Соборний узвіз (Харків) — Вікіпедія

Соборний узвіз Харків
Пащенківський узвіз на початку 1890-х рр.
Місцевість	Центр
Район	Шевченківський район
Колишні назви
Купецький узвіз, Пащенківський узвіз, Узвіз Халтуріна
Загальні відомості
поштові індекси	61003
Транспорт
Найближчі станції метро	Майдан Конституції, Історичний музей
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Соборний узвіз у Вікісховищі

Собо́рний узві́з — вулиця у центрі Харкова у Шевченківському районі міста. Вулиця виникла однією з перших у місті під час заснування Харківської фортеці. Першочергово являла собою дорогу з фортеці до річки Лопань через проїзну Лопанську вежу.

У XIX ст. після появи на узвозі дерев'яних торговельних лавок названий Купецьким; також називався Пащенківським, через пасажу мильйонера Пащенко-Тряпкіна. У 1919 узвіз перейменований на честь революціонера-«народника» Степана Миколайовича Халтуріна.

29 квітня 2009 за ініціативою митрополита Харківського і Богодухівського Никодима перейменований на честь двох головних православних соборів міста, кожний з яких був кафедральним — Успенського і Благовіщенського^[1][2].

Вулиця бере початок на Університетській гірці від Університетської вулиці, починаючись між площами Конституції та Університетської, біля Успенського собору. Спускаючись, перетинає Клочківську вулицю, проходить вздовж північного кордону Сергіївської площі та закінчується Купецьким мостом через річку Лопань.

Зруйновані будівлі[ред. | ред. код]

У дореволюційний період узвіз був повністю забудований. За проектом архітектора Д. С. Черненко на вулиці був збудований перший у Харкові пасаж. Він розташувався на північному боці вулиці між Університетською і Клочковською. Один з входів у Пасаж виходив на Університетській вулиці. До іншого, що знаходився на Купецькому узвозі, з Університетської гірки вів пішохідний металевий міст. Належав Пасаж купцю В. І. Пащенко-Тряпкіну. У подальшому, у 1910-ті роки у районі Миколаївської площі розпочалося будівництво «нового Пасажу», а цей отримав назву Старого.

Під час німецько-радянської війни усі будівлі на узвозі були зруйновані. У подальшому їх уламки розібрали і на їх місці від Університетської вулиці вниз по схилу до вулиці Клочківської і річки Лопань розбили терасний сквер, який створювався протягом 1951–1952 років архітекторами Г. Г. Вегманом, І. Я. Жилкіним, М. С. Луцьким та Г. С. Маяк. У сквері розбили квітники, посадили дерева і кущі, проклали дорожки і збудували каскад фонтанів. Пішохідний металевий міст, перекинутий над узвозом, вцілів і його перенесли у Міський сад імені Шевченка, де він перекинутий через яр перед зоопарком, поруч з світломузичного фонтану.

• Соборний (Купецький) узвіз на дореволюційних поштових листівках початку XX століття
• 
  Вид з Купецького узвозу в бік Купецького моста, Благовіщенської площі і Благовіщенського собору. Трамвай їде по вулиці Клочківській. Праворуч перед ним знаходиться будівля Старого Пасажу. За Клочківською перед мостом забудовані обидва боки вулиці
• 
  Вид з Благовіщенської площі у бік Університетської гірки на Купецький міст і Купецький узвіз. Ліворуч видно Покровський монастир

Історичні факти[ред. | ред. код]

• Безпосередньо на узвозі не збереглося жодної будівлі, але поруч з ним розташовані такі історичні й архітектурні пам'ятники, як Успенський собор, Покровський монастир і Благовіщенський собор.
• У 2007 році козаки Харківської міської організації «Козацьке військо імені гетьмана Мазепи», Слобожанського козацького округу, Українського реєстрового козацтва і Союзу козацьких організацій України самостійно^[3] встановили дорожній знак «Узвіз гетьмана Мазепи» на початку узвозу Халтуріна. За словами отамана харківської міської організації «Козацьке військо імені гетьмана Мазепи» Валерія Гітіна, метою даного заходу було привернення уваги громадськості та влади Харкова «до особистості державного і духовного діяча України Івана Мазепи, обрання якого гетьманом України на Харківщині заклало основу для незалежності України». Цей знак висів тиждень, а потім вночі був демонтований^[4]

Транспорт[ред. | ред. код]

У якихось сотнях метрів на північ, у районі майдана Конституції знаходиться пересадочний вузол між Холодногірсько-Заводською і Салтівською лініями метро, який складається зі станцій Майдан Конституції, Історичний музей. По Соборному узвозу проходять маршрути автобусів № 202 і 238, а також тролейбус № 11.^[5]

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Соборний узвіз (Харків)

Література[ред. | ред. код]

• Дяченко И. Улицы и площади Харькова. Очерк. — 4-е изд. — Харьков : Прапор, 1977. — 272 с.
• Лейбфрейд О. Ю., Полякова Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. — Харьков : Фолио, 2004. — 335 с. — ISBN 966-03-0276-2.