Спасатель Василий Бех (судно) — Вікіпедія

«Рятувальник Василь Бех»
У Стрілецькій бухті Севастополя
Історія
Росія Росія
Власник:  ВМФ РФ
Оператор: Чорноморський флот ВМФ Росії
Будівник: Астраханський судноремонтний завод
Спуск на воду: 2 серпня 2016
Прийнятий: 7 березня 2017
Потоплений: 17 червня 2022
Порт припису: Севастополь
Доля: знищено
Основні характеристики
Тип: Буксир
Водотоннажність: 1670 т
Довжина: 57 м
Ширина: 14 м
Осадка: 3,2 м
Потужність: 2 × 2720 к. с.
Двигуни: 2 двигуни
Швидкість: 14 вузлів
Екіпаж: 26 осіб

Рятівне буксирне судно «Рятувальник Василь Бех», раніше СБ-739 (рос. Спасатель Василий Бех) — російське рятувальне буксирне судно проєкту 22870 Чорноморського флоту Російської Федерації.

17 червня 2022 року знищений ВМС України в акваторії Чорного моря.

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Проєкт рятувального буксирного судна 22870 розробило конструкторське бюро «Вимпел» у Нижньому Новгороді. Призначений для порятунку та буксирування аварійних кораблів та суден, що зазнають лиха, гасіння пожеж на суднах і берегових об'єктах, відкачування води та подачі електроживлення на аварійне судно, евакуації екіпажу й надання першої медичної допомоги постраждалим, виконання водолазних робіт на глибинах до 60 м, ведення та обстежувальних робіт, а також збору нафтопродуктів[1].

Рятувальне буксирне судно СБ-739 заклали на стапелі ВАТ «Астраханський судноремонтний завод», філії Центру судноремонту «Зірочка», заводський № 008. Спущене на воду 2 серпня 2016 року, восени 2016 року по внутрішніх водних шляхах 18 листопада 2016 року було відбуксироване до Севастополя[2].

16 січня 2017 року судно пройшло ходові випробування[3].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Водотоннажність: 1670 т.
  • Розміри: довжина — 57 м, ширина — 14 м, осадка — 3,2 м.
  • Швидкість повного ходу: 14 вузлів.
  • Силова установка: дизель-електрична, 2х2720 к. с. електродвигуна, 2 гвинто-кермові колонки.
  • Екіпаж: 26 осіб.

Рятувальне обладнання — лебідка, гак, вантажопідйомні пристрої, 1 водолазний комплекс з барокамерою, засоби пожежогасіння — 3 лафетні стволи продуктивністю по 500 м³ /год. Безлюдний підводний апарат «Марлін-350» з глибиною роботи до 400 метрів. На борту судна є 36 місць для тих, що рятуються[2].

Церемонія підйому прапора на рятувальному буксирі «Рятувальник Василь Бех»

Історія служби[ред. | ред. код]

7 березня 2017 року на судні підняли прапор і його включили до складу Чорноморського флоту як СБ-739 у 1-й групі 145-го аварійно-рятувального загону ЧФ з базуванням на бухту Стрілецьку (Севастополь).

19 квітня 2021 року судно отримало назву — «Рятувальник Василь Бех» на честь капітана 1-го рангу Василя Федоровича Беха (1958—2021), заслуженого військового спеціаліста Російської Федерації, головного інженера управління пошукових та аварійно-рятувальних робіт (УПАСР) Чорноморського флоту ЧФ) раніше служив у складі 145-го аварійно-рятувального загону ЧФ. Церемонія підйому прапора відбулася 14 червня 2021 року в Севастополі, у бухті Стрілецька, на причалі аварійно-рятувального загону Чорноморського флоту. Рятувальне буксирне судно активно використовували за штатним призначенням[2][4].

У червні 2021 року «Рятувальник Василь Бех» брав участь у навчаннях, де судна та кораблі Аварійно-рятувального загону Управління пошукових та аварійно-рятувальних робіт (УПАСР) Чорноморського флоту відпрацювали алгоритм дій при умовній аварії підводного човна, внаслідок якого він отримав внутрішні пошкодження і ліг на ґрунт[5].

В другій половині 2021 року було проведено доковий ремонт[6]. В січні 2022 року судно вийшло з бази Балтійськ і, виконавши плавання навколо Європи «з виконанням поточних та раптово поставлених командуванням завдань бойової служби», прибуло до Севастополя[7].

Повномасштабне російське вторгнення 2022 року[ред. | ред. код]

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

17 червня 2022 року стало відомо, що Військово-Морські сили Збройних сил України знищили буксир «Рятувальник Василь Бех» в акваторії Чорного моря.[8] Буксир транспортував на острів Зміїний боєприпаси, озброєння та російських військових.[9] Також на буксирі був розміщений зенітний ракетний комплекс «Тор», або для захисту як штатне ППО корабля, або просто для транспортування на острів Зміїний[10].

За повідомленням голови Одеської обласної державної адміністрації Максима Марченка буксир вразила ракета Гарпун, що також підтверджується опублікованим згодом відео знищення.[11] Того ж дня підбитий корабель пішов на дно[12].

Відомі командири[ред. | ред. код]

  • капітан Андрій Барабохін[2].

Втрати[ред. | ред. код]

З відкритих джерел та публікацій журналістів відомо про деякі втрати складу екіпажу «Василя Беха» під час вторгнення в Україну:

п/п Прізвище, ім'я, по-батькові Звання Дата народження Дата смерті
1. Бадун Сергій Михайлович[13]
(рос. Бадун Сергей Михайлович)		 3-й механік 07.09.1973 17.06.2022
2. Гавриленко Андрій Вікторович[13]
(рос. Гавриленко Андрей Викторович)		 2-й електромеханік 26.01.1961 17.06.2022
3. Кустов Сергій Федорович[13]
(рос. Кустов Сергей Фёдорович)		 судновий лікар 08.04.1961 17.06.2022
4. Манойленко Геннадій Володимирович[13]
(рос. Манойленко Геннадий Владимирович)		 водолаз 1 класу 28.04.1977 17.06.2022
5. Нефєдовська Світлана Володимирівна[13]
(рос. Нефедовская Светлана Владимировна)		 кухар судновий 09.11.1975 17.06.2022
6. Шмаргун Костянтин Павлович[13]
(рос. Шмаргун Константин Павлович)		 старший матрос 27.10.1965 17.06.2022
7. Краснокутський Сергій Олександрович[13][14]
(рос. Краснокутский Сергей Александрович)		 матрос 1 класу 14.07.1973 02.07.2022
(помер у шпиталі ім. Бурденко)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Проект 22870. Корабел.Ру. 2022.
  2. ↑ а б в г Спасательное буксирное судно "Спасатель Василий Бех" (СБ-739). Черономорский флот - информационный ресурс. 2022.
  3. ↑ СПАСАТЕЛЬ ВАСИЛИЙ БЕХ СБ-739. Корабел.Ру. 2022.
  4. ↑ Спасательный буксир Спасатель Василий Бех вошёл в состав Черноморского флота. Корабел.Ру. 28.06.2021.
  5. ↑ Силы аварийно-спасательного отряда Черноморского флота вернулись в пункт постоянной дислокации после учения. Интернет-портала Минобороны России. МО РФ. 26.06.2021.
  6. ↑ Андрей Лубянов. За надёжность и безаварийность техники : [арх. 6 грудня 2021] // Газета Флан Родины. — 2021. — Помилка: неправильний час.
  7. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :2 не вказано текст
  8. ↑ Ірина Лисогор (17 червня 2022). Військово-морські сили ЗСУ поцілили в російський буксир "Василь Бєх" ракетами "Harpoon". lb.ua. Лівий берег. Процитовано 17 червня 2022.
  9. ↑ ВМС України двома ракетами уразили російський буксир «Василий Бех». mil.in.ua. Мілітарний. 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  10. ↑ ВМС ЗСУ вразили російський буксир "Василий Бех" із ЗРК на борту. interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 17 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022.
  11. ↑ Інна Семенова (17 червня 2022). Нова втрата ЧФ РФ: що відомо про буксир Василій Бех, який «демілітаризували» Військово-морські сили України. nv.ua. НВ. Процитовано 17 червня 2022.
  12. ↑ Підбите російське судно "Василь Бех" затонуло – Одеська ОВА. Українська Правда. 17 червня 2022.
  13. ↑ а б в г д е ж Навсегда в наших сердцах🖤Вечная память🖤. ВКонтакте. Герои СВО (Севастополь) (рос.). Процитовано 21 червня 2023.
  14. ↑ В спецоперации на Украине погиб матрос судна «Спасатель Василий Бех»

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спасатель_Василий_Бех_(судно)&oldid=41930951