Собор святого Івана Хрестителя — V (Перемишль) — Вікіпедія

Собор святого Івана Хрестителя — V
49°46′50″ пн. ш. 22°46′13″ сх. д. / 49.78078300002777468° пн. ш. 22.77031800002777828° сх. д. / 49.78078300002777468; 22.77031800002777828Координати: 49°46′50″ пн. ш. 22°46′13″ сх. д. / 49.78078300002777468° пн. ш. 22.77031800002777828° сх. д. / 49.78078300002777468; 22.77031800002777828
Тип споруди	собор Greek Catholic churchd і комплекс будівельd
Розташування	Республіка Польща, Перемишль
Початок будівництва	17 століття
Будівельна система	цегла
Належність	греко-католицькі церкви
Єпархія	Перемисько-Варшавська архієпархія
Стан	об'єкт культурної спадщини Польщі
Адреса	Katedralna / pl. Czackiego
Покровитель	Іван Хреститель
Собор святого Івана Хрестителя — V (Перемишль) (Польща)
Собор святого Івана Хрестителя — V у Вікісховищі

Катедральний греко-католицький собор Святого Івана Хрестителя (колишній костел єзуїтів) — собор Української греко-католицької церкви у Перемишлі. Розташований в історичній частині міста неподалік костелу францисканців та латинського собору.

Передісторія[ред. | ред. код]

Костел єзуїтів був побудований на місці української православної церкви Петра і Павла (знищеної у 1377 р.) Єзуїти розпочали будівництво костелу в 1626. Роботи тривали до 1678 р. Споруда збудована в стилі раннього бароко. Фундатором будівництва була каштелянка Анна з Тиранських Улінська (?—1653), дочка фундатора костелу реформаторів. До будови костелу долучилися також Якуб Максиміліан Фредро і Міхал Вольські. Костел отців єзуїтів мав своїм патроном св. Ігнатія Лойолу. Проте вже в 1691 р. повстав план реставрації, яку, однак, не вдалося закінчити до початку поділів Польщі в 1773 р.^[1]

Історія[ред. | ред. код]

Часи реформ Йосифа ІІ перебув костел досить щасливо. Австрійський цісар Йосиф II пропонував його українцям греко-католикам облаштувати під катедру, але оскільки вони отримали давній костел отців кармелітів, то костел св. Ігнатія залишився без духовної опіки. У 1787 р. його зробили гімназіальним. Тут знаходилося приміщення для студій єдиної школи в Перемишлі з німецькою мовою навчання. Згодом у 1820 його закрили і до 1885 р. використовували як військовий склад.^[1]

Після цього декілька років він стояв пусткою, ба навіть у 1891 р. одному жидівському підприємцю було доручено розібрати вежі костелу. Однак, проти цього рішуче запротестували не лише перемишляни але й комісія з охорони пам'яток у Відні. Згодом костел таки повернули духовенству і у 1903 р. почалася його реконструкція під керівництвом перемиського архітектора Станіслава Маєрського^[2]

1904 року відновлений для католицьких богослужінь. З 1957 року в церкві проводилися також служби у східному обряді. У 1991 році собор був відданий українській греко-католицькій церкві в обмін на церкву св. Терезії, що виконував функцію кафедрального собору до війни.

• 
  Пам'ятна дошка на честь передання собору греко-католицькій єпархії.
• 
  Табличка на фасаді

Див. також[ред. | ред. код]

• Собор святого Івана Хрестителя — IV (Перемишль)

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Байцар А. Український Перемишль. Собор Святого Івана Хрестителя — V: історія та сучасність [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.].
• Грицак Є. Перемишль тому сто літ. — Перемишль, 1936. — 32 с.
• Григорій Лакота. Дві престольніі церкви перемиські. — Перемишль, 1937. — 80 с.

Посилання[ред. | ред. код]

• Греко-католицька парафія у Перемишлі [Архівовано 26 березня 2010 у Wayback Machine.]