Сонцеве (Кальміуський район) — Вікіпедія
село Сонцеве | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Кальміуський район |
Громада | Кальміуська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14100050280086993 |
Облікова картка | Сонцеве |
Основні дані | |
Засноване | 1865 |
Населення | 985 |
Поштовий індекс | 87262 |
Телефонний код | +380 6253 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°32′34″ пн. ш. 38°01′49″ сх. д. / 47.54278° пн. ш. 38.03028° сх. д.Координати: 47°32′34″ пн. ш. 38°01′49″ сх. д. / 47.54278° пн. ш. 38.03028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 129 м |
Відстань до обласного центру | 70,2 км |
Відстань до районного центру | 30,4 км |
Найближча залізнична станція | Каракуба |
Відстань до залізничної станції | 22,4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 87262, Донецька обл., Старобешівський р-н, с. Сонцеве, пл. Леніна, 61 |
Сільський голова | Ротто Сергій Іванович |
Карта | |
Мапа | |
Со́нцеве — село в Україні, у Кальміуській міській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 985 осіб.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Відстань до райцентру становить близько 30 км і проходить автошляхом Т 0508.
Землі села межують із територією с. Староласпа Бойківського району Донецької області.
Із 2014 р. внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.
Історія[ред. | ред. код]
Наприкінці XIX століття (70-90 роки) з Катеринославської та Херсонської губерній на територію району переселяються меноніти, послідовники голландського проповідника Сімонса Менно. До їх числа входили не тільки німці, а й фламандці. Віруючі цього протестантського штибу відмовлялися брати в руки зброю і служити в армії, а так як у Німеччині того періоду йшли безперервні війни і місцеві князі мали практику продавати селян у солдати, меноніти тікали в Росію, де були не тільки вільні землі, а й зобов'язання уряду звільнити переселенців від військової повинності на сто років.
У 1865 році була створена німецька колонія з двох хуторів — Фельзенбах (Кам'яний струмок) і Фельзенталь (Кам'яна долина), які, об'єднавшись, взяли найменування Фельзенталь, перейменована в 1915 році в село Сонцеве, за іменем багатого власника місцевих ремонтних майстерень Солнцева. Це було велике село, де до 1918 року проживало 200 осіб, які володіли 1800 десятин землі[1].
Лютеранські приходи Ґрюнау та Розенфельд; католицький прихід Ґрінталь. Землі 1800 десятин. (1911). Школа. Сільрада (1926). Мешканці: 369 (1873), 500 (1904), 325 (1915), 200 (1918), 446/435 німці (1926).
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 985 осіб, із них 17,77 % зазначили рідною мову українську, 80,51 % — російську та 0,2 % — білоруську мову[2].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- У селі народився головний редактор українського журналу «Барвінок» Моруга Василь Васильович.
- Загинув солдат ЗС України Волнухін Сергій Анатолійович
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дынгес А. А. Здесь была каменная долина. Старобешево. Газета «Новая Жизнь» 17 декабря 2003.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Сонцеве [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Німці Росії. Населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|