Сонцеве (Кальміуський район) — Вікіпедія

село Сонцеве
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Кальміуська міська громада
Код КАТОТТГ UA14100050280086993
Облікова картка Сонцеве 
Основні дані
Засноване 1865
Населення 985
Поштовий індекс 87262
Телефонний код +380 6253
Географічні дані
Географічні координати 47°32′34″ пн. ш. 38°01′49″ сх. д. / 47.54278° пн. ш. 38.03028° сх. д. / 47.54278; 38.03028Координати: 47°32′34″ пн. ш. 38°01′49″ сх. д. / 47.54278° пн. ш. 38.03028° сх. д. / 47.54278; 38.03028
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Відстань до
обласного центру
70,2 км
Відстань до
районного центру
30,4 км
Найближча залізнична станція Каракуба
Відстань до
залізничної станції
22,4 км
Місцева влада
Адреса ради 87262, Донецька обл., Старобешівський р-н, с. Сонцеве, пл. Леніна, 61
Сільський голова Ротто Сергій Іванович
Карта
Сонцеве. Карта розташування: Україна
Сонцеве
Сонцеве
Сонцеве. Карта розташування: Донецька область
Сонцеве
Сонцеве
Мапа
Мапа

Со́нцеве — село в Україні, у Кальміуській міській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 985 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 30 км і проходить автошляхом Т 0508.

Землі села межують із територією с. Староласпа Бойківського району Донецької області.

Із 2014 р. внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.

Історія[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX століття (70-90 роки) з Катеринославської та Херсонської губерній на територію району переселяються меноніти, послідовники голландського проповідника Сімонса Менно. До їх числа входили не тільки німці, а й фламандці. Віруючі цього протестантського штибу відмовлялися брати в руки зброю і служити в армії, а так як у Німеччині того періоду йшли безперервні війни і місцеві князі мали практику продавати селян у солдати, меноніти тікали в Росію, де були не тільки вільні землі, а й зобов'язання уряду звільнити переселенців від військової повинності на сто років.

У 1865 році була створена німецька колонія з двох хуторів — Фельзенбах (Кам'яний струмок) і Фельзенталь (Кам'яна долина), які, об'єднавшись, взяли найменування Фельзенталь, перейменована в 1915 році в село Сонцеве, за іменем багатого власника місцевих ремонтних майстерень Солнцева. Це було велике село, де до 1918 року проживало 200 осіб, які володіли 1800 десятин землі[1].

Лютеранські приходи Ґрюнау та Розенфельд; католицький прихід Ґрінталь. Землі 1800 десятин. (1911). Школа. Сільрада (1926). Мешканці: 369 (1873), 500 (1904), 325 (1915), 200 (1918), 446/435 німці (1926).

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 985 осіб, із них 17,77 % зазначили рідною мову українську, 80,51 % — російську та 0,2 % — білоруську мову[2].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дынгес А. А. Здесь была каменная долина. Старобешево. Газета «Новая Жизнь» 17 декабря 2003.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]