Ічкі — Вікіпедія

Селище Ічкі
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Феодосійський район
Рада Совєтська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Совєтський 
Основні дані
Засновано 1798
Статус із 2024 року
Населення 10 069 (на 2014 рік)[1]
Поштовий індекс 97200
Телефонний код +380 6551
Географічні координати 45°20′49″ пн. ш. 34°56′00″ сх. д. / 45.34694° пн. ш. 34.93333° сх. д. / 45.34694; 34.93333Координати: 45°20′49″ пн. ш. 34°56′00″ сх. д. / 45.34694° пн. ш. 34.93333° сх. д. / 45.34694; 34.93333
Висота над рівнем моря 19 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Краснофлотська
До обл. центру:
 - автошляхами: 98,4 км
Селищна влада
Адреса 97200, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 25
Карта
Ічкі. Карта розташування: Україна
Ічкі
Ічкі
Ічкі. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Ічкі
Ічкі
Мапа

Ічкі у Вікісховищі

Ічкі́ (крим. İçki, Ички) (з 1944 по 2023 рік — Совє́тський) — селище в Україні, у Феодосійському районі Автономної Республіки Крим, колишній центр Совєтського району.

Знаходиться в північно-східній частині півострова, у степовій присиваській частині, у південно-східній частині Кримської низовини, в 106 км. від Сімферополя.

Населення: переважно росіяни та українці, проживають також кримські татари, болгари, вірмени, євреї, цигани. Територія селища розташована у межах долини річок Біюк-Карасу та Східний Булганак.

Історія[ред. | ред. код]

Територія сучасного селища і його околиць була заселена в III—І тисячолітті до н. е. Про це свідчать знайдені тут залишки поселень і кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи. Поблизу селища виявлено також скіфські поховання.

Перша згадка про Ічкі датується 1798 роком[2]; тоді тут проживала 41 особа. Землі села 1805 року належали трьом мурзам, ними користувалися також державні селяни, кількість яких зросла вже до 66. Після Кримської війни (1853—1856 рр.) багато кримських татар зруйнували свої оселі та емігрували до Османської імперії.

Селище було внесено до переліку поселень, що потребували перейменування[3] відповідно до вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[4]. 12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII йому було повернуто назву Ічкі; цією ж постановою назву Совєтського району змінено на Ічкінський. Постанова «набирає чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України».[5]

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Відсоток
російська 67,65 %
кримськотатарська 20,85 %
українська 8,26 %
ромська 0,59 %
інші/не визначилися 2,75 %

Транспорт[ред. | ред. код]

Через селище проходить залізнична лінія Керч-Джанкой, яка розділяє його територію на дві приблизно рівні частини. З південного заходу уздовж селища проходить магістральна траса Північно-Кримського каналу. Поряд — транзитна автодорога (E97), яка пов'язує селище з іншими районами Криму.

Економіка[ред. | ред. код]

У селищі діють ремонтно-транспортне підприємство, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторно-птахівницьке підприємство і декілька інших підприємств місцевого значення, які займаються обслуговуванням сільськогосподарських підприємств району.

Найбільші підприємства: комбінат хлібопродуктів, маслоробний та виноробний заводи, друкарня. Торгове обслуговування населення здійснюють підприємства споживчої кооперації і підприємницькі структури.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селищі є три загальноосвітніх школи, одна з яких — з кримськотатарською мовою навчання, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства; центральна районна лікарня, аптеки; музична школа, дві бібліотеки, мечеть Ічкі Джамісі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. Під редакцією П.Т.Тронько. Історія міст і сіл Української РСР. — К : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1974. — Т. Том 26, Кримська область. — С. 612.
  3. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. 
  4. Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ... | від 09.04.2015 № 317-VIII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 24 травня 2016. 
  5. Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]