Список найбільших зір — Вікіпедія

До приведеного нижче списку включено найбільші за розміром відомі зорі. Як одиницю вимірювання радіусу зір використано екваторіальний радіус Сонця — 695 500 км.

Точний порядок зір у цьому списку з низки причин до кінця не визначений. Приміром, відстані до більшості з наведених зір у різному ступені неточні, що впливає на визначення розміру зір, також деякі великі зорі мають протяжні атмосфери і непрозорі пилові оболонки та диски або пульсують.

Співвідношення розмірів планет Сонячної системи та деяких добре відомих зір, включаючи VY Великого Пса:
  1. Меркурій < Марс < Венера < Земля.
  2. Земля < Нептун < Уран < Сатурн < Юпітер.
  3. Юпітер < Вольф 359 < Сонце < Сіріус.
  4. Сіріус < Поллукс < Арктур < Альдебаран.
  5. Альдебаран < Рігель < Антарес < Бетельгейзе.
  6. Бетельгейзе < Мю Цефея < VV Цефея A < VY Великого Пса.

Список[ред. | ред. код]

Зоря Радіус,
R
Позначення
1 Стівенсон 2-18 2150
2 UY Щита 2100
3 VY Великого Пса 1800—2100[1]
4 WOH G64 1738[2]
5 VV Цефея A 1600—1900
6 V354 Цефея 1520
7 KW Стрільця 1460
8 KY Лебедя 1420
9 μ Цефея («гранатова зоря» Гершеля) 1420
10 V509 Кассіопеї 910
11 V838 Єдинорога 800
12 V382 Кіля 747
13 Антарес (α Скорпіона) 700[3]
14 Бетельгейзе (α Оріона) 650 (800)
15 S Пегаса 580[4]
16 S Золотої Риби 550
17 T Цефея 540[5]
18 S Оріона 530[6]
19 W Гідри 520[7]
20 119 Тельця 510[8]
21 R Кассіопеї 500[9]
22 Везен (δ Большого Пса) 482
23 χ Лебедя 470[10]
24 Рас Альгеті (α Геркулеса) 460
25 ρ Кассіопеї 450
26 Міра A (ο Кита) 400[11]
27 η Кіля 400
28 R Золотої Риби 370
29 HR Киля 350
30 R Льва 350[12]
31 Зоря Пістолет 340
32 La Superba (Y Canum Venaticorum) 300
33 Денеб (α Лебедя) 220
34 LBV 1806-20 200
35 ε Візничого A 175
36 Хедус I (ζ Візничого) 160[13]
37 Еніф (ε Пегаса) 150
38 Гакрукс (γ Південного Хреста) 113
39 Альбірео (β Лебедя) A1 109
40 Аламак (γ Андромеди) 83
41 Арнеб (α Зайця) 77
42 Рігель (β Оріона) 70
43 Авіор (ε Кіля) 70
44 R Північної Корони 65
45 Канопус (α Кіля) 65
46 Мінтака (δ Оріона) 60
47 Альнітак (ζ Оріона) 60
48 Мірфак (α Персея) 60
49 Мекбуда (ζ Близнюків) 60
50 η Орла 60
51 Етамін (γ Дракона) 50
52 Альдебаран (α Тельця) 43[14]
53 Кохаб (β Малої Ведмедиці) 41

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Roberta M. Humphreys. VY Canis Majoris: The Astrophysical Basis of Its Luminosity (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (pdf) за 12 вересня 2019. Процитовано 12 серпня 2009.
  2. K. Ohnaka, et al. Spatially resolved dusty torus toward the red supergiant WOH G64 in the Large Magellanic Cloud[недоступне посилання]. Table 3 page 7 «derived from our radiative transfer modeling.»
  3. Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (ALF SCO) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  4. Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (S PEG) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  5. Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (T CEP) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  6. Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (S ORI) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  7. Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (W HYA) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  8. Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (119 TAU) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  9. Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (R CAS) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  10. Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (KHI CYG) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  11. H.C.Woodrua, M. Eberhardta, T. Driebe и др. Interferometric observations of the Mira star o Ceti with the VLTI/VINCI instrument in the near-infrared (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (pdf) за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  12. D. Fedele, M. Wittkowski, F. Paresce, M. Scholz, P.R. Wood, S. Ciroi. The K-band intensity profile of R Leonis probed by VLTI/VINC (англійською) . Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 12 серпня 2009.
  13. Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (ZET AUR) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  14. Richichi, A.; Roccatagliata, V. Aldebaran's angular diameter: How well do we know it? (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]