Сомалі (регіон) — Вікіпедія

Сомалі

амх. ሶማሌ ክልል
сом. Soomaali Galbeed, Ogadenia

Герб Прапори регіонів Ефіопії
Адм. центр Джиджига
Країна Ефіопія Ефіопія
Регіон ET
Межує з: сусідні адмінодиниці
Оромія, Дире-Дауа, Афар ?
Підрозділи 9 зон
Офіційна мова сомалійська
Населення
 - повне 4 439 147 (2007) (4)
 - густота 13,57 (9)
Площа
 - повна 327 068 км² (1)
Часовий пояс UTC+3
Вебсайт somalistate.com
Код ISO 3166-2 ET-SO

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сомалі

Сомалі (амх. ሶማሌ ክልል, сом. Soomaali Galbeed, Ogadenia) — регіон на південному сході Ефіопії. Адміністративний центр — місто Джиджига.

Історія[ред. | ред. код]

До 1992 року адміністративним центром регіону було місто Кебра-Дахер, однак столиця була перенесена до Годе. 1994 року з політичних та стратегічних міркувань вона знову була перенесена до Джиджиги.

Наприкінці 2005 року внаслідок повені загинуло близько 100 осіб, а також 100 000 місцевих жителів постраждали. Повінь також знищила житло для 25 000 сомалійських біженців у Кенії[1].

Географія[ред. | ред. код]

Межує з державою Сомалі на південному та північному сході, з Кенією — на південному заході, з ефіопськими регіонами Оромія, Афар та Дире-Дауа — на заході. Регіон займає значну частину території історичного регіону Огаден, де до 1995 року розташовувалася провінція Харерге.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2007 населення регіону становить 4 445 219 осіб, з них 2 472 490 чоловіків і 1 972 729 жінок. Середня густота населення — 15,9 чол/км². У регіоні налічується 685 986 окремих господарств, таким чином, у середньому припадає 6,8 осіб на одне господарство (6 — у міських районах і 6,5 — у сільських). Етнічний склад: сомалійці (97,2%), оромо (0,46%), амхарці (0,66%), гураге (0,12%). Найбільш поширена мова — сомалійська, вона є рідною для 96,82% населення. 0,51% населення назвали рідною мову оромо, 0,92% — амхарську. Мусульмани складають 98,4%; православні християни — 0,6%; представники інших релігій — близько 1%[2].

На території регіону розташовувалися 8 таборів для біженців і 1 транзитний центр, у яких перебували 212 967 біженців з Сомалі[3].

За даними минулого перепису 1994 населення регіону налічувало 3 439 860 осіб, з них 1 875 996 чоловіків і 1 563 864 жінки. Чисельність міського населення становила 492 710 осіб. Етнічний склад населення на той період був наступним: сомалійці (96.23%); оромо (2.25%); амхара (0.69%) і гураге (0.14%). 95,9% населення вважали рідною мовою сомалійську; 2,24% — оромо і 0,92% — амхарська. 98,7% населення сповідували іслам; 0,9% — православ'я і 0,3% — інші релігії[4].

За даними CSA на 2004 рік лише 38,98% населення мають доступ до чистої питної води (21,32% у сільській місцевості та 77,21% у містах)[5]. Якість життя у регіоні залишається вкрай низькою. Рівень грамотності становить всього 22% для чоловіків і 9,8% для жінок. Дитяча смертність становить 57 на 1000 народжених, що втім нижче середнього по країні показника 77 на 1000 народжених. Більше половини цих смертей стаються у перший місяць життя немовляти[6].

Адміністративне поділ[ред. | ред. код]

Адміністративно регіон Сомалі ділиться на 9 зон, а ті у свою чергу поділяються на 67 воред. Точна кількість воред невідома, оскільки у документах CSA за 2005 і 2007 роки їх число та назви розрізняються. Нижче наведено список зон регіону.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Floods plague Horn of Africa, wash away refugee shelters — UN. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 20 травня 2014.
  2. «Census 2007 Tables: Somali Region» [Архівовано 10 березня 2012 у Wayback Machine.], Tables 2.1, 2.5, 3.1, 3.2, 3.4
  3. Registered Somali Refugee Population. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 20 травня 2014.
  4. FDRE States: Basic Information — Somalia [Архівовано 22 травня 2005 у Wayback Machine.], Population (accessed 12 March 2006)
  5. «Households by sources of drinking water, safe water sources» [Архівовано 18 листопада 2008 у Wayback Machine.] CSA Selected Basic Welfare Indicators (accessed 28 January 2009)
  6. Macro International Inc. «2008. Ethiopia Atlas of Key Demographic and Health Indicators, 2005.» (Calverton: Macro International, 2008) [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.], pp. 2, 3, 10 (accessed 28 January 2009)

Посилання[ред. | ред. код]