Список позаземних дюнних полів — Вікіпедія

Це — список дюнних полів, які перебувають за межами Землі і яким Міжнародний астрономічний союз (МАС) присвоїв офіційні назви. Дюнні поля іменують відповідно до правил планетної номенклатури МАС. Відповідним астрогеологічним терміном, що позначає цей різновид рельєфу, є слово undae. Станом на 2006 рік було відомо лише два космічні тіла окрім Землі, на яких присутні дюнні поля з офіційно затвердженими назвами, а саме — Марс та Венера. Пізніше такі поля було виявлено на супутнику Сатурна — Титані[1].

Венера[ред. | ред. код]

На Венері є три дюнні поля, яким були офіційно присвоєні назви. Вони отримують назви згідно з правилами МАС — на честь пустельних богинь. Їх найменування перелічені нижче:

  • Al-Uzza Undae 67,7 пн. ш. 90,5 сх. д. — назване на честь Уззи, арабської богині пустелі.
  • Menat Undae 24,8 пн. ш. 339,4 сх. д.
  • Ningal Undae 9,0 пн. ш. 60,7 сх. д. — назване на честь Нінгаль, дружини шумерського бога пустелі Сіна.

Марс[ред. | ред. код]

Дюни у Abalos Undae, Марс. Ці дюни мають синювате забарвлення (підсилені кольори) тому, що вони містять переважно базальтовий пісок, тоді як червонувато-білі місця, найімовірніше, просто вкриті пилом.

Існує п'ять дюнних полів, яким були офіційно присвоєні назви. За правилами МАС заведено присвоювати їм назви найближчих класичних альбедо-деталей. Всі п'ять цих полів розташовані між 75° пн. ш., та 85° пн. ш., поміж Planum Boreum та Vastitas Borealis. Ці дюнні поля простягаються на 200 градусів довготи. Вони перераховані нижче:

На додачу, в рамках місії MER, марсохід «Спіріт» із 706-го по 710-й сол досліджував невелике дюнне поле із неофіційною назвою Ельдорадо (El Dorado), розташоване на південному боці кратера Гусєв[3]. Аналізи порід з Ельдорадо показали, що дюни тут утворені із чорного, нанесеного вітром піску, який є «добре підібраним, добре заокругленим та багатим на олівін»[4].

Піщана дюна Наміб (підвітряна сторона) на Марсі
(Марсохід «К'юріосіті»; 17 грудня 2015).

Титан[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Значна частина цієї статті була написана на основі даних із Географічного довідника з планетної номенклатури [Архівовано 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] — офіційної бази даних планетарних найменувань Міжнародного астрономічного союзу.

  1. ↑ Titan's Seas Are Sand. Архів оригіналу за 29 вересня 2006. Процитовано 21 листопада 2006.(англ.)
  2. ↑ USGS Gazeteer of Planetary Nomenclature: Abalos Undae. Архів оригіналу за 15 вересня 2007. Процитовано 08-08-2007.(англ.)
  3. ↑ Mars Exploration Rovers Update: Spirit Descends Husband Hill as Opportunity Works at a Standstill on Olympia. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 21 листопада 2006.(англ.)
  4. ↑ Recent results from the Spirit rover at Gusev crater (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 21 листопада 2006.(англ.)
  5. ↑ а б в Arnold, K.; J. Radebaugh, C. J. Savage, E.P. Turtle, R.D. Lorenz, E.R. Stofan, A. Le-Gall, and the Cassini Radar Team. Areas of Sand Seas on Titan from Cassini Radar and ISS: Fensal and Aztlan (PDF). 42nd Lunar and Planetary Science Conference, March 7–11, 2011 at The Woodlands, Texas. LPI Contribution No. 1608. Lunar and Planetary Institute. с. 2804. Архів оригіналу (PDF) за 2 жовтня 2013. Процитовано 7 грудня 2014.(англ.)
  6. ↑ а б Le Gall, A.; M.A. Janssen, L.C. Wye, J. Radebaugh, R.D. Lorenz and the Cassini Radar Team (September 2010). Regional variations among Titan’s dunes: Belet versus Fensal dune fields (PDF). European Planetary Science Congress 2010 Abstracts. 5: 247. Архів оригіналу (PDF) за 3 квітня 2012. Процитовано 7 грудня 2014.(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_позаземних_дюнних_полів&oldid=41313643