Сміян Сергій Костянтинович — Вікіпедія

Сміян Сергій Костянтинович
Народився	17 травня 1925; Київ, Українська СРР, СРСР
Помер	15 жовтня 2014 (89 років); Київ, Україна
Поховання	Берковецьке кладовище
Громадянство	УРСР; Україна
Національність	українець
Діяльність	актор, театральний режисер
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад	КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР
Роки активності	з 1948
	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сміян.

Сергі́й Костянти́нович Смія́н (17 травня 1925, Київ — 15 жовтня 2014, Київ) — український режисер. Народний артист Української РСР (1967), перший лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка.

Творчий шлях[ред. | ред. код]

Закінчив Київський інститут театрального мистецтва. Головний режисер Запорізького театру ім. Щорса (1950 — 51 і 1966 — 70), Львівського Драматичного Театру ім. М. Заньковецької (1961 — 65) та з 1970 — Київського театру ім. І. Франка.

Поставив: «Отелло» (В. Шекспіра), «Кассандра» (Лесі Українки), оперу «Украдене щастя» (Ю. Мейтуса), «Здрастуй, Прип'ять» (О. Левади, музика М. Скорика), «Голубі олені» (О. Коломійця, музика І. Шамо) та ін.

З 1981 по 1997 роки очолював Київський театр оперети. З 1997 року — режисер-постановник. Етапними роботами у театрі оперети стали такі вистави, втілені С. Сміяном: «Легенда про Київ» О. Білаша, «Зоряний час» А. Філіпенка, «Кажан» Й. Штрауса, «Маріца» Імре Кальмана, «Сільва» Імре Кальмана, «Фіалка Монмартра» Імре Кальмана, «Голландочка» Імре Кальмана, «Севастопольський вальс» К. Лістова, «Таке єврейське щастя» І. Поклада, «Весела вдова» Ф. Легара та багато інших.

Помер 15 жовтня 2014 року від інфаркту на 90-му році життя. Похований на Берковецькому кладовищі в Києві.

Премії[ред. | ред. код]

1964 — Заслуженний діяч мистецтв УРСР.
1967 — Народний артист УРСР.
1970 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (№ 1).
1972 — орден Трудового Червоного Прапора.
1976 — орден Трудового Червоного Прапора.
1982 — Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва»
1985 — Медаль «Ветеран праці»
1975 — Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР
2005 — Почесною грамотою Верховної Ради України
2009 — орден «За заслуги» III ступеня

Преса[ред. | ред. код]

Газета «День» — Людина із «золотого фонду»
Газета «День» — Рецепт молодості — сцена(рос.)
Газета по-киевски^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Все про оперету. Режисер Сергій Сміянвідео
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.

Посилання[ред. | ред. код]

Сміян Сергій Костянтинович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Художньо-керівний складна Офіційному сайті
Указ президента України № 1066/2009 Про нагородження працівників Київського академічного театру оперети [Архівовано 10 квітня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.