавання.

Освіта[ред. | ред. код]

Донецький національний університет, економіко-правовий факультет, спеціальність «Правознавство» (2010 рік).

Донецький державний університет управління,  магістратура за спеціальністю інтелектуальна власність, здобув ступінь магістра (2011 рік).

Донбаський державний педагогічний університет, факультет фізичного виховання, магістр з фізичного виховання, диплом з відзнакою (2020 рік).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 серпня 1986 в м. Донецьку.

У віці 9 років він разом зі своїми товаришами вирішив розібрати вибухонебезпечний саморятівник, яких дуже багато знаходилося без охорони біля будинку, де проживала родина хлопця (поруч із шахтою). Пролунав вибух. Усі хімічні речовини, які були в середині саморятівника, потрапили в очі Віктора і він втратив зір. Довгі роки лікування ні до чого не призвели.

Оскільки уже міг трохи плавати у басейні, він захотів серйозно зайнятися плаванням. Перший тренер і особистий наставник: Заслужений тренер України Світлана Михайлівна Казначеєва[1].

У 2004 році на XII літніх Паралімпійськіх іграх в Афінах виборов 5 золотих нагород. Він став першим спортсменом, який представляв Україну в будь-якому виді спорту, який виграв п'ять золотих паралімпійських медалей. За цей успіх того ж року йому було присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» за виняткові спортивні досягнення на XII Паралімпійських іграх в Афінах за піднесення спортивного авторитету України у світі.

Нагороджений відзнакою Президента України з врученням ювілейної медалі «20 років незалежності України».

З 2006 року заснував турнір з плавання «Повір у себе» серед дітей з інвалідністю на призи Героя України Віктора Смирнова.

Член спортивного клубу «Індустріальний союз Донбасу».

Є членом Національної ради з питань фізичної культури та спорту.[2]

Є одним з засновників Всеукраїнської організації «Земляцтво — рідний Донбас».

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (19 жовтня 2004) — за виняткові спортивні досягнення на XII літніх Паралімпійських іграх у Афінах, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, піднесення спортивного авторитету України у світі[3]
  • Почесний громадянин міста Слов'янська (2005 рік)[4]
  • Орден «За заслуги» III ст. (4 жовтня 2016) — За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[5]
  • Повний кавалер ордена «За мужність»:
    • Орден «За мужність» I ст. (17 вересня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на XIV літніх Паралімпійських іграх у Лондоні, виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[6]
    • Орден «За мужність» II ст. (4 липня 2012) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурно-освітній розвиток Донецької області, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди 80-річчя утворення області[7]
    • Орден «За мужність» III ст. (7 жовтня 2008) — за досягнення високих спортивних результатів на XIII літніх Паралімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[8]
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)[9]
  • Орден «За заслуги» II ст. (16 вересня 2021) — За значний особистий внесок у розвиток паралімпійського руху, досягнення високих спортивних результатів на XVI літніх Паралімпійських іграх у місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паралімпійські надії Донеччини – 2016: Віктор Смирнов. сайт Донецької обласної державної адміністрації. 01.09.2016. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 05.09.2021.  (укр.)
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАИНЫ № 107/2006 — О Национальном совете по вопросам физической культуры и спорта. Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 24 серпня 2014. 
  3. Указ Президента України № 1259/2004 від 19 жовтня 2004 року «Про присвоєння В. Смирнову звання Герой України»
  4. ПОЧЕСНІ ГРОМАДЯНИ МІСТА СЛОВ’ЯНСЬКА. Слов'янська міська рада. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 25.09.2021. 
  5. Указ Президента України № 430/2016 від 4 жовтня 2016 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 6 жовтня 2016. 
  6. Указ Президента України від 17 вересня 2012 року № 546/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України № 433/2012 від 4 липня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Донецької області». Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 7 листопада 2016. 
  8. Указ Президента України № 909/2008 від 7 жовтня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України спортсменів, тренерів та фахівців національної збірної команди України серед спортсменів-інвалідів на XIII літніх Паралімпійських іграх». Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 7 листопада 2016. 
  9. Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“». Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 23 серпня 2011. 
  10. Указ Президента України № 470/2021 від 16 вересня 2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 10
19 жовтня 2004
Наступник:
Клочкова Яна Олександрівна Берест Олексій Прокопович