Спектр-РГ — Вікіпедія

Спектр-РГ
«Спектр-РГ»
Основні параметри
Повна назва Спектр-РГ
Організація Росія Росія НВО ім. С. О. Лавочкіна
Німеччина Німеччина Інститут позаземної фізики Товариства Макса Планка
Тип апарата рентгенівський телескоп супутник
Штучний супутник Сонце
Дата запуску 13 липня 2019 року о 15:31 (UTC: +03:00)
Ракета-носій Протон-М
Космодром Казахстан Казахстан Байконур Майданчик № 81/24
Технічні параметри
Маса 2712 кг
Потужність 1.8 кВт
Платформа «Навігатор»
Час активного існування 6.5 років
Орбітальні дані
Тип орбіти гало-орбіта навколо Точці Лагранжа L2 системи Сонце—Земля
Період обертання 1 рік
Прилади
Прилади eROSITA
ART-XC
Вебсторінка
Вебсторінка http://srg.iki.rssi.ru/

Спектр-РГ — російсько-німецька орбітальна астрофізична обсерваторія, яка призначена для вивчення Всесвіту в рентгенівському діапазоні (0,3—30 кілоЕлектронвольт). Обсерваторія розміщена в точці Лагранжа L2 системи Сонце-Земля. На космічному апараті встановлено два телескопи: німецький eROSITA і російський ART-XC.

На відміну від існуючих рентгенівських космічних телескопів, поле зору яких дуже обмежено, Спектр-РГ був спроможний зробити повний огляд неба з рекордною чутливістю.

Це друга з чотирьох обсерваторій «Спектр» (перша — Радіоастрон, запущена 18 липня 2011 року), будуються дві інші — Спектр-УФ, Спектр-М («Міліметрон»). Запуск Спектр-РГ було здійснено 13 липня 2019 року з космодрому Байконур[1].

26 лютого 2022 року після вторгнення Росії до України німецькі дослідники припинили співробітництво й перевели свій телескоп eROSITA в режим сну[2].

Обладнання[ред. | ред. код]

Обсерваторія оснащена двома телескопами[2]:

  • eROSITA (німецького виробництва) — діапазон м'якого рентгенівського випромінювання (0,3–8 кеВ);
  • ART-XC (англ. Astronomical Roentgen Telescope — X-ray Concentrator, розроблений у Росії) — діапазон жорсткого рентгенівського випромінювання (4–20 кеВ).

Абревіатура РГ означає «рентген-гамма», оскільки спочатку на телескопі планували встановити також обладнання для реєстрації гамма-спалахів. Однак у подальшому від цих планів відмовилися.

Учасники[ред. | ред. код]

Дані із Спектру-РГ мали розподілятися між російським ІКД РАН і німецьким інститутом позаземної фізики Товариства Макса Планка. Через ці дослідницькі центри отримана інформація мала стати доступною науковому товариству. Російська сторона мала отримувати 50% даних від eROSITA і 100% — від ART-XC.

Росія[ред. | ред. код]

Науковий керівник проєкту: Рашид Сюняєв, академік РАН. Керівник робіт з корисного навантаження: Михайло Павлінський, заступник ІКД РАН.

Німеччина[ред. | ред. код]

Науковий керівник програми eROSITA: Петер Предель.

США[ред. | ред. код]

На льотному екземплярі ART-XC встановлені американські дзеркала, виготовлені в Центрі космічних польотів імені Маршалла (NASA)[3][4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Протон-М" с космической обсерваторией "Спектр-РГ" стартовал с Байконура. ТАСС. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  2. а б Исполнилось три года с момента запуска «Спектр-РГ». Хабр. 13.07.2022. Процитовано 18 грудня 2023.
  3. Статус миссии — Страница 2 — Спектр-Рентген-Гамма (ru-RU) . 19.04.2018. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 13 липня 2019.
  4. РФ запускает телескоп для изучения темной энергии (рос.). Рамблер/новости. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.