Сняданко Наталя Володимирівна — Вікіпедія

Наталка Сняданко
Наталя Володимирівна Сняданко
Народилася 20 травня 1973(1973-05-20) (50 років)
Львів
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменниця, перекладачка, журналістка
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Премії

CMNS: Сняданко Наталя Володимирівна у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Наталя Володимирівна Сняданко (Ната́лка Сняда́нко; нар. 20 травня 1973, Львів) — українська письменниця, перекладачка, журналістка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася у 1973 році у Львові. За освітою — філологиня, закінчила Львівський та Фрайбурзький університети, за фахом — журналістка і перекладачка з польської, німецької та російської.

У студентські роки належала до жіночого літературного угруповання ММЮННА ТУГА (за першими літерами імен: Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юлія Міщенко, Наталка Сняданко, Наталя Томків і Анна Середа; ТУГА — «Товариство усамітнених графоманок»).[1]

Друкується у львівській та київській пресі («Львівська газета», «Суботня пошта», «Дзеркало тижня»), журналах «Профиль-Украина» й «Український тиждень».

Повість Снядянко «Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки» була опублікована у 2004 році в Польщі й одразу ж увійшла до десятки бестселерів. Ця книжка також перекладена і видана російською — «Коллекция страстей» (М.: «Идея-Пресс», 2005).

Російською вийшов роман «Синдром стерильності» під назвою «Агатангел, или Синдром стерильности» (М.: «Флюид», 2008)

У 2013 році видала роман «Фрау Мюллер не налаштована платити більше».[2] Станом на 2016 рік Співпрацює з краудпаблішинговою платформою Komubook як перекладачка.

У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшов новий роман Сняданко — «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма», у центрі якого особиста історія одного з найекстравагантніших членів імператорської родини Габсбурґів — Вільгельма, більше відомого в Україні за бойовим псевдонімом Василь Вишиваний[3].

У 2021 році у «Видавництві Старого Лева» вийде новий роман Сняданко — «Перше слідство імператриці», де оповідь ґрунтується на документальних матеріалах з життя легендарної австрійської імператриці Сіссі. Присутній політичний підтекст і карколомні пригоди.

У червні 2020 року Наталка Сняданко увійшла до довгого списку літературної нагороди Центральної Європи «Ангелус» за книгу «Фрау Мюллер не налаштована платити більше».[4]

Наталка Сняданко — перекладачка з німецької (Франц Кафка, Фрідріх Дюрренматт, Ґюнтер Ґрасс, Юдіт Германн, Стефан Цвайґ), польської (Чеслав Мілош, Збіґнєв Герберт, Ярослав Івашкевич, Ян Бжехва) та російської (Андрій Курков).

Членкиня Українського ПЕН.

Книги[ред. | ред. код]

Наталка Сняданко у Вінниці, квітень 2013

Книги, перекладені іноземними мовами[ред. | ред. код]

  • «Kolekcja namiętności» (Wolowiec: Czarne, 2004)
  • «Коллекция страстей, или Приключения молодой украинки» (Москва: Идея-Пресс, 2005)
  • «Sammlung der Leidenschaften» (München: dtv, 2007; Innsbruck: Haymon, 2017)
  • «Агатангел, или синдром стерильности» (Москва: Флюид, 2008)
  • «Ahatanhel» (Wolowiec: Czarne, 2008)
  • «Чабрец в молоке» (Москва: «Новый мир», 2011, № 8-9" [Архівовано 1 вересня 2013 у Wayback Machine.])
  • «Sbírka vášní» (Zlín: Kniha Zlín, 2011)
  • «Lubczyk na poddaszu» (Wrocław: Biuro Literackie, 2014)
  • «Frau Müller hat nicht die Absicht, mehr zu bezahlen» (Innsbruck: Haymon, 2016)
  • «Frau Müller nie zamierza płacić więcej» (Lublin : Warsztaty Kultury, 2019)
  • «Der Erzherzog, der den Schwarzmarkt regierte, Matrosen liebte und mein Großvater wurde» (Innsbruck: Haymon, 2021)
  • «Porządne papiery arcyksięcia Wilhelma» (Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 2022)

Переклади[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. ХХ ст. [Архівовано 24 липня 2014 у Wayback Machine.]/Упор. Василь Ґабор. — Л.: ЛА «Піраміда», 2009. — 620 с.
  2. Ірина Славінська (11 вересня 2013). Наталка Сняданко: Щоб бути на маргінесі, достатньо бути жінкою в Україні. Буквоїд. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 12 вересня 2013.
  3. Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  4. Львівська письменниця Наталка Сняданко потрапила до лонг-листа премії Angelus [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] zaxid.net 30.06.2020
  5. Польський Інститут. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 11 січня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]