Солом'янська площа — Вікіпедія

Солом'янська площа
Київ
Місцевість Солом'янка
Район Солом'янський
Розміщення між проспектом Повітряних Сил, вулицями Дениса Монастирського, Митрополита Василя Липківського і Солом'янською
Назва на честь місцевості Солом'янка
Колишні назви
Солом'янський майдан,
площа Урицького,
площа Брежнєва
Координати 50°25′55″ пн. ш. 30°28′15″ сх. д. / 50.432167° пн. ш. 30.47083° сх. д. / 50.432167; 30.47083Координати: 50°25′55″ пн. ш. 30°28′15″ сх. д. / 50.432167° пн. ш. 30.47083° сх. д. / 50.432167; 30.47083
Транспорт
Найближчі станції метро  «Вокзальна» (2,2 км),
 «Олімпійська» (4,6 км)
Автобуси А 69, 119
Трамваї лінія існувала у 1908—1919 і у 1923—2001 роках
Тролейбуси Тр 3, 8, 9, 17, 19, 19д, 40, 40к, 92н
Маршрутні таксі

Мт 171, 198, 223, 231, 401, 450, 496, 499, 518, 570

Приміський 302, 368, 805
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський (2,1 км),
з. п. Протасів Яр (3,3 км),
з. п. Караваєві Дачі (2,8 км)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Працівникам органів внутрішніх справ України, які загинули під час виконання службових обов'язків
Державні установи Апеляційний суд міста Києва
Навчальні заклади Національний університет оборони України
Національна академія внутрішніх справ
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11576
У проєкті OpenStreetMap r2171159
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Солом'янська площа у Вікісховищі

Соло́м'янська пло́ща — площа у Солом'янському районі міста Києва, місцевість Солом'янка. Розташована між проспектом Повітряних Сил, вулицями Дениса Монастирського, Митрополита Василя Липківського і Солом'янською.

Історія[ред. | ред. код]

Місцевість, де розташована площа, на початку XX століття була незабудованим пустирем між Солом'янкою та Солом'янським кладовищем. Згодом вздовж Кадетського шосе (Повітрофлотського проспекту) було споруджено споруди Миколаївського Артилерійського та 2-го Військового училищ і місце майбутньої площі почало використовуватися як місце для навчань, в 1920-30-ті роки тут проводилися військові кінні паради.

Площа виникла в процесі забудови місцевості у 2-й половині 1940-х років і отримала назву Солом'янський майдан (як стверджується в енциклопедичному довідник «Київ» (1982), назва на честь Урицького площа отримала 1923 року). В 1950-80-ті роки існувала під паралельними назвами — площа Урицького (як зазначає довідник «Вулиці Києва» (1995), ця назва офіційно затверджена не була) та площа Солом'янська. У 1983 році отримала назву площа Брежнєва[1], на честь радянського державного та партійного діяча Л. І. Брежнєва. Повторно площа Солом'янська — з 1988 року[2].

Забудова[ред. | ред. код]

Облаштування площі розпочалося у 1960-х і було завершено у 1967 році, тоді ж там з'явилася зупинка трамвая. Архітектор Київпроекту Валентин Жуков з колегами Г. Макаровим, Л. Белоусовим запроєктував комплекс модерністських офісних будівель для двох державних інститутів, які активно розвивалися: Укрдіпроводгосп (Український державний інститут проєктування водного господарства)[3] та Укрдіпросільгосп (Український державний інститут проєктування сільського господарства). Унікальне за цілісністю і масштабом для Києва рішення 9-10 поверхових будівель з досить високою якістю будівництва. У проєкті були великорозмірні вікна і скління до підлоги.[4]

Проєкт висотної домінанти навпроти академії МВС було закладено з початку проєкту, будівництво почалося у 1978 році на території кладовища. Через малий досвід у висотному проєктуванні будівля просіла і нахилилася, будівництво було зупинене у 1985 році і залишалося закинутим до 2004 року, після відновлення будівництва каркас будівлі було укріплено і надбудовано, з 2006 у будівлі розміщується Апеляційний суд.

У 1997 році на площі було облаштовано меморіал загиблим працівникам МВС. У 2001 площу було реконструйовано, була демонтована лінія трамваю, проїзд між академією і площею перекрили, частину перетворили на парковку, а частину зробили пішоходним. У майбутньому планується відкрити на площі станцію метро.

Зображення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 31 січня 1983 року № 154 «Про присвоєння імені Брежнєва площі в м. Києві» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2650. Арк. 212. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 22 грудня 1988 року № 1239 «Про перейменування вулиці та площі м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3520. Арк. 124, 125. [Архівовано з першоджерела 10 листопада 2013.]
  3. УКРВОДПРОЕКТ. www.uvp-kiev.com.ua. Процитовано 12 вересня 2019.
  4. Административные каркасно-панельные здания / В. Жуков, Г. Макаров, Л. Белоусов // Строительство и архитектура. — 1964. — № 12. — С. 20–23 : планы, фото, рис. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Барзилович С. Солом'янський майдан у Києві. Проект: [Реконструкція майдану] // Україна. — 1949. — № 3. — С. 22.
  • Донськой Д. Імені Урицького чи Брежнєва?: [Солом'янська площа] // Радянська Україна. — 1988. — 15 січня.
  • Площа імені Брежнєва // Прапор комунізму. — 1983. — 1 червня.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Урицького площа // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 169.
  • Урицького пл. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 219.