Міста Польщі — Вікіпедія

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

За даними Центрального статистичного офісу Польщі на початок 2024 року у Польщі налічувалося 1013 міст^[1]. У 2018 році — 930 міст.У 2019 році — 940 міст. У 2020 році — 944 міста. У 2021 році — 954 міста. У 2022 році — 964 міста. Нижче наведений алфавітний перелік міст (у дужках позначення воєводства).

За даними від 20 липня 2023:

• 1 місто понад 1 000 000 мешканців: Варшава.
• 4 міста від 500 000 до 999 999 мешканців: Краків, Лодзь, Вроцлав, Познань.
• 6 міст від 250 000 до 499 999 мешканців: Гданськ, Щецин, Бидгощ, Люблін, Білосток, Катовиці
• 26 міст від 100 000 до 249 999 мешканців: Гдиня, Ченстохова, Радом, Торунь, Ряшів, Сосновець, Кельці, Гливиці, Ольштин, Забже, Більсько-Біла, Битом, Зелена-Гура, Рибник, Руда-Шльонська, Ополе, Тихи, Гожув-Велькопольський, Ельблонг, Домброва Гурнича, Плоцьк, Валбжих, Влоцлавек, Тарнів, Хожув, Кошалін
• 47 міст від 50000 до 99999 мешканців (найбільші у цьому переліку: Каліш, Легниця, Грудзьонз, Яворно, Слупськ)
• 25 міст від 35000 до 49999 мешканців(найбільші у цьому переліку: Свентохловиці, Вейхерово, Заверці, Скерневиці, Страховиці)
• 65 міст від 25000 до 34999 жителів.
• 214 місто від 10000 до 24999 жителів.
• 186 міст від 5000 до 9999 жителів.
• 221 місто від 2500 до 4999 жителів.
• 167 міст від 1000 до 2499 жителів (найменше місто з населенням понад 1000 - Ґрабув (1003))
• 28 міст менше ніж 1 000 жителів: Бірча (987), Сураж (983), Одживул (967), Магнушев (966), Солець-над-Віслою (939), Ядув (934), Сенно (928), Паженчев (919), Горай (917), Пшитик (907), Новий Корчин (904), Дзялошиці (902), Юзефув-над-Віслою (902), Болімув (899), Висьмежиці (896), Броди (889), Туробин (873), Дубецько (866), Домбровиці (847), Кернозя (831), Іновлудз (829), Ґловачув (825), Ксьонж-Великий (817), Ґельнюв (779), Кошиці (775), Цепелюв (738), Віслиця (506), Опатовець (336).

Скорочення назв воєводств згідно з ISO 3166-2:PL.

• DŚ — Нижньосілезьке воєводство
• KP — Куявсько-Поморське воєводство
• LB — Люблінське воєводство
• LS — Любуське воєводство
• ŁD — Лодзинське воєводство
• MP — Малопольське воєводство
• MZ — Мазовецьке воєводство
• OP — Опольське воєводство
• PK — Підкарпатське воєводство
• PL — Підляське воєводство
• PM — Поморське воєводство
• ŚL — Сілезьке воєводство
• ŚW — Свентокшиське воєводство
• WM — Вармінсько-Мазурське воєводство
• WP — Великопольське воєводство
• ZP — Західнопоморське воєводство

А[ред. | ред. код]

Б[ред. | ред. код]

B[ред. | ред. код]

Г[ред. | ред. код]

Д[ред. | ред. код]

Е, Є[ред. | ред. код]

Ж[ред. | ред. код]

З[ред. | ред. код]

І, Й[ред. | ред. код]

К[ред. | ред. код]

Л[ред. | ред. код]

М[ред. | ред. код]

Н[ред. | ред. код]

О[ред. | ред. код]

П[ред. | ред. код]

Р[ред. | ред. код]

С[ред. | ред. код]

Т[ред. | ред. код]

У, Ф[ред. | ред. код]

Х[ред. | ред. код]

Ц[ред. | ред. код]

Ч[ред. | ред. код]

Ш, Щ[ред. | ред. код]

Ю, Я[ред. | ред. код]

Найновіші міста Польщі[ред. | ред. код]

Останніми статус міста отримали:

• 1 січня 2024^[2] — Бірча, Бобровники, Боґорія, Болеславець, Броди, Бялачув, Ґельнюв, Ґловачув, Ґоварчув, Ґонсава, Ґрабув, Добре, Жарнув,Іновлудз, Кернозя, Кікул, Маґнушев, Мацейовиці, Месьцисько, Одживул, Осецьк, Осякув, Паженчев, Піщаць, Пширув, Пшитик, Рихталь, Сенниця, Сенно, Стшелечки, Туробин, Цепелюв, Чемерники, Явірник Польський
• 1 січня 2023^[3] — Бодзанув, Влодовиці, Домбровиці, Єжув, Ксьонж-Великий, Лопушно, Лятович, Менкіня, Мястечко-Краєнське, Пекошув, Розпша, Уязд, Чарни-Дунаєць, Ядув, Ястшомб
• 1 січня 2022^[4] — Болімув, Єдльня-Летнисько, Іваніська, Ізбиця, Качори, Лютомерськ, Нове Място, Ольштин, Прущ, Цеґлув.
• 1 січня 2021^[5] — Будзинь, Віскіткі, Водзіслав, Ґорай, Дубецько, Каменець-Зомбковіцький, Камйонка, Козьмінек, Солець-над-Віслою, Сохоцин.
• 1 січня 2020 — Клімонтув, Лютутув, Пйонтек, Червінськ-над-Віслою.
• 1 січня 2019 — Вельбарк, Кошиці, Любовідз, Нова Слупя, Новий Корчин, Олесниця, Опатовець, Пацанув, Пежхниця, Шидлув.
• 1 січня 2018 — Віслиця, Лаґув, Отинь, Радошиці, Санники, Туловиці, Юзефув-над-Віслою.
• 1 січня 2017 — Мельно, Моравиця, Опатувек, Рейовець.
• 1 січня 2016 — Любича-Королівська, Селище, Ужендув, Ярачево.
• 1 січня 2015 — Стопниця, Хоч.
• 1 січня 2014 — Добжиця, Заклікув, Модлібожиці, Мрози, Степниця.

У 2012 і 2013 роках нових міст не з'явилось.

Див. також[ред. | ред. код]

• Польща
• Список міст Польщі за населенням

Примітки[ред. | ред. код]

п о р  Польща в темах Історія Польські племена • Шляхта • Королі й князі Польщі • Корона Королівства Польського • Річ Посполита • Поділи (Варшавське герцогство • Велике герцогство Познанське • Конґресове Королівство) • Друга Республіка • Польська підпільна держава • Польська Народна Республіка • Третя Республіка Символи Герб (Орлан-білохвіст) • Прапор (Список) • Мазурка Домбровського • Полонія (персоніфікація) • Нагородна система Польщі Політика Адміністративний поділ • Конституція (Право) • Поліція • Президент • Прем'єр-міністр (уряд) • Парламент (Сейм • Сенат) • Міжнародні відносини (Центральноєвропейська ініціатива • Вишеградська група) Збройні сили Сухопутні війська • Військово-морські сили • Повітряні сили • Спеціальні війська Географія Столиця • Адміністративний поділ • Міста • Воєводства • Гміни • Крайні точки • Річки • Озера • Національні парки • Фауна Польщі • Гідрографія • Клімат • Ґрунти Суспільство Населення (Поляки • Гуралі • Кашуби • Сілезці • Етнічні меншини) • Полонія • Польська мова • Релігія • Наука • Спорт • Освіта (Університети) • Охорона здоров'я (Аборти) Економіка План Бальцеровича • Валюта • Туризм • Промисловість • Енергетика • Транспорт • Національний банк • Комерційні банки • Варшавська фондова біржа • Верхньосілезький промисловий район Культура Архітектура • Література • Музика • Медіа • Кухня • Кінематограф • Список об'єктів Світової спадщини • Слов'янська релігія • Свята • Польські імена • Польський театр • Школа плакату • Художники Портал «Польща»