Солтан Хусейн II — Вікіпедія

Солтан Хусейн II (перс. شاه سلطان حسین دوم‎ д/н —1753) — шах Ірану в 1752—1753.

Життєпис[ред. | ред. код]

Належав до династії Сефевідів по материнській ліній. Був сном Іффат-Нізам-бегум, доньки шаха Тахмаспа II. У 1751 Алі Мардан-хан Бахтарі, один з фактичних правителів Ірану, вступив у відкрите протистояння зі своїм співволодарем Карім Хан Зандом. Спочатку Алі Мардан-хан керував від імені шаха Ісмаїла III, але у 1752 той втік та перейшов на бік Карім Хан Занда.

Наприкінці 1752 або на початку 1753 Алі Мардан-хан оголосив шахом Хусейна, як Солтан Хусейна II. Втім останній був номінальним володарем. Після поразки у червні 1753 військ Алі Мардан-хана Солтан Хусейна II було страчено.

Джерела[ред. | ред. код]

• Perry, John (1991). «The Zand dynasty». The Cambridge History of Iran, Vol. 7: From Nadir Shah to the Islamic Republic. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 1–63. ISBN 9780521200950.
• Shahs^{[недоступне посилання з липня 2019]}