Список судинних рослин Білорусі — Вікіпедія

Список судинних рослин Білорусі
Білорусь: фізико-географічне районування
Фл. районування
Царство голарктика
Біом ліс помірної зони, прісні води
Місцевість
Континент Європа
Країна Білорусь
Шкали
За географією флора Європи
За систематикою судинні рослини
Геологічний вік сучасність
Особливості
Визначні раритетні види Можливі ендеміки: Alisma praecox, Hieracium semilimbatum
Типові риси Лісотвірні види[1]: Pinus sylvestris, Betula pendula, B. pubescens, Picea abies, Alnus glutinosa, Quercus robur, A. incana, Populus tremula
Чужорідні види Acer negundo, Acorus calamus, Agropyron cristatum, Amaranthus blitoides, A. blitum, A. viridis, Ambrosia artemisiifolia, Amelanchier spicata, Anchusa arvensis, Armoracia rusticana, Artemisia austriaca, Atriplex tatarica, Axyris amaranthoides, Bassia scoparia, Bidens frondosa, Bryonia alba, Caragana arborescens, Chaerophyllum aureum, Chenopodium bonus-henricus, C. foliosum, C. vulvaria, Coreopsis grandiflora, Cornus alba, Cuscuta epilinum, Dianthus barbatus, Dysphania schraderiana, Echinochloa crus-galli, Echinocystis lobata, Elsholtzia ciliata, Elodea canadensis, E. nuttallii, Eragrostis minor, E. pilosa, Erechtites hieraciifolius, Erigeron canadensis, Festuca trachyphylla, Galinsoga parviflora, G. quadriradiata, Geum macrophyllum, Glaucium corniculatum, Helianthus strumosus, H. tuberosus, Heracleum pubescens, Hippophae rhamnoides, Hordeum jubatum, H. vulgare, Impatiens glandulifera, I. parviflora, Iva xanthiifolia, Juncus tenuis, Lavatera thuringiaca, Lepidium densiflorum, L. ruderale, Lolium multiflorum, L. remotum, L. temulentum, L. polyphyllus, Lycium barbarum, Malus domestica, Malva excisa, Matricaria discoidea, Melilotus wolgicus, Oenothera biennis, Onobrychis viciifolia, Orobanche ramosa, Oxalis stricta, Papaver somniferum, Phalaris canariensis, Physalis alkekengi, Reseda lutea, Reynoutria japonica, Robinia pseudoacacia, Rosa glabrifolia, R. rugosa, Rudbeckia hirta, R. laciniata, Rumex patientia, Senecio viscosus, Setaria pumila, S. viridis, Silene gallica, Sisymbrium volgense, Solidago canadensis, Sorbaria sorbifolia, Spiraea media, Symphyotrichum lanceolatum, Tulipa sylvestris, Veronica persica, Xanthium strumarium

Список судинних рослин Білорусі містить перелік з 1358 видів (у тому числі 89 — натуралізовані), зареєстрованих на території Білорусі. Культивовані та випадкові чужорідні види рослин до таблиці не включені. Список налічує 43 види судинних спорових, 4 види голонасінних і 1311 видів покритонасінних рослин.

Білорусь має щедрий диверсифікований рослинний і тваринний світ, який розвивався упродовж 10 000 років, коли останній льодовиковий щит відсунувся з Європи. Хвойні дерева, такі як сосна та ялина, домінують на півночі, тоді як на півдні частіше трапляються листопадні види, такі як дуб і граб. Білорусь має кілька основних природних заповідників — Біловезький на кордоні з Польщею і Прип'ятський на півдні є найбільшими, але ще декілька є вкрапленнями на всій території країни[2]. Природний рослинний покрив займає ≈ 67% території республіки. У його складі в основному спільноти лісового, лучного і болотного типів рослинності. Ліси вкривають 37.8% території (з них на формації Pinus sylvestris припадає 50.2% від площі лісів, на Betula pendula й B. pubescens — ≈ 20.8%, на Picea abies — 10.1%, на Alnus glutinosa — 8.2% лісів), луки — ≈ 15.8%, болота займають 11.5%, чагарникова рослинність — 3.1% території[1].

   Таким кольором позначені види рослин, що перебувають під державною охороною на території Білорусі й включені до списків третього видання Червоної книги Республіки Білорусь (2005 рік)[3].

Список[ред. | ред. код]

Судинні спорові[ред. | ред. код]

Наукова й українська назви видуПоширення в БілорусіРодинаЗображення
1 Asplenium adiantum-nigrum L.
селезінник чорний
Відоме одне місце зростання у Брестському районі. Населяє сосняк моховитий, залісений схил яру[4]. Aspleniaceae
2 Asplenium ruta-muraria L.
селезінник муровий
Дуже рідко (Брестський район, а також Гродненський і Свислоцький район Гродненської області)[5]. Aspleniaceae
3 Asplenium trichomanes L.
селезінник волосинчастий
Дуже рідко (Брестський район і Лельчицький район Гомельської області). Населяє старі напівзруйновані кам'яні споруди. Кальцефільний вид[6]. Aspleniaceae
4 Phegopteris connectilis (Michx.) Watt
букова папороть лісова
В Поліссі одинично, на решті території досить часто. Вогкуваті, тінисті ялинові та ялицево-широколистяні, рідше широколистяні ліси[7]. Aspleniaceae
5 Thelypteris palustris Schott
болотяна папороть звичайна
На всій території, часто. Населяє відкриті й лісові низинні болота, заболочені ялинові, змішані та дрібнолисті ліси й береги водойм[7]. Aspleniaceae
6 Athyrium filix-femina L.
безщитник жіночий
На всій території, дуже часто. Населяє сирі й заболочені змішані, ялинові й листяні ліси, біля лісових боліт, по долинах малих річок і заліснених ярах[8]. Athyriaceae
7 Cystopteris fragilis L.
міхурниця ламка
На всій території, зрідка. Населяє широколистяно-смерекові, ялинові, широколисті і дрібнолисті ліси на берегах річок, струмків і ярів, часто біля коріння дерев і на пнях у вологих місцях проживання[9]. Cystopteridaceae
8 Cystopteris sudetica L.
міхурниця судетська
Відомо одне місце зростання (Борисовський район). Населяє ясенник[10]. Cystopteridaceae
9 Gymnocarpium dryopteris (L.) Newman
голокупник дубовий
На всій території, часто. Населяє ялинові, ялицево-широколистяні ліси, облісені схили річкових долин[11]. Cystopteridaceae
10 Pteridium aquilinum (L.) Kuhn
орляк звичайний
Росте (subsp. aquilinum) в західній і центральній частинах Білорусі, дуже рідко. Населяє неморальні широколистяно-хвойні ліси, їхні узлісся, вирубки, узбіччя лісових доріг[12]. Pteridium aquilinum subsp. pinetorum росте на всій території, дуже часто. Населяє хвойні, рідше широколистяно-хвойні та дрібно-листяні ліси, їхні узлісся, вирубки, узбіччя лісових доріг[13]. Dennstaedtiaceae
11 Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs
щитник остистий
На всій території, дуже часто. Населяє хвойні, широколистяно-ялинові та дрібнолисті ліси, зарості чагарників[14]. Dryopteridaceae
12 Dryopteris cristata (L.) A.Gray
щитник гребенястий
На всій території, досить часто. Населяє сирі й заболочені ліси, перехідні болота (переважно лісові) і заболочені луги[15]. Dryopteridaceae
13 Dryopteris dilatata (Hoffm.) A.Gray
щитник широколистий
Виявляє приуроченість до височин (Мінська височина, Мозирська гряда, відроги Оршано-Могилевської височини), дуже рідко. Населяє ялинові та ялиново-широколистяні ліси[16]. Dryopteridaceae
14 Dryopteris expansa (C.Presl) Fraser-Jenk. & Jermy
(syn. Dryopteris assimilis)
щитник розлогий
На всій території, зрідка. Зростає в ялинових і ялиново-широколистяних лісах[17]. Dryopteridaceae
15 Dryopteris filix-mas (L.) Schott
щитник чоловічий
На всій території, дуже часто. Населяє широколистяні, ялинові й широколистяно-смерекові, рідше осикові й березові ліси, зарості сірої вільхи й чагарників, схили корінних берегів річкових долин і ярів[18]. Dryopteridaceae
16 Polystichum aculeatum (L.) Roth ex Mert.
багаторядник шипуватий
Відомо два місця зростання (Малоритський район і Брестський район Брестської області)[19]. Dryopteridaceae
17 Polystichum braunii (Spenn.) Fée
багаторядник Брауна
Відомо одне місце зростання (Гомельська область Мозирський район). Населяє чорновільхові ліси на крутих схилах ярів, на лесовидних багатих ґрунтах[20]. Dryopteridaceae
18 Equisetum arvense L.
хвощ польовий
На всій території, дуже часто. Населяє заплавні й материкові луки, береги водойм, зарості чагарників і вогкуваті розріджені ліси, укоси залізничних насипів і канав, кар'єрів, доріг і меліоративних каналів; бур'ян на полях і городах; як правило, росте на ґрунтах з підвищеною кислотністю[21]. Equisetaceae
19 Equisetum fluviatile L.
хвощ багновий
На всій території, часто. Населяє берега і прибережні зони озер, біля джерел, на берегах струмків, річок, стариць, каналів, мілководді (але іноді до 1.5 м і більше), болотах низинного і перехідного типів[22]. Equisetaceae
20 Equisetum hyemale L.
хвощ зимовий
На всій території, доволі часто. Населяє долини річок, струмків, схили ярів, розпадків, нерідко утворює значні за площею зарості. Рідше росте на сухих відкритих або тінистих схилах, схилах залізниць, у сосновим борах, узліссях широколистяних лісів, на лісових галявинах[23]. Equisetaceae
21 Equisetum palustre L.
хвощ болотяний
На всій території, доволі часто. Населяє береги річок і озер, вологі луки, низинні, рідше перехідні болота, біля джерел, бур'ян на полях. Індикатор кислих ґрунтів[24]. Equisetaceae
22 Equisetum pratense Ehrh.
хвощ лучний
На всій території, доволі часто. Населяє ліси, лісові галявини й узлісся, окрайці боліт, схили ярів, долини струмків, прирічні верболози, узбіччя доріг, рідше бур'ян на околицях полів[25]. Equisetaceae
23 Equisetum sylvaticum L.
хвощ лісовий
На всій території, часто. Населяє лісові сирі тінисті місця, узлісся, лісові галявини, серед чагарників, вологі луки, біля боліт, на берегах водойм[21]. Equisetaceae
24 Equisetum telmateia Ehrh.
хвощ великий
Трапляється на південному сході республіки в двох локалітетах на корінних берегах річок Прип'ять і Дніпро. Населяє високі схили корінних берегів великих річок у місцях виходу ґрунтових вод, біля джерел[26]. Equisetaceae
25 Equisetum variegatum Schleich. ex F.Weber & D.M.H.Mohr
хвощ рябий
У Вітебській області трапляється часто, на решті території республіки — рідко. Населяє сирі піщані й галькові берега озер і річок, вогкуваті схили, ключові болота, прибережні луки, а також в порушених місцях проживання (вогкуваті глинисті, гравійні, рідше піщані кар'єри, укоси, насипи шосейних і залізних доріг)[27]. Equisetaceae
26 Isoetes lacustris L.
молодильник озерний
Переважно в північній частині республіки, а також у Новогрудському районі Гродненської області й у Лунінецькому районі Брестської області, рідко. Населяє літоральні зони озер з піщаним дном і чистою водою, на глибині до 3 м[28]. Isoëtaceae
27 Diphasiastrum complanatum (L.) Holub
зелениця сплющена
На всій території, рідко. Населяє хвойні та змішані ліси. Надає перевагу помірно затіненим місцям і кислим ґрунтам[29]. Lycopodiaceae
28 Diphasiastrum tristachyum (Pursh) Holub
зелениця триколоскова
На всій території, дуже рідко. Населяє світлі хвойні ліси[30]. Lycopodiaceae
29 Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank & Mart.
баранець звичайний
Реліктовий вид на своїй південній межі ареалу. У Вітебській, Мінській і Гродненській областях доволі часто, але в незначній кількості; у Могилевській, Гомельській і Брестській областях рідко. Населяє переважно сирі й старі ялинники, чорновільшаники й осинники, рідше ялинники з домішкою широколистяних порід[31]. Lycopodiaceae
30 Lycopodiella inundata (L.) Holub
плаунець торфовий
На всій території, нечасто. Населяє вологі, піщані з замуленням місця, рідше торф'яні болота[32]. Lycopodiaceae
31 Lycopodium annotinum L.
плаун колючий
На всій території, часто. Населяє ялинові та змішані ліси, зарості чагарників[33]. Lycopodiaceae
32 Lycopodium clavatum L.
плаун звичайний
На всій території, часто. Населяє хвойні та змішані ліси[34]. Lycopodiaceae
33 Matteuccia struthiopteris (L.) Tod.
страусове перо звичайне
На північному сході республіки часто, на решті території — дуже рідко. Населяє сирі широколистяно-ялинові й широколисті ліси на берегах лісових річок і струмків, прибережні чагарники і яри[35]. Onocleaceae
34 Botrychium lanceolatum (S.G.Gmel.) Ångström
За останнє десятиліття не виявлявся. Населяв ялинники[36]. Ophioglossaceae
35 Botrychium lunaria (L.) Sw.
ключ-трава півмісяцева
На всій території, зрідка. Населяє суходільні луки, лісові галявини й галявини змішаних і соснових лісів[37]. Ophioglossaceae
36 Botrychium matricariifolium (Döll) A.Braun ex W.D.J.Koch
ключ-трава ромашколиста
На всій території, дуже рідко. Населяє поза-заплавні суходільні (переважно пустищні) низькотравні різнотравно-злакові луки, соснові рідколісся, рідше ялиново-широколистяні ліси[38]. Ophioglossaceae
37 Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr.
ключ-трава багатодільна
На всій території, рідко. Населяє сухі та світлі соснові, березові та змішані ліси, де частіше трапляється на узліссях, галявинах і схилових ділянках, низькотравні луговини[39]. Ophioglossaceae
38 Botrychium simplex E.Hitchc.
Дуже рідко (Пуховицький район Мінської області). Населяє сирі суходільні й заплавні луки, торф'яні болота[40]. Ophioglossaceae
39 Botrychium virginianum (L.) Sw.
(syn. Botrychium anthemoides)
ключ-трава вірґінська
В окремих локалітетах, дуже рідко. Населяє ялинові, широколистяно-ялинові й широколисті лісу; воліє лісові галявини, зарості чагарників і околиці боліт. Кальцефільний вид[41]. Ophioglossaceae
40 Ophioglossum vulgatum L.
вужачка звичайна
На всій території, зрідка. Населяє заплавні й материкові луки, галявини в широколистяних і дрібно-листяних лісах, в місцях виходу ключів[42]. Ophioglossaceae
41 Osmunda regalis L.
Відоме одне місце зростання у Брестському районі. Населяє сосняк[43]. Osmundaceae
42 Polypodium vulgare L.
солодиця звичайна
На заході Гродненської області трапляється досить часто, на решті території — рідко. Росте по верхньому краю схилів в долинах річок і улоговинах озер, на піщаних і супіщаних ґрунтових відслоненнях, а також в змішаних, сосново-ялинових і широколистяних лісах, де оселяється на пнях, повалених стовбурах дерев і замшілих валунах[44]. Polypodiaceae
43 Salvinia natans (L.) All.
сальвінія плавуча
Трапляється в південній частині Білорусі, переважно по р. Прип'ять і нижнім течіям її приток, зрідка. Мешкає переважно на мілководдях (глибина 3–70 см) евтрофних прісноводних стоячих і малопроточних водойм, що добре прогріваються (заплавних озер, річкових заплав і проток, стариць і старичних озер, меліоративних каналів і ставків, що заростають), а також серед макрофітів прибережної смуги річок. Деякий час може розвиватися у водоймах, які пересихають[45]. Salviniaceae

Голонасінні[ред. | ред. код]

Наукова й українська назви видуПоширення в БілорусіРодинаЗображення
1 Juniperus communis L.
яловець звичайний
Зростає на південно-східній межі суцільного поширення європейської частини ареалу[46]. Cupressaceae
2 Abies alba Mill.
ялиця біла
Єдине природне місце зростання в Біловезькій пущі є ізольованим від основного ареалу і перебуває за його північно-східним кордоном. Крім того, вид зрідка трапляється в парках і лісових культурах[47]. Pinaceae
3 Picea abies (L.) H.Karst.
ялина звичайна
Лісотвірна порода. У Білоруському Поліссі, на північ від Прип'яті проходить південна межа бореальної області суцільного поширення виду[48]. Pinaceae
4 Pinus sylvestris L.
сосна звичайна
На всій території, дуже часто. Головна лісотвірна порода в Білорусі[49]. Pinaceae

Покритонасінні[ред. | ред. код]

Наукова й українська назви видуПоширення в БілорусіРодинаЗображення
1 Acorus calamus L. Нв
лепеха звичайна
На всій території, часто. На заболочених берегах водойм, на перезволожених луговинах, у мілководних заводях, струмках, протоках[50]. Acoraceae
2 Adoxa moschatellina L.
пижмівка звичайна
На всій території, нерідко; у ялинових і широколистяних лісах, заростях ліщини з дубом на схилах пагорбів, у ярах, річкових долинах, старих парках[51]. Adoxaceae
3 Alisma gramineum Lej.
частуха злакоподібна
У північній частині республіки, рідко, в південній частині — одинично. Береги, мілководдя та мілини водойм, калюжі, рідше сирі й тонкі місця, досить часто виростає в воді[52]. Alismataceae
4 Alisma lanceolatum With.
частуха ланцетна
У Гомельській і Вітебській областях, дуже рідко; на низинних болотах, сирих луках, придорожніх кюветах, заплавах великих рік і канавах[53]. Alismataceae
5 Alisma plantago-aquatica L.
частуха звичайна
На всій території часто; на мілководдях і берегах водойм, канавах, кюветах, сирих луках, топких болотах[53]. Alismataceae
6 Alisma praecox Skuratovicz
Переважно в південно-східній частині республіки в заплаві р. Прип'ять. Можливо, ендемік Білорусі. Нгаселяє береги старичних водойм, рідше сирі місця з піщаним оглеєним ґрунтом[54]. Alismataceae
7 Caldesia parnassifolia (L.) Parl.
кальдезія білозоролиста
У південній частині республіки, дуже рідко. Населяє береги, мілководдя і мілини водойм, сирі й тонкі місця на болотах, досить часто зростає весь сезон у воді. Воліє сирі торф'янисті ґрунти з підвищеним вмістом кальцію. У Білорусі болота такого типу всі практично повністю осушені[55]. Alismataceae
8 Sagittaria sagittifolia L.
стрілиця звичайна
На всій території, нерідко. На мілководді водойм, на берегах, у канавах, на низинних болотах[53]. Alismataceae
9 Amaranthus blitoides S.Watson Нв
щириця лободова
На всій території, рідко; на залізничних і шосейних насипах, на пустирях, звалищах, уздовж доріг[56]. Amaranthaceae
10 Amaranthus blitum L. Нв
На всій території; як бур'ян на городах і звалищах, рідше на квіткових клумбах[56]. Amaranthaceae
11 Amaranthus viridis L. Нв
щириця зелена
Відомий з м. Полоцька Вітебської області; на залізничній колії[56]. Amaranthaceae
12 Atriplex patula L.
лутига розлога
На всій території, часто; на пустирях, смітниках сміття, уздовж доріг, в населених пунктах, рідше на полях і городах[57]. Amaranthaceae
13 Atriplex prostrata Boucher ex DC.
лутига лежача
На всій території, рідко; на пустирях, засолених ділянках, на берегах річок, озер і меліоративних канав[57]. Amaranthaceae
14 Atriplex rosea L.
лутига рожева
Відома з с. Стрільськ Мозирського і с. Курган Жлобінського районів Гомельської області, дуже рідко; уздовж доріг, в населених пунктах, на сміттєвих місцях[57]. Amaranthaceae
15 Atriplex sagittata Borkh.
На всій території, рідко; на ґрунтових відвалах, звалищах сміття, будівельних майданчиках, крутих обривах у долинах річок, у межах поселень, на пустирях, уздовж залізниці та шосейних насипів[57]. Amaranthaceae
16 Atriplex tatarica L.Нв
лутига татарська
На всій території, зрідка, в Поліссі частіше; на залізниці й шосейних насипах, уздовж доріг, на звалищах сміття, берегових обривах річок, у населених пунктах[57]. Amaranthaceae
17 Axyris amaranthoides L. Нв
Відомо в околицях Мінська (ст. Озерищі та Степянка), дуже рідко; на залізничному полотні поблизу залізниці станцій[57]. Amaranthaceae
18 Bassia laniflora (S.G.Gmel.) A.J.Scott
мітельник вовнистоцвітий
У Поліссі, нерідко. По з.д. насипах заноситься в більш північні райони республіки. На сухих слабозакріплених пісках, сухих рідких сосняках, узбіччях доріг, рідко на з.д. насипах[58]. Amaranthaceae
19 Bassia scoparia (L.) A.J.Scott Нв
мітельник звичайний
В Поліссі нерідко, на решті частини республіки — рідко; на залізничних і шосейних насипах, в населених пунктах, уздовж доріг, біля будинків, на смітниках[58]. Amaranthaceae
20 Chenopodium acerifolium Andrz.
лобода кленолиста
У м. Бресті, смт Турове Житковицького району Гомельської області та його околицях, рідко; на річковому алювію в долинах поліських річок, рідше в рудеральних місцях перебування поза заплав річок[59]. Amaranthaceae
21 Chenopodium album L.
лобода біла
У всій республіці, дуже часто; як бур'ян на полях, у садах, городах, уздовж доріг, на перелогах, пустирях, річковому алювію, біля будинків, парканів, на звалищах сміття[59]. Amaranthaceae
22 Chenopodium bonus-henricus L.Нв
лобода списолиста
В околицях с. Слобода Смолевицького району Мінської області, дуже рідко; біля будинків, парканів, у сміттєвих місцях[59]. Amaranthaceae
23 Chenopodium foliosum Asch. Нв
лобода ряснолиста
Відома з Мінської області; уздовж доріг, у засмічених місцях[59]. Amaranthaceae
24 Chenopodium glaucum L.
лобода сиза
На всій території, зрідка; на берегах річок і озер, засмічених засолених місцях, в населених пунктах[59]. Amaranthaceae
25 Chenopodium hybridum L.
лобода-бешишник
На всій території, зрідка; уздовж парканів, біля будівель, у сміттєвих місцях, крутих берегових схилах річок, озер, у межах селищ, рідше як бур'ян у садах і городах[59]. Amaranthaceae
26 Chenopodium murale L.
лобода мурова
Відома з міст Брест, Пінськ, Полоцьк, дуже рідко; у сміттєвих місцях, залізничних насипах[59]. Amaranthaceae
27 Chenopodium polyspermum L.
лобода ряснонасінна
На всій території, зрідка; як бур'ян на полях і городах, на берегах річок, у заростях чагарників, на річковому алювію[59]. Amaranthaceae
28 Chenopodium rubrum L.
лобода червона
На всій території, зрідка; у садах і городах, на осушених торфовищах, на берегах річок і озер, меліоративних канав, у сміттєвих засолених місцях[60]. Amaranthaceae
29 Chenopodium suecicum Murr
лобода зелена
В околицях м. Горки Могильовського, м. Новогрудка Гродненського, м. Полоцьк Вітебського і смт Турів Житковицького району Гомельської областей, рідко. Зростає у тінистих місцях уздовж доріг, біля парканів, в городах[61]. Amaranthaceae
30 Chenopodium urbicum L.
лобода міська
На всій території, рідко; у сміттєвих місцях уздовж будинків, парканів, узбіччях доріг[61]. Amaranthaceae
31 Chenopodium vulvaria L. Нв
лобода смердюча
Відома з м. Гродно, дуже рідко; населяє залізничні насипи[61]. Amaranthaceae
32 Dysphania schraderiana (Schult.) Mosyakin & Clemants Нв
Відома з м. Мінськ, околиць с. Ілліч Рогачевського району та м. Лоєв Гомельської області, дуже рідко; у сміттєвих місцях[61]. Amaranthaceae
33 Polycnemum arvense L.
наземка польова
Відомий з околиць м. Лоєва, с. Оревичі Гомельської області й околиць с. Томашівка Брестської області, дуже рідко; на незакріплених сухих пісках уздовж доріг[62]. Amaranthaceae
34 Polycnemum majus A.Braun Мзв
наземка велика
В околицях с. Столповискі Кам'янецького району Брестської області, дуже рідко. В останні десятиліття не збирався. На сухих пісках уздовж доріг[62]. Amaranthaceae
35 Allium angulosum L.
часник заячий
У південно-східних районах республіки, зрідка; на заплавних луках[63]. Amaryllidaceae
36 Allium oleraceum L.
часник польовий
На всій території, нерідко; на трав'яних схилах, остепнених луговинах, у чагарниках, на луках[63]. Amaryllidaceae
37 Allium schoenoprasum L.
цибуля-трибулька
Арктоальпійський реліктовий вид із широким Голарктичним ареалом. У Білорусі перебуває в окремих локалітетах на південному кордоні північноєвропейського рівнинного фрагмента ареалу. Виявлено в кількох пунктах в долині Західної Двіни: Бешенковицькому, Вітебському, Полоцькому і Шумлянському районах Вітебської області. Останнім часом знайдений в околицях Вовковиська. Наводиться для Біловезької пущі. Зростає на сирих луках в долинах річок[64]. Amaryllidaceae
38 Allium scorodoprasum L.
часник іспанський
У м. Гомелі, дуже рідко; на закущених луговинах, трав'янистих схилах, у світлих лісах[63]. Amaryllidaceae
39 Allium ursinum L.
часник ведмежий
У Білорусі цей реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид перебуває на північно-східному кордоні рівнинній частині ареалу. Досить рідко трапляється у всіх областях республіки. Населяє тінисті широколистяні й широколистяно-смерекові ліси, поблизу річок і струмків, на окрайках боліт і на заліснених островах серед боліт. Полюбляє багаті гумусом свіжі або вологі, некислі ґрунти й напівтіньові умови[65]. Amaryllidaceae
40 Allium vineale L.
часник виноградниковий
У Мінській, Гомельській та Брестській областях, рідко; як бур'ян у посівах зернових, на занедбаній ріллі, остепнених трав'яних схилах[63]. Amaryllidaceae
41 Aegopodium podagraria L.
яглиця звичайна
На всій території, дуже часто; у листяних, змішаних і ялинових лісах, чагарниках, вирубках, узліссях, засмічених місцях, садах, парках; воліє родючі ґрунти[66]. Apiaceae
42 Aethusa cynapium L.
собача петрушка звичайна
На всій території, зрідка; у полях, городах, засмічених місцях, вирубках[67]. Apiaceae
43 Angelica archangelica L.
дягель лікарський
На всій території, зрідка; на вогких луках, низинних болотах, берегах водойм, чорновільшняках[68]. Apiaceae
44 Angelica palustris (Besser) Hoffm.
дягель болотяний
У Білорусі трапляється в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий у вигляді нечисленних і дуже розрізнених місць зростання, зосереджених переважно в південних, центральних, східних і особливо південно-східних районах Білорусі. Населяє сирі й заболочені луги (в крупноосоково-різнотравних спільнотах), зазвичай околицями западин, серед заболочених чагарників, на низинних відкритих ключових болотах, узліссях Ольсен, в заплавах річок і струмків з багновинами. Полюбляє торф'яно-глейові й торф'яно-болотні слабокислі або лужні ґрунти. Світлолюбна рослина[69]. Apiaceae
45 Angelica sylvestris L.
дягель лісовий
На всій території, нерідко; у змішаних сируватих лісах, на узліссях, галявинах, вирубках, заливних лугах, болотах, канавах[68]. Apiaceae
46 Anthriscus caucalis M.Bieb.
бугила звичайна
У Вітебську, дуже рідко[70]. Apiaceae
47 Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm.
бугила лісова
На всій території, дуже часто; у сируватих і сирих лісах, на узліссях, галявинах, лугах, берегах річок, садах і парках[70]. Apiaceae
48 Astrantia major L.
напрасник великий
У Білорусі нині перевірено відомо два місця зростання — в Біловезькій пущі й Вовковиському районі Гродненської області. Росте на лісових галявинах, узбіччях доріг у дібровах (з грабом), ялицево-соснових і ялинових лісах кисличного типу, рідше на закущених дрібно-осоково-злаково-різнотравних луках[71]. Apiaceae
49 Berula erecta (Huds.) Coville
потічник прямий
У Білорусі перебуває на північно-східному кордоні європейської частини ареалу. Нині відомо понад 20 місць зростання майже на всій території Білорусі (крім Гомельської області), більшість з яких пов'язані із західними районами республіки. Населяє береги й мілководдя малих річок, струмків, джерел, багнисті болота (зазвичай у місцях виходу ґрунтових вод)[72]. Apiaceae
50 Bupleurum rotundifolium L.
ласкавець круглолистий
У Брестській області, дуже рідко; на полях, перелогах[73]. Apiaceae
51 Carum carvi L.
кмин звичайний
На всій території, часто; на луках, лісових галявинах, узліссях, узбіччях доріг[66]. Apiaceae
52 Cenolophium denudatum (Hornem.) Tutin
пусторебрик оголений
У Білорусі вид перебуває в окремих локалітетах на західному кордоні ареалу. Відомі місця зростання пов'язані виключно з долиною р. Німан у межах Гродненського та Мостовського районів Гродненської області. Населяє береги великих річок, прируслові вали й заплавні луки[74]. Apiaceae
53 Chaerophyllum aromaticum L.
бутень запашний
На всій території, часто; у тінистих лісах і на узліссях, у заростях чагарників[70]. Apiaceae
54 Chaerophyllum aureum L. Нв
бутень золотистий
Наведений у контрольних списках[75][76] Apiaceae
55 Chaerophyllum bulbosum L. (у т. ч. Chaerophyllum bulbosum subsp. prescottii)
бутень бульбистий
На всій території, рідко; у чагарниках, схилах ярів, в посівах[70]. Apiaceae
56 Chaerophyllum hirsutum L.
бутень шорстковолосистий
На заході Брестської та Гродненської областей, рідко; на вогких луках, чорновільшняках, берегах річок[70]. Apiaceae
57 Chaerophyllum temulum L.
бутень п'янкий
На всій території, рідко; у світлих лісах, заростях чагарників, парках, садах, схилах залізничних насипів[70]. Apiaceae
58 Cicuta virosa L.
віха отруйна
На всій території, часто; на низинних болотах, берегах водойм, заболочених лісах, канавах, часто у воді[73]. Apiaceae
59 Conioselinum vaginatum (Spreng.) Thell.
У Вітебській області, дуже рідко; у розріджених хвойних і змішаних лісах, їхніх узліссях, чагарниках, вогких луках[67]. Apiaceae
60 Conium maculatum L.
болиголов плямистий
На всій території, зрідка; на пустирях, засмічених місцях, городах, узбіччях доріг[73]. Apiaceae
61 Daucus carota L.
морква звичайна
Переважно в південній і центральній частинах республіки, зрідка; на сухих луговинах, узліссях, пустирях, узбіччях доріг[77]. Apiaceae
62 Eryngium campestre L.
миколайчики польові
У м. Мінськ, дуже рідко; у рудеральних місцях перебування[78]. Apiaceae
63 Eryngium planum L.
миколайчики сині
У південній частині республіки (Полісся), нерідко, в Мінській і Вітебської областях, одинично. Зростає на сухих гривах у заплавах річок, на узліссях лісів, краях полів, у чагарниках, поблизу шосейних і залізних доріг, у населених пунктах[78]. Apiaceae
64 Falcaria vulgaris Bernh.
різак звичайний
На всій території, дуже рідко. На схилах з.д. насипів, узбіччях доріг[73]. Apiaceae
65 Heracleum pubescens (Hoffm.) M.Bieb. Нв
борщівник пухнастий
На всій території, часто; у рудеральних місцях перебування[77]. Apiaceae
66 Heracleum sphondylium L.
борщівник звичайний
У Пуховицькому районі Мінської області, дуже рідко; у чагарниках і закущених луговинах. Heracleum sphondylium subsp. sibiricum зростає на всій території, часто; зростає у широколистяних лісах та їхніх узліссях, чагарниках, галявинах, луках, пустирях, перелогах, узбіччях доріг, канавах[77]. Apiaceae
67 Kadenia dubia (Schkuhr) Lavrova & V.N.Tikhom.
У південній частині республіки, часто; на сирих і суходільних луках, у чагарниках, канавах, змішаних і дрібнолистих лісах[67]. Apiaceae
68 Laserpitium latifolium L.
стародуб широколистий
У Гродненській, Мінській та Брестській областях, зрідка. В освітлених широколистяних і змішаних лісах, дубово-ліщинових заростях, вирубках, лісових просіках[77]. Apiaceae
69 Oenanthe aquatica (L.) Poir.
омег водяний
На всій території, часто; на болотах, заболочених лісах, берегах водойм[67]. Apiaceae
70 Oenanthe fistulosa L. Мзв
Наводився для Гродненської та Могильовської областей[67]. Apiaceae
71 Pastinaca sativa L.
(у т. ч. Pastinaca sylvestris)
пастернак звичайний
На всій території, зрідка; на відкритих схилах, узбіччях доріг і ріллі[68]. Apiaceae
72 Peucedanum cervaria (L.) Lapeyr.
смовдь оленяча
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський лісостеповий вид, що зустрічається в Білорусі в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий у вигляді нечисленних і дуже розрізнених місць зростання, зосереджених в основному в межах Білоруського Полісся, де дещо частіше відзначається в південно-східних районах. Зростає на відкритих або закущених корінних берегах річок, високих гривах з дрібноліссям з дуба в заплавах річок, у соснових і сосново-дубових лісах. Тяжіє до долин великих річок, віддає перевагу свіжим пухким багатим на гумус ґрунтам. Кальцефільний вид. Світлолюбна рослина[79]. Apiaceae
73 Peucedanum oreoselinum (L.) Moench
смовдь гірська
На всій території, часто; на сухих луках, в освітлених лісах, заростях чагарників, на узліссях[68]. Apiaceae
74 Peucedanum ostruthium (L.) W.D.J.Koch
В околицях смт Плещениці Логойського району Мінської області, рідко; на схилових суходолах[68]. Apiaceae
75 Peucedanum palustre (L.) Moench
смовдь болотяна
На всій території, часто; на низинних болотах, чорно-вільшняках, заболочених лугах, берегах озер і річок[68]. Apiaceae
76 Pimpinella major (L.) Huds.
бедринець великий
У Гомельській, Мінській і Гродненській областях, дуже рідко; серед чагарників, у листяних лісах, на лісових галявинах, полянах і луках[66]. Apiaceae
77 Pimpinella saxifraga L.
(у т. ч. Pimpinella dissecta)
бедринець звичайний
На всій території, часто; у лісах, на сухих узбіччях доріг, узліссях, галявинах[66]. Apiaceae
78 Pleurospermum austriacum (L.) Hoffm.
ребронасінник гірський
У Білорусі перебуває за східним кордоном ареалу. Вперше для республіки приводився в середині 19-го ст. (1862) для Ошмянського району. Пізніше відзначався в Новогрудському районі. У Ошмянському районі росте в деградованій діброві на окрайку корінного берега р. Ошмянка[80]. Apiaceae
79 Sanicula europaea L.
підлісник звичайний
На всій території, нерідко; у тінистих широколистяних і змішаних лісах, чагарниках[81]. Apiaceae
80 Selinum carvifolia (L.) L.
гірча кминолиста
На всій території, зрідка; у сируватих лісах та їхніх узліссях, заростях чагарників, вогких луках і луговинах, галявинах, узбіччях лісових доріг[67]. Apiaceae
81 Seseli annuum L.
жабриця однорічна
У смт Турів Гомельської області, дуже рідко; у сухих сосняках і узліссях[66]. Apiaceae
82 Seseli libanotis (L.) W.D.J.Koch
жабриця-ладанник
На всій території, рідко; у чагарниках, на схилах залізниці насипів[66]. Apiaceae
83 Silphiodaucus prutenicus (L.) Spalik, Wojew., Banasiak, Piwczynski & Reduron
(syn. Laserpitium prutenicum)
На всій території, зрідка, у Вітебській області одинично; у широколистяних та змішаних лісах, сухим сосняках, узліссях, вирубках, галявинах[77]. Apiaceae
84 Sium latifolium L.
вех широколистий
На всій території, нерідко; на берегах водойм, канавах, у заболочених лісах[66]. Apiaceae
85 Torilis japonica (Houtt.) DC.
причепа звичайна
На всій території, зрідка; в освітлених хвойних і змішаних лісах, на узліссях, вирубках, чагарниках чагарників, узбіччях доріг[70]. Apiaceae
86 Vincetoxicum hirundinaria L.
ластовень звичайний
На всій території, зрідка, на північ, рідко; у дубових і соснових лісах, чагарниках на схилах річкових берегів[82]. Apocynaceae
87 Calla palustris L.
образки болотяні
На всій території, часто; на багнистих берегах водойм, в чорновільшняках, зріджених заболочених ялинниках, на околицях осокових боліт[50]. Araceae
88 Lemna gibba L.
ряска горбата
У Логойському районі Мінської та смт Турів Гомельської областей, дуже рідко; у стоячих і повільних водах[50]. Araceae
89 Lemna minor L.
ряска мала
На всій території, часто; у стоячих і повільних водах[50]. Araceae
90 Lemna trisulca L.
ряска триборозниста
На всій території, часто; у річках, озерах, старицях, ставках[50]. Araceae
91 Spirodela polyrhiza (L.) Schleid.
завитка ряснокоренева
На всій території, часто; у заплавах річок, озерах, ставках, канавах, водосховищах[50]. Araceae
92 Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm.
рясочка безкоренева
У Брестському районі, дуже рідко; у стоячих водах[50]. Araceae
93 Hedera helix L.
плющ звичайний
У Білорусі перебуває в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах на східній межі ареалу та за її межами. Відомі місця зростання в Брестському, Жабинківському, Івацевицькому, Кам'янецькому, Кобринському, Малоритському і Пружанському районах Брестської області, в Осиповицькому районі Могильовської області. Раніше наводився для Ліди, Щучина, Бреста. Населяє ялиново-широколистяні й широколистяні ліси[83]. Araliaceae
94 Hydrocotyle vulgaris L.
пупчак звичайний
У Білорусі перебуває в острівних місцях зростання за східним кордоном суцільного ареалу. Перевірено відомий в Брестському районі Брестської області (околиці с. Томашівка) і Гродненському районі Гродненської області (околиці с. Калети). За даними літератури вказувався для Гродненської та Мінської губерній (без точної вказівки місця). Населяє сирі замулені береги водойм (озер і риборозплідних ставків)[84]. Araliaceae
95 Aristolochia clematitis L.
хвилівник звичайний
На південному сході республіки, рідко. У прибережних заростях чагарників, заплавних луках[85]. Aristolochiaceae
96 Asarum europaeum L.
На всій території, часто. У листяних і змішаних лісах, серед заростей чагарників[85]. Aristolochiaceae
97 Anthericum ramosum L.
віхалка гілляста
На всій території, крім Вітебської та півночі Мінської областей, нерідко; у соснових лісах, березнякам і дібровах, на узліссях, в заростях чагарників[86]. Asparagaceae
98 Asparagus officinalis L.
холодок звичайний
У Гомельській області досить часто; у Брестській, Гродненській і Могилевській областях, дуже рідко. На заплавних луках, берегових схилах, узліссях сосняків, у заплавних дібровах[87]. Asparagaceae
99 Convallaria majalis L.
конвалія звичайна
На всій території, часто; у широколистяних, хвойних та змішаних лісах, заростях чагарників, на вирубках, узліссях[87]. Asparagaceae
100 Maianthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt
веснівка дволиста
На всій території, часто; у хвойних і змішаних лісах, чагарниках, на лісових галявинах, узліссях, вирубках[87]. Asparagaceae
101 Polygonatum multiflorum (L.) All.
купина рясноцвіта
На всій території, зрідка; у широколистяних, змішаних і сіровільхових лісах, серед чагарників[87]. Asparagaceae
102 Polygonatum odoratum (Mill.) Druce
купина запашна
На всій території, досить часто; у соснових, широколистяних і змішаних лісах, заростях чагарників, на вирубках, узліссях[87]. Asparagaceae
103 Scilla siberica Haw.
проліски пониклі
На всій територыъ, рідко. Культивується як декоративна. Зростає у старих садибних парках як здичавіла[63]. Asparagaceae
104 Impatiens glandulifera Royle Нв
розрив-трава залозиста
На всій території, зрідка; у рудеральних місцях перебування[88]. Balsaminaceae
105 Impatiens noli-tangere L.
розрив-трава звичайна
На всій території, нерідко; у листяних лісах, на трав'яних болотах, заростях вільхи на берегах річок, струмків, біля виходів ключів[88]. Balsaminaceae
106 Impatiens parviflora DC. Нв
розрив-трава дрібноцвіта
У Брестській, Вітебській, Гродненській і Мінській областях, рідко; у рудеральному високотрав'ї в ярах, парках, міських садах, пустирях, на схилах шосейних доріг[88]. Balsaminaceae
107 Berberis vulgaris L.
барбарис звичайний
По Німану, Прип'яті, зрідка; в північній і центральній частині республіки, рідко. Культивується як декоративний чагарник. Зростає на берегових остепнених схилах, річкових терасах, рідко на річковому алювію[89]. Berberidaceae
108 Alnus glutinosa (L.) Gaertn.
вільха чорна
Лісотвірна порода. На всій території, дуже часто. Утворює чорно-вільхові ліси на болотах, співпанує в широколистяно-чорно-вільхових лісах, підлісок у всіх типах лісу, де є проточне зволоження; у смугах прибережних верболозів з вільхою[90]. Betulaceae
109 Alnus incana (L.) Moench
вільха біла
Лісотвірна порода. У північній половині республіки, дуже часто. Утворює сіро-вільхові ліси; часто як підлісок у соснових і широколистяних лісах, у заростях чагарників у долинах річок і вздовж доріг[90]. Betulaceae
110 Betula humilis Schrank
береза низька
На всій території, нерідко; в південній частині рідше. На болотах, переважно, перехідних, а також у смугах чагарників, які оточують верхові й низинні болота; як підлісок у корінних березняках на болоті[90]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[91] Betulaceae
111 Betula nana L.
береза карликова
Арктобореальний реліктовий вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах за південно-західним кордоном ареалу. Знайдений у Борисовському, Докшицькому, Міорському, Мядельському, Полоцькому, Поставському, Россонському, Сєнненському, Шарковщинському й Шумлянському районах. Залісені й відкриті торф'яні сфагнові болота верхового та перехідного типів, зазвичай на берегах озер і біля джерел[92]. Betulaceae
112 Betula pendula Roth
береза повисла
На всій території, дуже часто. Одна з основних лісотвірних порід Білорусі; утворює похідні бородавчаста-березові ліси на мінеральних ґрунтах або складає домішок у хвойних і листяних лісах[90]. Betulaceae
113 Betula pubescens Ehrh.
береза пухнаста
На всій території, дуже часто. Одна з основних лісотвірних порід на низинних і перехідних болотах; утворює корінні пухнастоберезові ліси або складає домішок у болотних соснових і чорновільхових лісах. Трапляється в підпорядкованому ярусі лісів на мінеральних ґрунтах з близьким заляганням ґрунтових вод[90]. Betulaceae
114 Carpinus betulus L.
граб звичайний
У південній половині республіки, часто. Лісотвірна порода в грабових і ялиново-грабових дібровах, рідше утворює чисті грабняки[93]. Betulaceae
115 Corylus avellana L.
ліщина звичайна
На всій території, часто. Поширена підлісна порода в сосняках, ялинниках, широколистяних лісах; утворює зарості на пагорбах, річкових схилах, уздовж доріг[93]. Betulaceae
116 Anchusa arvensis (L.) M.Bieb. Нв
воловик польовий
На всій території, зрідка. Бур'ян на полях, у рудеральних місцях[94]. Boraginaceae
117 Anchusa officinalis L.
воловик лікарський
На всій території, зрідка, в західній частині республіки частіше; у рудеральних місцях, узбіччях доріг, на пасовищах[94]. Boraginaceae
118 Asperugo procumbens L.
гостриця лежача
У Гродненській і Гомельській областях, зрідка; у рудеральних місцях перебування, на околицях полів[95]. Boraginaceae
119 Borago officinalis L.
огірочник лікарський
На всій території, зрідка; у населених пунктах, на смітниках, біля парканів. Розводиться як медоносна і харчова, дичавіє[94]. Boraginaceae
120 Buglossoides arvensis (L.) I.M.Johnst.
горобине насіння польове
У Брестській, Гомельській і Гродненській областях, рідко, Мінській і Могилевській, дуже рідко; у рудеральних місцях, вигонах, узбіччях доріг[96]. Boraginaceae
121 Cynoglossum officinale L.
чорнокорінь лікарський
На всій території, нерідко; на схилах дорожніх насипів і річкових берегах, в населених пунктах, на пустирях і смітниках[95]. Boraginaceae
122 Echium vulgare L.
синяк звичайний
На всій території, нерідко, на північ рідше; у рудеральних місцях, пасовищах, узбіччях доріг, схилових суходолах частіше на піщаних і карбонатних ґрунтах[94]. Boraginaceae
123 Lappula squarrosa (Retz.) Dumort.
липучка звичайна
На всій території зрідка; у рудеральних місцях, схилах річкових ярів у межах населених пунктів[95]. Boraginaceae
124 Lithospermum officinale L.
горобейник лікарський
У Білорусі перебуває в ізольованих локалітетах в межах ареалу. Перевірено відомий в Березівському, Дрогичинському, Кричевському, Мозирському й Хойницькому районах. У літературі вказується для Березівського, Калинковицького і Річицького районів. Населяє дрібнолісся на місці широколистяних лісів у долинах річок, зарості чагарників на мінеральних «островах» серед низинних боліт; на багатих карбонатами ґрунтах[97]. Boraginaceae
125 Myosotis arvensis (L.) Hill
незабудька польова
На всій території, часто; бур'ян на полях і городах[98]. Boraginaceae
126 Myosotis scorpioides L.
незабудька болотяна
На всій території, часто. Зростає на вологих і заболочених лугах, схилах меліоративних каналів, берегах водойм, сирих узліссях листяних і змішаних лісів[95]. Boraginaceae
127 Myosotis sparsiflora Pohl
незабудька рідкоцвіта
На всій території, рідко; у заростях чагарників, у листяних лісах, прибережних вільшняках, старих парках і садах[95]. Boraginaceae
128 Myosotis stricta Link ex Roem. & Schult.
незабудька рідкоцвіта
На всій території, часто; бур'ян на полях, на перелогах, узбіччях доріг, схилових суходолах, рудеральних місцях[95]. Boraginaceae
129 Myosotis sylvatica Ehrh. ex Hoffm.
незабудька лісова
На всій території, зрідка; у листяних, рідше хвойних і змішаних лісах, на узліссях і лісових галявинах[95]. Boraginaceae
130 Nonea pulla DC.
(у т. ч. Nonea rossica)
куряча сліпота звичайна
У Могильовській і Гомельській областях, рідко; на схилах з.д. й шосейних насипів[94]. Boraginaceae
131 Pulmonaria angustifolia L.
медунка вузьколиста
У центральних і південних районах республіки, зрідка. У моховитих соснових і сосново-березових лісах[98]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[99] Boraginaceae
132 Pulmonaria mollis Hornem.
медунка м'яка
У Білорусі вид перебуває в ізольованих локалітетах за північною межею європейського фрагмента ареалу. Виявлено в Брестській (Каменецький район), Гродненській (Волковиський, Гродненський і Ошмянський райони) і Мінській (Воложинський і Мінський райони) областях. Є вказівка, що раніше вид відзначався в околицях м. Могилів. Населяє широколистяні, хвойні та хвойно-широколисті ліси переважно на пагорбках, вторинні березняки на місці ялиново-широколистяних лісів. Віддає перевагу досить світлим помірно сухим багатим мінеральними речовинами місцям. У зв'язку з тим, що літні укорочені вегетативні пагони медунки, які змінюють генеративні в період повного залистнення дерев, тіні, її можна зустріти і в досить затінених ділянках лісу[100]. Boraginaceae
133 Pulmonaria obscura Dumort.
медунка темна
На всій території, зрідка; у широколистяних, хвойно-широколистяних і дрібнолистих лісах[98]. Boraginaceae
134 Pulmonaria officinalis L.
медунка лікарська
У Гродненській, Гомельській та Могилевській областях, рідко; у хвойно-широколистяних лісах[98]. Boraginaceae
135 Symphytum officinale L.
живокіст лікарський
На всій території, нерідко; у високотрав'ї на берегах водойм, низинних луках, дрібнолистих заболочених лісах[94]. Boraginaceae
136 Alliaria petiolata (M.Bieb.) Cavara & Grande
кінський часник звичайний
На всій території, зрідка. Зростає в широколистяних та хвойно-широколистяних лісах, у заростях чагарників, долинах річок і озер, садах і парках, уздовж будинків, біля парканів, рідше як бур'ян у посівах[101]. Brassicaceae
137 Alyssum alyssoides (L.) L.
(syn. Alyssum calycinum)
бурачок чашечковий
На всій території, рідко; переважно на залізничних насипах, уздовж доріг, піщаних пустках, в піщаних кар'єрах[102]. Brassicaceae
138 Alyssum gmelinii Jord. & Fourr.
Відомий з Гродненської області, дуже рідко; у сухих соснових лісах, на крутих берегових схилах, вздовж доріг[102]. Brassicaceae
139 Alyssum turkestanicum Regel & Schmalh.
(syn. Alyssum desertorum)
Переважно в Поліссі, рідко; на залізничних насипах[102]. Brassicaceae
140 Arabidopsis arenosa (L.) Lawalrée
(syn. Cardaminopsis arenosa)
На всій території, нерідко. Зростає на сухих схилах, суходільних луках, берегових схилах річок і озер, у сухих соснових і змішаних лісах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, перелогах, рідше на полях, газонах, у садах і парках[103]. Brassicaceae
141 Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.
гусимка звичайна
На всій території, нерідко; На полях, перелогах, уздовж доріг, на узліссях сухих сосняків, піщаних гривах у заплавах річок[102]. Brassicaceae
142 Arabis planisiliqua (Pers.) Rchb.
(syn. Arabis gerardi)
гусимець плоскостручковий
На всій території, зрідка. У заростях сирих чагарників на берегах річок, озер, уздовж меліоративних каналів і шосейних доріг[103]. Brassicaceae
143 Arabis sagittata (Bertol.) DC.
гусимець стрілолистий
На всій території, рідко. У сухих хвойних і змішаних лісах, на сухих схилах пагорбів, на з.д. і шосейних насипах[103]. Brassicaceae
144 Armoracia rusticana G.Gaertn., B.Mey. & Scherb. Нв
хрін звичайний
На всій території, нерідко, легко натуралізується. Культивується як пряна рослина. У межах або поблизу поселень, уздовж доріг, біля парканів, будинків, у садах, городах, на полях, дорожніх насипах, покладах, звалищах, на берегах річок і озер[104]. Brassicaceae
145 Barbarea stricta Andrz.
суріпиця пряма
На всій території, зрідка. Зростає на берегах річок і озер, у заростях чагарників, заплавних лісах, уздовж меліоративних каналів, лісових доріг, рідше в поселеннях[105]. Brassicaceae
146 Barbarea vulgaris R.Br.
суріпиця звичайна
На всій території, часто. Зростає на луках, парових полях, уздовж доріг, на берегах меліоративних каналів, на пустирях, рідше як бур'ян у посівах[105]. Brassicaceae
147 Berteroa incana (L.) DC.
гикавка звичайна
На всій території, часто. Росте вздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, схилах пагорбів, перелогах, пустирях, у сухих піщаних місцях на берегах річок і озер, біля будинків та парканів[102]. Brassicaceae
148 Brassica nigra (L.) W.D.J.Koch
гірчиця чорна
Переважно в Поліссі й Передполіссі, рідко. Бур'ян у посівах, на околицях полів, у заростях чагарників, на берегових схилах річок, у межах поселень, іноді культивується[106]. Brassicaceae
149 Brassica rapa (L.) L.
ріпа
На всій території, зрідка. Як бур'ян на полях, у городах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, у рудеральних місцях проживання[106]. Brassicaceae
150 Bunias orientalis L.
свербига звичайна
На всій території, зрідка. Зростає на трав'яних схилах з.д. і шосейних насипів, на крутих берегах річок і озер, біля будинків, парканів, на узбіччях доріг і засмічених місцях[107]. Brassicaceae
151 Camelina alyssum (Mill.) Thell.
рижій льоновий
Зростає в посівах льону. Відомий з Гродненської, Мінської та Брестської областей, дуже рідко. Зникомий спеціалізований бур'ян льону[108]. Brassicaceae
152 Camelina microcarpa Andrz. ex DC.
рижій дрібноплодий
На всій території, зрідка. Зростає на з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, рідше на перелогах, полях і як бур'ян в посівах[108]. Brassicaceae
153 Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.
грицики звичайні
На всій території, дуже часто. Бур'ян на полях і городах, пасовищах, звалищах, перелогах, уздовж доріг, біля будинків та парканів[109]. Brassicaceae
154 Cardamine amara L.
жеруха гірка
На всій території, зрідка. Зростає на заболочених берегах струмків, річок, заболочених закущених лугах, у чорно-вільшняках[110]. Brassicaceae
155 Cardamine bulbifera (L.) Crantz
(syn. Dentaria bulbifera)
У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу, трапляється у всіх областях. Здебільшого зростає поодинокими особинами або нечисленними групами розсіяно на площах 0.5–1.0 га. Населяє сирі тінисті широколистяні й мішані ліси на багатих гумусом ґрунтах[111]. Brassicaceae
156 Cardamine flexuosa With.
жеруха звивиста
На всій території, рідко; у тінистих лісах, уздовж лісових доріг і просік[110]. Brassicaceae
157 Cardamine hirsuta L.
жеруха шорстка
У Могилевської області, дуже рідко. В останні десятиліть не відзначався. Зростає в чагарниках, лісах[110]. Brassicaceae
158 Cardamine impatiens L.
жеруха недоторкана
На всій території, зрідка. Зростає в заростях чагарників, у тінистих і вологих лісах, на берегах річок і озер, у садах і парках[110]. Brassicaceae
159 Cardamine parviflora L.
жеруха дрібноцвіта
В Поліссі, рідко. Зростає на піщаних мулистих берегах річок і озер, обмілинам і узбіччях доріг[110]. Brassicaceae
160 Cardamine pratensis L.
жеруха лучна
Переважно в Поліссі та Передполісся, нерідко, а на решті території рідко. Зростає на заболочених берегах річок, озер, каналів, сирих заростях чагарників, лугах і пасовищах[110]. Brassicaceae
161 Catolobus pendulus (L.) Al-Shehbaz
Відомий з Вітебського району Вітебської області та м. Мстиславля Могилевської області, дуже рідко. Зростає на схилах пагорбів, у заростях чагарників на обривистих берегах річок, рідше біля парканів і будинків[103]. Brassicaceae
162 Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl
кудрявець звичайний
На всій території, часто. Росте обабіч доріг, покладів, пустирях, з.д. і шосейних насипах, біля будинків, парканів, на сміттєвих місцях, рідше в садах, городах, на полях[105]. Brassicaceae
163 Draba muralis L. Мзв
крупка мурова
У Гродненській області, дуже рідко; на руїнах кам'яних будівель[102]. Brassicaceae
164 Draba nemorosa L.
крупка гайова
На всій території, зрідка. Зростає на сухих схилах у долинах річок, озер, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, суходільних луках, на перелогах, з.д. і шосейних насипах, узбіччях доріг[102]. Brassicaceae
165 Draba verna L.
На всій території, нерідко. Росте в сухих піщаних місцях у долинах річок, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, схилах пагорбів, перелогах, узбіччях доріг, на полях, у садах і городах, на з.д. і шосейних насипах[112]. Brassicaceae
166 Erysimum cheiranthoides L.
жовтушник дрібноцвітий
На всій території, часто. Зростає як бур'ян на полях, у городах, садах, чагарниках на берегах річок, на звалищах, уздовж доріг, у населених пунктах[105]. Brassicaceae
167 Erysimum hieracifolium L.
жовтушник нечуйвітролистий
Наведений у контрольних списках[113][114]. Brassicaceae
168 Lepidium densiflorum Schrad. Нв
хріниця густоцвіта
На всій території, нерідко. На з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, на піску в сухих соснових і змішаних лісах, береговому алювію, біля будинків, парканів, на будівельних майданчиках, у піщаних і гравійних кар'єрах[115]. Brassicaceae
169 Lepidium ruderale L. Нв
хріниця смердюча
На всій території, часто. На узбіччях доріг, звалищах, пустирях, перелогах, біля будинків та парканів[115]. Brassicaceae
170 Lunaria rediviva L.
місячниця гірська
У Білорусі цей реліктовий, за походженням пребореальний середньоєвропейський неморальний вид перебуває в острівних ділянках зростання й окремих локалітетах поблизу північно-східній межі ареалу. Місця зростання зосереджені переважно в Мінській області (Борисовський, Вілейський, Воложинський, Логойський, Любанський, Мінський, Мядельський і Солігорський райони). Кілька місць відомо у Вітебській (Бешенковичський, Вітебський, Городоцький, Докшицький, Ліозненський, Оршанський і Сенненський райони) і Брестській (Івацевічський і Столінський райони) областях. Більш часто трапляється в широколистяних (заплавних дібровах, чорно-вільшняк) і змішаних (ялицево-широколистяних) лісах, рідше в дрібнолистих (березових і сіро-вільхових). Полюбляє берегові схили як великих, так і малих річок, схили ярів і заплавні місця проживання[116]. Brassicaceae
171 Microthlaspi perfoliatum (L.) F.K.Mey. Мзв
(syn. Thlaspi perfoliatum)
У Гродненській області, дуже рідко; на сухих остепнених схилах пагорбів[104]. Brassicaceae
172 Nasturtium officinale R.Br. Мзв
настурція лікарська
У Гродненській області, дуже рідко. Зростає на берегах струмків, джерел, озер, рідше у воді[104]. Brassicaceae
173 Neslia paniculata (L.) Desv.
нив'янка волотиста
На всій території, зрідка; на полях, вздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, звалищах[110]. Brassicaceae
174 Raphanus raphanistrum L.
редька дика
На всій території, часто; на полях, городах, перелогах, уздовж доріг, на з.д. і шосейних насипах, звалищах[117]. Brassicaceae
175 Rorippa amphibia (L.) Besser
водяний хрін земноводний
На всій території, часто. Зростає в воді на берегах річок, струмків, озер, стариць, канав, ставків, на сирих луках у заплавах річок[104]. Brassicaceae
176 Rorippa austriaca (Crantz) Besser
водяний хрін австрійський
На всій території, рідко. Зростає на з.д. і шосейних насипах, уздовж доріг, біля будинків, парканів, у селищах, в рудеральних місцях перебування[104]. Brassicaceae
177 Rorippa palustris (L.) Besser
водяний хрін болотяний
На всій території, часто. Зростає на берегах водойм, у сирих канавах, на вологих замулених місцях, дуже часто в синантропних місцях перебування уздовж доріг, на полях і городах, у садах[104]. Brassicaceae
178 Rorippa sylvestris (L.) Besser
водяний хрін лісовий
На всій території, часто. Зростає на берегах водойм, у заплавах річок, канавах, уздовж доріг і огорож, на полях і городах, перелогах і дорожніх насипах[104]. Brassicaceae
179 Sinapis alba L.
гірчиця біла
На всій території, нерідко. Трапляється як дичавіла рослина біля доріг, будинків, парканів, на звалищах, рідше на полях. Зрідка вирощується[104]. Brassicaceae
180 Sinapis arvensis L.
гірчиця польова
На всій території, дуже часто. Бур'ян на полях і городах, у садах, біля доріг, на шосейних і з.д. насипах, звалищах[104]. Brassicaceae
181 Sisymbrium altissimum L.
сухоребрик високий
На всій території, нерідко. Зростає на з.д. і шосейних насипах, пустирях, будівельних майданчиках, у гравійних і піщаних кар'єрах, на узліссях сухих соснових і змішаних лісів, на піщаних місцях у заплавах річок, у засмічених місцях[118]. Brassicaceae
182 Sisymbrium loeselii L.
сухоребрик Льозеля
На всій території, зрідка. Зростає на пустирях, смітниках, біля будинків, парканів, на з.д. і шосейних насипах, крутих берегових схилах, у межах поселень, уздовж стічних канав[118]. Brassicaceae
183 Sisymbrium officinale (L.) Scop.
сухоребрик лікарський
На всій території, часто. Зростає біля будинків, парканів, на узбіччях доріг, з.д. і шосейних насипах, як бур'ян на полях і городах[118]. Brassicaceae
184 Sisymbrium volgense M.Bieb. ex E.Fourn. Нв
сухоребрик волзький
На всій території, зрідка. Зростає на трав'яних схилах з.д. і шосейних насипів, біля будинків, парканів, на узбіччях доріг[118]. Brassicaceae
185 Subularia aquatica L. Мзв
шильник водяний
В околицях м. Мінська, дуже рідко; у прибережній частині й на берегах річок і озер[109]. Brassicaceae
186 Teesdalia nudicaulis (L.) W.T.Aiton
голостеблиця піскова
У західних і південно-західних районах республіки, рідко. Зростає на сухих піщаних місцях уздовж доріг, на вирубках, сухих узліссях соснових лісів[108]. Brassicaceae
187 Thlaspi arvense L.
талабан польовий
На всій території, часто. Зростає як бур'ян на полях, перелогах, у садах, на городах, смітниках, біля доріг[108]. Brassicaceae
188 Turritis glabra L.
пужник голий
На всій території, зрідка. Зростає на лугах, заростях чагарників, у сухих соснових і змішаних лісах, на схилах пагорбів, крутих берегах річок і озер, узбіччях доріг, трав'янистих схилах з.д. і шосейних насипів[110]. Brassicaceae
189 Butomus umbellatus L.
сусак звичайний
На всій території, зрідка. Зростає на мілководдях і берегах озер і річок, на сплавинах, низинних болотах[119]. Butomaceae
190 Adenophora liliifolia (L.) A.DC.
У південних районах республіки, дуже рідко. Зростає в дубових лісах, у заростях чагарників, в долинах річок[120]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[121]. Campanulaceae
191 Campanula bononiensis L.
дзвоники болонські
У південній частині республіки, рідко, в Мінській і Гродненській областях, одинично. Росте на лісових узліссях, чагарниках[122]. Campanulaceae
192 Campanula cervicaria L.
дзвоники шорстковолосисті
На всій території, зрідка. Зростає у сосняках, дібровах, заростях чагарників, на трав'яних схилах[123]. Campanulaceae
193 Campanula glomerata L.
дзвоники купчасті
На всій території, нерідко. Зростає на закущених луговинах, в широколистяно-соснових лісах і березняках[120]. Campanulaceae
194 Campanula latifolia L.
дзвоники широколисті
Реліктовий, за походженням тайговий вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. Більшість відомих місць зростання зосереджено в Вітебській (Глубокський, Городоцький, Вітебський, Верхньодвінський, Докшицький, Ліозненський, Поставський, Сенненський, Чашнікський, Шарковщінський і Шумлянський райони) і Мінській (Вілейський, Воложинський, Дзержинський, Крупський, Мінський, Молодечненський, Пуховічський, Слуцький і Солігорський райони) областях. Окремі місця зростання виявлені в Могилевській (Климовицький, Костюковичський, Краснопільський, Мстиславський, Осиповичський райони і в Горках), Брестській (Івацевічський і Столінський райони) і Гродненській (Гродненський і Свислоцький райони) областях. Населяє вологі тінисті широколистяні, ялинові та ялиново-широколистяні ліси, сіровільшаники і чорновільшаники на берегах лісових річок і струмків[124]. Campanulaceae
195 Campanula patula L.
дзвоники розлогі
На всій території, часто. Зростає на луках, трав'яних схилах, узліссях, на узбіччях доріг, чагарниках[120]. Campanulaceae
196 Campanula persicifolia L.
дзвоники персиколисті
На всій території, нерідко. Зростає в сосняках, широколистяних, змішаних лісах, закущених луговинах[120]. Campanulaceae
197 Campanula rapunculoides L.
дзвоники однобічні
На всій території, часто. Росте на сухих луках, узліссях лісів, змішаних лісах, узбіччях полів, чагарниках, синантропних місцях перебування[120]. Campanulaceae
198 Campanula rapunculus L.
дзвоники ріпчасті
У Волковиському і Дятловському районах Гродненської та Житковичському районі Гомельської області. Зростає на луках, узліссях соснових і дубових лісів[120]. Campanulaceae
199 Campanula rotundifolia L.
дзвоники круглолисті
На всій території, зрідка. Росте в сухих сосняках, на узліссях, узбіччях доріг, суходільних луках[120]. Campanulaceae
200 Campanula sibirica L.
дзвоники сибірські
У Мінській і Гродненській областях, дуже рідко. Зростає на суходільних луках, берегових обривах річок, узліссях змішаних лісів[120]. Campanulaceae
201 Campanula trachelium L.
дзвоники кропиволисті
На всій території, нерідко. Зростає в ялинових, широколистяно-чорновільхових, грабових, дубових лісах, прибережних заростях вільхи[120]. Campanulaceae
202 Jasione montana L.
агалик-трава піскова
На всій території, нерідко. Росте в сухих піщаних місцях, соснових лісах, узбіччях з.д. і шосейних доріг[125]. Campanulaceae
203 Lobelia dortmanna L.
Реліктовий, за походженням бореальний амфіатлантичний океанічний вид, що перебуває на території Білорусі в окремих локалітетах за південно-східним кордоном ареалу. Відомі 5 місць зростання: оз. Світязь в Новогрудському районі Гродненської області, оз. Біле в Лунінецького районі Брестської області, озера Бредно, Біле Доброплес і Біле в Россонському районі Вітебської області. Населяє піщані або дещо замулені літоралі прісних оліготрофних і мезотрофних з ознаками оліготрофії неглибоких озер з низькою мінералізацією води, на глибині 0.1–1.8 м. Відмічалися квітучі особини й на вологому піщаному ґрунті на березі водойми (оз. Біле Доброплес)[126]. Campanulaceae
204 Phyteuma nigrum F.W.Schmidt
Реліктовий вид, що трапляється в Білорусі в ізольованому локалітеті на значній віддалі від східного кордону ареалу. Відомо одне місце зростання в околицях залізничного зупинного пункту «Веленський» (Мінська область, Пуховічський район). Місце проживання: сира закущена різнотравно-злакова луговина[127]. Campanulaceae
205 Phyteuma spicatum L.
шишкар колосистий
На всій території, зрідка, на північ і крайнього півдня рідше. Зростає в ялиново-широколистяних і широколистяно-чорно-вільхових лісах, в заростях ліщини[125]. Campanulaceae
206 Humulus lupulus L.
хміль звичайний
Досить часто. Іноді культивується. Населяє зарості чагарників на берегах річок, вільшаниках, сирих ярах[128]. Cannabaceae
207 Knautia arvensis (L.) Coult.
свербіжниця польова
На всій території, часто; На луках високого рівня, в сухих сосняках, ялинових, широко- і дрібнолистих лісах, рудеральних місцях проживання, іноді як бур'ян у посівах[129]. Caprifoliaceae
208 Linnaea borealis L.
лінея північна
Арктобореальний тайговий реліктовий вид, що перебуває в Білорусі на південній межі ареалу. Трапляється спорадично майже на всій території республіки (виключаючи південні райони), найбільш часто в Поозер'ї. Населяє ялинові, дещо рідше соснові ліси моховитого, брусничного, чорничного і кисличного типів; воліє напівтіньові умови[130]. Caprifoliaceae
209 Lonicera xylosteum L.
жимолость звичайна
На всій території, нерідко. У південній частині Полісся відсутня. У соснових, ялинових, дубових, широколистяно-чорновільхових, сіровільхових, осикових лісах[51]. Caprifoliaceae
210 Scabiosa columbaria L.
коростянка голубина
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид перебуває в Білорусі на північно-східній межі ареалу. Перевірено відомо два пункти зростання виду: в Логойському (околиці с. Прилепці) і Воложинському (околиці с. Городько) районах Мінської області. Ще одне місце в Логойському районі (в околицях смт Плещениці), мабуть, знищено. У Логойському районі росте на узліссі заболоченого сосняку в молінієво-очеретяної асоціації й на сирому осоково-злаково-разнотравному заплавному лугу на торф'янистої ґрунті, у Воложинському районі — на остепненному різнотравно-злаковому лузі в смузі відчуження залізниці[131]. Caprifoliaceae
211 Scabiosa ochroleuca L.
коростянка блідо-жовта
У Брестській і Гомельській областях нерідко, в Гродненській рідко. У сухих сосняках, на дюнно-горбистим пісках під сосновим дрібноліссям, узбіччях доріг на піску[129]. Caprifoliaceae
212 Succisa pratensis Moench
комонник лучний
На всій території, зрідка. На низинних луках, узліссях і галявинах у ялинових і листяних лісах[129]. Caprifoliaceae
213 Succisella inflexa (Kluk) Beck
комонничок зігнутий
У Гомельській області в долині р. Прип'ять, нерідко. У смугах прибережних верболозів, заплавних дібровах[129]. Caprifoliaceae
214 Valeriana dioica L.
валер'яна дводомна
Реліктовий, за походженням середньоєвропейський гірський вид, що перебуває в Білорусі в ізольованих локалітетах за східним кордоном ареалу. Відомий у двох місцях зростання: Біловезька пуща й околиці м. Мар'їна Горка в Пуховічському районі Мінської області. Населяє сирі дрібноосоково-злакові закущені луговини в місцях виходу ґрунтових вод[132]. Caprifoliaceae
215 Valeriana officinalis L.
валер'яна лікарська
На всій території, нерідко. На низинних луках, торфовищах, схилах меліоративних каналів, луговинах, у ялинових і дрібнолистих лісах, смугах прибережних верболозів з вільхою[51]. Caprifoliaceae
216 Valerianella locusta (L.) Laterr.
мласкавець салатний
Вид, імовірно, занесений, відзначався в рр. Орша і Гродно. В останні десятиліття не збирався. У рудеральних місцях перебування[51]. Caprifoliaceae
217 Agrostemma githago L.
кукіль звичайний
У Мінській, Могильовській, Брестській і Гомельській областях, рідко. У посівах хлібних злаків, на перелогах, піщаних насипах залізниці[133]. Caryophyllaceae
218 Arenaria serpyllifolia L.
піщанка чебрецелиста
На всій території, часто. На сирих піщаних луках, парових полях, узбіччях доріг, городах[134]. Caryophyllaceae
219 Atocion armeria Raf.
(syn. Silene lituanica)
У південній та південно-західній частинах республіки, нерідко, в центральній частині — рідше, в східній — рідко. У сухих сосняках, на дюнно-горбистих пісках, схилах дорожніх насипів, у придорожніх піщаних виїмках[135]. Caryophyllaceae
220 Cerastium arvense L.
роговик польовий
На всій території, нерідко. На сухих луках, схилових суходолах, узбіччях доріг, схилах з.д. насипів[134]. Caryophyllaceae
221 Cerastium fontanum Baumg.
роговик джерельний
На всій території, дуже часто. У сухих сосняках, рудеральних місцях проживання; бур'ян полів. Caryophyllaceae
222 Cerastium semidecandrum L.
роговик п'ятитичинковий
На всій території, нерідко. На сухих піщаних узбіччях доріг, пустирях, сухих схилах[134]. Caryophyllaceae
223 Dianthus arenarius L.
гвоздики піскові
На всій території, зрідка, в південних районах більш часто. У сухих освітлених сосняках[136]. Caryophyllaceae
224 Dianthus armeria L.
гвоздики пучкуваті
У південних і південно-східних районах республіки, дуже рідко. На узліссях чагарників і змішаних лісів, на крутих берегах річок[136]. Caryophyllaceae
225 Dianthus barbatus L. Нв
гвоздики бородаті
Розводиться як декоративна, нерідко дичавіє. На всій території, зрідка[136]. Caryophyllaceae
226 Dianthus borbasii Vandas
гвоздики Борбаша
У південній частині республіки, нерідко; в центральній — зрідка; в північній — рідко. У сухих сосняках, на вересовим пустках, дюнно-горбистих пісках під низькорослими сосняками, на заплавних луках і прируслових валах[136]. Caryophyllaceae
227 Dianthus deltoides L.
гвоздики крапчасті
На всій території, часто. У сухих соснових і березових лісах; на узліссях, піщаних узбіччях доріг, суходільних луках[136]. Caryophyllaceae
228 Dianthus superbus L.
гвоздики пишні
Переважно в південній, західній і південно-західній частинах республіки, нечасто; в центральній і східній частинах, зрідка. Для північній частині є лише літературні дані. На заплавних луках високого і середнього рівнів, в заростях чагарників, на узліссях соснових, широколистяних і змішаних лісів, лісових галявинах[136]. Caryophyllaceae
229 Eremogone saxatilis (L.) Ikonn.
пісочник скельний
У південній і центральній частині республіки, зрідка; у північній (Лепельський район Вітебської області) дуже рідко. Зростає у сухих сосняках[134]. Caryophyllaceae
230 Gypsophila fastigiata L.
лищиця пучкувата
У південній, південно-західній і південно-східній частинах республіки, нерідко, в центральній — рідше, в північній — рідко. У сухих сосняках, вересовим пустищах, узліссях розріджених соснових лісів, піщано-щебеневих схилах залізничних насипів[137]. Caryophyllaceae
231 Gypsophila muralis L.
(syn. Psammophiliella muralis)
лищиця польова
На всій території, нерідко. На обмілинах і берегах річок, у посівах, на перелогах, парових полях, сухих схилах, пустирях[138]. Caryophyllaceae
232 Gypsophila paniculata L.
лищиця волотиста
Переважно в південних районах, рідко. На піщаних узбіччях доріг, узліссях сухих соснових лісів, дюнах, піщано-щебенистих схилах з.д. насипів[137]. Caryophyllaceae
233 Herniaria glabra L.
остудник голий
На всій території, досить часто. У сосняках лишайникових і вересових, на дюнно-горбистим пісках, узбіччях доріг, перелогах[139]. Caryophyllaceae
234 Herniaria polygama Gay
остудник полігамний
У Гомельській області, рідко; в Славгородському і Черіковському районах Могильовської області, дуже рідко. На парових полях і перелогах, узбіччях польових доріг[133]. Caryophyllaceae
235 Moehringia lateriflora (L.) Fenzl
меринґія бокоцвіта
У Білорусі вид перебуває на південно-західному кордоні ареалу. Перевірено відомий у Гомельському і Мінськом районах. Раніше наводився для Речицького та Брагинського районів. Зростає в змішаних лісах з участю дуба[140]. Caryophyllaceae
236 Moehringia trinervia (L.) Clairv.
меринґія трижилкова
На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяно-ялинових і широколистяних лісах; старих парках, чагарниках[139]. Caryophyllaceae
237 Sagina nodosa (L.) Fenzl
моховинка вузлувата
На всій території, нерідко. На сируватих і заплавних луках, окрайцях боліт[134]. Caryophyllaceae
238 Sagina procumbens L.
моховинка лежача
На всій території, нерідко. На піщаних прибережних обмілинах, низинних луках, сирих узбіччях доріг, пустирях[134]. Caryophyllaceae
239 Saponaria officinalis L.
собаче мило лікарське
На всій території, часто. Розводиться в садах як декоративна. На берегах річок і стариць, на піщаних узбіччях доріг, канавах, щебенево-піщаних і задернованих схилах з.д. насипів, сухих схилах; в парках[136]. Caryophyllaceae
240 Scleranthus annuus L.
(у т. ч. S. a. subsp. polycarpos)
червець однорічний
На всій території, дуже часто. На луках високого рівня; у посівах на піщаному ґрунті; на узбіччях доріг, верескових пустищах[139]. Caryophyllaceae
241 Scleranthus perennis L.
червець багаторічний
На всій території, дуже часто. На пустирях, сухим сосняках[139]. Caryophyllaceae
242 Silene baccifera (L.) Roth
(syn. Cucubalus baccifer)
У Білорусі перебуває в межах ареалу. Відзначений у Дрогичинському, Кам'янецькому і Кобринському районах Брестської області, у Верхньодвінському, Вітебському, Міорському, Полоцькому та Шарковщинському районах Вітебської області, у Гродненському, Корелічському і Новогрудському районах Гродненської області, у Воложинському і Мінському районах Мінської області, в Мстиславському районі Могильовської області. Зростає в чагарниках у ярах і обривистих берегах річок[141]. Caryophyllaceae
243 Silene borysthenica (Gruner) Walters
смілка дніпровська
На всій території республіки, нерідко; в північних районах рідше. У сухих сосняках, на піщаних узбіччях доріг, дюнно-горбистих пісках, верескових пустищах[135]. Caryophyllaceae
244 Silene chlorantha (Willd.) Ehrh.
смілка зеленкувата
Переважно в західній, центральній і південній частинах республіки, зрідка; в Славгородському районі Могильовської області, дуже рідко. У сухих сосняках, на вересовим пустищах, задернованих схилах з.д. насипів[135]. Caryophyllaceae
245 Silene dichotoma Ehrh.
смілка вилчаста
В околицях м. Мінська і в Городоцькому районі Вітебської області, дуже рідко. У посівах, на схилах шосейних доріг[135]. Caryophyllaceae
246 Silene dioica (L.) Clairv.
(syn. Melandrium dioicum)
смілка червона
У північних і північно-західних районах, рідко. У сирих тінистих лісах, прибережних чагарниках[137]. Caryophyllaceae
247 Silene flos-cuculi (L.) Greuter & Burdet
(syn. Coronaria flos-cuculi)
На всій території, часто. На низинних луках, у заплавах річок, на галявинах в ялинових, сіро-вільхових і широколистяних лісах, на краях боліт, берегах річок і водойм[137]. Caryophyllaceae
248 Silene gallica L. Нв
смілка французька
В околицях Мінська, Барановичів і Гомеля, рідко. У посівах просапних культур, по з.д. полотну біля комбінатів хлібопродуктів[135]. Caryophyllaceae
249 Silene latifolia Poir.
(syn. Melandrium album)
смілка широколиста
На всій території, дуже часто. На луках, ріллі, у посівах, уздовж доріг і канав[135]. Caryophyllaceae
250 Silene noctiflora L.
смілка нічна
У Брестській, Гомельській, Мінській та Могильовській областях, дуже рідко. Бур'ян у посівах просапних культур, на щебенистих схилах з.д. насипів, на піщано-гравійних субстратах[135]. Caryophyllaceae
251 Silene nutans L.
смілка поникла
На всій території, часто. У соснових і широколистяно-соснових лісах, дібровах, березняках[135]. Caryophyllaceae
252 Silene tatarica (L.) Pers.
смілка татарська
На всій території, зрідка. На піщаних обмілинах і берегах великих річок, лугах високого рівня, синантропних місцях проживання[135]. Caryophyllaceae
253 Silene viscaria (L.) Borkh.
(syn. Viscaria vulgaris)
На всій території, нерідко. У сухих сосняках, на схилових суходолах і гривах у заплавах річок[133]. Caryophyllaceae
254 Silene vulgaris (Moench) Garcke
смілка звичайна
На всій території, дуже часто. У посівах багаторічних трав, сухих сосняках, рудеральних місцях перебування, на узбіччях доріг[135]. Caryophyllaceae
255 Silene wolgensis (Hornem.) Otth
смілка волзька
У Гродненській і Брестській областях, дуже рідко. На суходільних луках, узліссях сосняків моховитих[135]. Caryophyllaceae
256 Spergula arvensis L.
шпергель польовий
На всій території, часто. Бур'ян посівів. На піщаних відслоненнях у місцях вирубок; в рудеральних місцях перебування[139]. Caryophyllaceae
257 Spergula morisonii Boreau
шпергель весняний
У південній та західній частинах Білорусі, нерідко; в центральній частині зрідка, в північній — рідко. На відкритих піщаних місцях, дюнах, на узліссях сухих соснових лісів, рідше на парових полях, пісках[139]. Caryophyllaceae
258 Spergularia marina (L.) Griseb.
стелюшок приморський
В околицях міст Брест і Солігорськ, рідко. На засолених зволожених місцях проживання біля доріг, поблизу відвалів вироблень калійних солей[139]. Caryophyllaceae
259 Spergularia rubra (L.) J.Presl & C.Presl
стелюшок червоний
На всій території, часто. У посівах різних культур, на узбіччях доріг[139]. Caryophyllaceae
260 Stellaria alsine Grimm
(syn. Stellaria uliginosa)
На всій території, зрідка. На низинних болотах, у вологих сіро і чорновільхових лісах, заплавних дібровах, сирих ялинових лісах[134]. Caryophyllaceae
261 Stellaria aquatica (L.) Scop.
(syn. Myosoton aquaticum)
На всій території, нерідко. У листяних лісах на болотах, заплавних дібровах, заростях чагарників, на берегах водойм[134]. Caryophyllaceae
262 Stellaria crassifolia Ehrh.
зірочник товстолистий
Арктобореальний вид, що перебуває в Білорусі в окремих локалітетах (переважно в північно-західних районах) в межах ареалу. Відомий у кількох місцях у Пружанському районі Брестської області, у Верхньодвінському, Міорському, Поставському, Россонському районах Вітебської області, у Новогрудському районі Гродненської області і Мядельському районі Мінської області. Населяє прибережні крупноосокові спільноти, заболочені осокові луки, болота[142]. Caryophyllaceae
263 Stellaria graminea L.
зірочник злакоподібний
На всій території, часто. У сухих соснових і березових лісах, дібровах; як бур'ян на полях[143]. Caryophyllaceae
264 Stellaria holostea L.
зірочник великоцвітий
На всій території, часто. У змішаних і широколистяних лісах, чагарниках з ліщиною[143]. Caryophyllaceae
265 Stellaria longifolia Muhl. ex Willd.
зірочник довголистий
У Гомельській, Мінській, Гродненській, Могильовській і Вітебської областях, дуже рідко. У заболочених лісах з ялиною, краях боліт[143]. Caryophyllaceae
266 Stellaria media (L.) Vill.
зірочник-мокрець
На всій території, дуже часто. Бур'ян полів і городів, у рудеральних місцях перебування, берегах водойм, лісових узліссях, узбіччях лісових доріг[144]. Caryophyllaceae
267 Stellaria nemorum L.
зірочник гайовий
На всій території, нерідко. У ялинових, широколистяних, сіровільхових лісах, чагарниках[134]. Caryophyllaceae
268 Stellaria palustris Ehrh. ex Retz.
зірочник болотяний
На всій території, нерідко. На низинних луках і болотах, у дрібнолистих лісах на болотах, у вербових-вільхових прибережних смугах[134]. Caryophyllaceae
269 Vaccaria hispanica (L.) Sm.
стоголовник польовий
Переважно в південних районах республіки, дуже рідко. Бур'ян полів, на перелогах, у рудеральних місцях проживання[138]. Caryophyllaceae
270 Euonymus europaeus L.
бруслина європейська
На всій території, нерідко, на півночі рідше. У широколистяних лісах, прибережних вільшняках[145]. Celastraceae
271 Euonymus verrucosus Scop.
бруслина бородавчаста
На всій території, часто. У підліску майже у всіх типах лісу, частіше — в соснових і широколистяних лісах[145]. Celastraceae
272 Parnassia palustris L.
білозір болотяний
На всій території, нерідко. На низинних і перехідних болотах, заболочених лугах, берегах річок і струмків[146]. Celastraceae
273 Ceratophyllum demersum L.
кушир занурений
На всій території, нерідко. У стоячих і повільних водах[147]. Ceratophyllaceae
274 Ceratophyllum submersum L.
кушир підводний
У південних районах республіки, дуже рідко. В озерах, старицях і повільних водах[147]. Ceratophyllaceae
275 Helianthemum nummularium (L.) Mill.
сонянка звичайна
У Брестській, Гродненській і північній частині Мінської області, рідко. У сухих сосняках-зеленомошниках, на схилових суходолах, узліссях[148]. Cistaceae
276 Colchicum autumnale L.
пізньоцвіт осінній
У Вітебському, Шумлянському районах Вітебської області; Мядельському, Столбцовському і Пуховичському районах Мінської області, дуже рідко. На трав'янистих схилах уздовж з.д. полотна, на придорожніх закущених луговинах[149]. Colchicaceae
277 Achillea collina Becker ex Rchb.
деревій пагорбовий
Переважно в південній і західній частинах республіки, зрідка. На луках і пасовищах, на узбіччях доріг і сухих схилах[150]. Compositae
278 Achillea inundata Kondr.
деревій заплавний
У південній частині республіки, зрідка. На заплавних луках, лісових галявинах і трав'яних схилах[150]. Compositae
279 Achillea millefolium L.
деревій звичайний
У північній і центральній частинах республіки, дуже часто. На луках, узліссях, галявинах, біля доріг, на пустирях, перелогах, полях і городах, а також на порушених місцях проживання поблизу житла[150]. Compositae
280 Achillea pannonica Scheele
деревій паннонський
У південній частині республіки, дуже рідко. На суходільних луговинах, узбіччях доріг, ґрунтових відслоненнях та інших порушених місцях проживання[150]. Compositae
281 Achillea ptarmica L.
деревій-чихавка
За північ Вітебської області, рідко. На вологих луках, берегах річок, чагарниках, узліссях сирих лісів і біля доріг[151]. Compositae
282 Achillea salicifolia Besser
(syn. Ptarmica salicifolia)
На всій території, нерідко. На вологих луках, берегах річок і в чагарниках[152]. Compositae
283 Ambrosia artemisiifolia L. Нв
амброзія полинолиста
Переважно на півдні республіки, рідко. Небезпечний карантинний бур'ян. На з.д. насипах, узбіччях доріг, звалищах сміття, в порушених місцях в населених пунктах, на території комбінатів хлібопродуктів[153]. Compositae
284 Antennaria dioica (L.) Gaertn.
котячі лапки звичайні
На всій території, нерідко. У сухих хвойних, особливо соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях і суходільних луговинах, біля лісових доріг[154]. Compositae
285 Anthemis arvensis L.
роман польовий
На всій території, нерідко. На сухих луках, полях, узліссях сухих лісів, біля доріг, у населених пунктах[152]. Compositae
286 Anthemis cotula L.
роман собачий
На всій території, рідко. На полях, біля доріг, у населених пунктах[152]. Compositae
287 Anthemis lithuanica (DC.) Besser ex Trautv.
На всій території, рідко. На полях, біля доріг, у населених пунктах[152]. Compositae
288 Aposeris foetida (L.) Cass. ex Less.
щербанець звичайний
В околицях м. Мозир. В останні десятиліття не збирався. У хвойних, переважно ялинових лісах, дуже рідко[155]. Compositae
289 Arctium lappa L.
лопух великий
На всій території, часто. У тінистих заплавних лісах, чагарниках, на берегах водойм і річок, покладів, узбіччях доріг, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла[156]. Compositae
290 Arctium minus (Hill) Bernh.
лопух малий
На всій території, нерідко. На пустирях і перелогах, сміттєвих місцях поблизу житла, узбіччях доріг та інших порушених місцях[156]. Compositae
291 Arctium nemorosum Lej.
лопух гайовий
У Білорусі перебуває в острівних місцях проживання за північно-східним кордоном суцільного поширення. Відомі місця зростання в Пружанському районі Брестської області, Вітебському районі Вітебської області, Гродненському і Свислоцьку районах Гродненської області і Мстиславському районі Могильовської області. Населяє узлісся й галявини широколистяних та хвойно-широколистяних лісів (липових, кленових, ялиново-дубових, ясенево-черновільхових та ін.), як правило зростає на схилах річкових терас на родючих ґрунтах[157]. Compositae
292 Arctium tomentosum Mill.
лопух повстистий
На всій території, часто. У сміттєвих місцях біля житла, ярах, на пустирях, узбіччях доріг, берегах річок і водойм[156]. Compositae
293 Arnica montana L.
арніка гірська
У західних і центральних районах республіки, зрідка; у північних, південних і західних районах, дуже рідко або відсутній. У моховитих соснових, рідше ялиново-соснових лісах, на лісових галявинах, узліссях, вирубках, біловусових луках[153]. Входить до Червоної книги Республіки Білорусь 2014 року[158] Compositae
294 Arnoseris minima (L.) Schweigg. & Körte
баранник дрібний
У західних районах, дуже рідко. У Брестській (Косово, Малорита, Мокрани, Гусак, Замшани, Батчі) і Гродненській (Біловезька пуща) областях. У сухих піщаних місцях: піщані парові поля, дюни, узбіччя доріг і т.п[155]. Compositae
295 Artemisia absinthium L.
полин гіркий
На всій території, дуже часто. На узбіччях доріг, насипах залізниці, пустирях у населених пунктах, перелогах, вибитих суходільних луках, лісових галявинах, а також в розріджених деградованих лісах[159]. Compositae
296 Artemisia austriaca Jacq.Нв
полин австрійський
На всій території, але переважно в південній половині республіки, зрідка. На полотні й насипах залізниці, узбіччях доріг, вибитих суходільних луках і лісових галявинах, на високих берегах річок і піщаних гривах у заплавах[159]. Compositae
297 Artemisia campestris L.
полин-нехворощ
На всій території, дуже часто. У сухих світлих соснових лісах, на галявинах і узліссях, пустищах, суходільних луках і ґрунтових відслоненнях, на узбіччях доріг, пустирях, насипах залізниці[159]. Compositae
298 Artemisia vulgaris L.
полин звичайний
На всій території, дуже часто. На полях, пустирях і сміттєвих місцях у населених пунктах, узбіччях доріг, насипах залізниці, берегах річок, озер, канав, у чагарниках, ярах, кар'єрах[159]. Compositae
299 Aster amellus L.
айстра волове око
У Білорусі цей реліктовий, за походженням лісостеповий вид перебуває на північній межі ареалу. Дуже рідко трапляється в Брестській (Барановичський та Івацевічський райони), Гомельській (Брагінський, Добрушський і Лоєвський райони), Гродненській (Волковиський район) та Мінській (Борисовський, Логойський, Мінський і Узденський райони) області. Більш ранні гербарні збори підтверджують знаходження виду в околицях Турова (Житковичський район Гомельської області), околицях с. Кринки (Корелічський район Гродненської області) та околицях Гродно, Логойська (Логойський район Мінської області), Могильова. За літературними даними відомий в околицях Мінська, Слонімському повіті, с. Асаревичі (Брагінський район Гомельської області) і в Біловезькій пущі. Населяє редини, узлісся й галявини в сухих соснових, сосново-дубових і березових лісах, зарості чагарників, остепнені схили і суходільні луговини[160]. Compositae
300 Bellis perennis L.
стокротки звичайні
На всій території, зрідка. У західних і центральних районах частіше і, мабуть, як аборигенна дикоросла рослина. На вогкуватих луках, задернованих узбіччях доріг, берегах річок, газонах і луговинах поблизу житла, у старих парках. Розводиться як декоративна, легко дичавіє[161]. Compositae
301 Bidens cernua L.
череда поникла
На всій території, нерідко. На багнистих берегах річок, озер, каналів, ставків, піщаних мілинах, болотах, у заболочених чорно-вільшняках, кюветах, торф'яних кар'єрах та інших надмірно зволожених порушених місцях проживання[162]. Compositae
302 Bidens frondosa L. Нв
череда листяна
Переважно в південних районах республіки, зрідка. У чорно-вільшняк, на берегах річок і озер, порушених місцях перебування у населених пунктах[162]. Compositae
303 Bidens radiata Thuill. Мзв
череда промениста
В околицях смт Турова Гомельської області. На сирих піщано-мулистих місцях на берегах річок, озер, на окрайках боліт і заболочених лугів[162]. Compositae
304 Bidens tripartita L.
череда тридільна
На всій території, часто. На заболочених берегах річок, озер, канав, ставків, на осушених торфовищах, на краях боліт, на сирих і заболочених лісових просіках і дорогах, у кюветах і кар'єрах, на сирих ґрунтових відслоненнях у населених пунктах та інших порушених місцях проживання з достатнім зволоженням[162]. Compositae
305 Carduus acanthoides L.
будяк звичайний
На всій території, зрідка. У засмічених місцях, пустирях, пасовищах, узбіччях шосейних і залізних доріг та інших порушених місцях перебування[163]. Compositae
306 Carduus crispus L.
будяк кучерявий
На всій території, часто. У сирих лісах, на берегах річок і водойм, торфовищах, в кюветах, канавах та інших порушених, але досить зволожених місцях перебування у населених пунктах[163]. Compositae
307 Carduus nutans L.
будяк пониклий
На всій території, досить рідко. На сухих луках, вигонах, перелогах, узбіччях шосейних і залізних доріг, засмічених місцях біля житла[163]. Compositae
308 Carlina acaulis L.
дев'ятисил безстеблий
На всій території, досить рідко. На сухих луках, вигонах, перелогах, узбіччях шосейних і залізних доріг, засмічених місцях біля житла[164]. Compositae
309 Carlina biebersteinii Hornem.
дев'ятисил Біберштайна
У південній та південно-східній частинах республіки, зрідка, в центральній і західній частинах, рідко. На суходільних і остепнених луках, лісових галявинах і узліссях, у розріджених лісах, на сухих схилах[164]. Compositae
310 Centaurea cyanus L.
волошка синя
На всій території, часто. Бур'ян у посівах, на парових полях, узбіччях шосейних і залізних доріг[165]. Compositae
311 Centaurea jacea L.
волошка лучна
На всій території, дуже часто. На луках, лісових галявинах, узліссях, лугових схилах, в розріджених лісах, чагарниках, узбіччях доріг і задернованних насипах залізниці[166]. Compositae
312 Centaurea phrygia L.
волошка фриґійська
На всій території, зрідка. У широколистяних, змішаних і сухих хвойних лісах, галявинах, узліссях[166]. Compositae
313 Centaurea pseudomaculosa Dobrocz.
волошка несправжньоплямиста
Переважно в південній частині республіки, зрідка. На узбіччях шосейних і залізних доріг, піщаних пустках, суходільних луговинах, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, піщаних гривах в заплавах річок[166]. Compositae
314 Centaurea scabiosa L.
волошка коростянкова
На всій території, досить часто. На остепнених суходільних луговинах, сухих соснових і змішаних лісах, узліссях, галявинах, узбіччях шосейних і залізних доріг[166]. Compositae
315 Centaurea solstitialis L.
волошка довгоденна
Знайдений в Мінській (м. Мінськ) і Гродненської (м. Скідель) областях. Дуже рідко. На насипах залізниці, сміттєвих місцях у населених пунктах і в посівах[166]. Compositae
316 Centaurea stoebe L.
Переважно в південних районах, зрідка. На узбіччях шосейних й залізниць, піщаних пустках, суходільних луговинах, узліссях сухих соснових і змішаних лісів, піщаних гривах в заплавах річок[166]. Compositae
317 Chondrilla graminea M.Bieb.
батоги злаколисті
У Лоєвському і Речицькому районах Гомельської області, дуже рідко. На піщаних полях, пустищах, схилах ярів[167]. Compositae
318 Chondrilla juncea L.
батоги звичайні
У Брестській і Гомельській областях, зрідка; Гродненській, Мінській та Могилевській областях, дуже рідко. На піщаних пагорбах, дюнах, узліссях сухих сосняків, на узбіччях доріг, околицях полів, зазвичай на піщаному ґрунті, залізниці й шосейних насипах[167]. Compositae
319 Chondrilla latifolia M.Bieb.
батоги широколисті
У Пінському районі Брестської й Наровлянському районі Гомельської областей, дуже рідко. На сухих соснових лісах та їхніх узліссях, піщаних пустищах[168]. Compositae
320 Cichorium intybus L.
петрові батоги
На всій території, часто. На узбіччях доріг, пустирях, суходільних луговинах і перелогах, на трав'яних схилах пагорбів і залізниці насипах, у житла[166]. Compositae
321 Cirsium arvense (L.) Scop.
осот польовий
На всій території, часто. Як бур'ян на полях і городах, на пустирях, пасовищах, осушених торфовищах, на узбіччях шосейних і залізних доріг та інших порушених місцях перебування[169]. Compositae
322 Cirsium canum (L.) All.
осот сірий
У Білорусі вид перебуває в окремому локалітеті за північною межею ареалу. Єдине підтверджене місце зростання виявлено в 2000 році в Климовицькому районі (околиці с. Селець) Могилевської області. Зростає на схилі річкової тераси на поза-заплавному вологому низинному осоково-разнотравному лузі з виходами ґрунтових вод[170]. Compositae
323 Cirsium erisithales (Jacq.) Scop.
осот липкий
Наводився для околиць м. Гродно. В останні десятиліття не відзначається. На сирих і мокрих луках, окрайцях боліт[169]. Compositae
324 Cirsium heterophyllum (L.) Hill
осот різнолистий
У Білорусі трапляється в окремих острівних місцях зростання і ізольованих локалітетах на південній межі ареалу, переважно в північних і центральних районах республіки. Зростає в сирих і заболочених ялинових, смереково-соснових, ялиново-широколистяних і дрібнолистих лісах, на лісових галявинах, узліссях, просіках, смугах ліній електропередач, вирубках що заростають, біля лісових доріг, серед чагарників. Віддає перевагу добре зволоженим, багатим на гумус, пухким ґрунтам і напівтіньовим умовам[171]. Compositae
325 Cirsium oleraceum (L.) Scop.
осот овочевий
На всій території, часто. У заболочених лісах, чагарниках, на берегах річок і струмків, біля виходів ключів, на сирих луках і низинних болотах[169]. Compositae
326 Cirsium palustre (L.) Scop.
осот болотяний
На всій території, досить часто. На болотах, заболочених лугах, на торф'яних берегах річок і водойм, заболочених лісах[169]. Compositae
327 Cirsium pannonicum (L.f.) Link
осот паннонський
Північний край ареалу захоплює крайні південно-східні райони Білорусі, де вид перебуває в окремих локалітетах на північній межі ареалу. Відомий в околицях с. Бабчин Хойнікського району. За гербарних даними вказується в околицях с. Дуровичі Буда-Кошелівського району (Могилевська губернія). Населяє сирі та заболочені луги. Ґрунти в місцях зростання торф'яно-болотні, збагачені карбонатами. Світлолюбна рослина[172]. Compositae
328 Cirsium rivulare (Jacq.) All.
осот прибережний
Зрідка на всій території, на схід рідше. На вологих і сирих луках, біля виходів ключів, у низинних болотах[169]. Compositae
329 Cirsium vulgare (Savi) Ten.
осот звичайний
На всій території, часто. На засмічених місцях поблизу житла, узбіччях доріг, пустирях, вигонах, перелогах, осушених торфовищах, а також у деградованих лісах, чагарниках, на берегах річок і водойм[169]. Compositae
330 Coreopsis grandiflora Hogg ex Sweet Нв
дівочі очка великоцвіті
Один з найбільш небезпечних широко поширених заносних видів[173]. Compositae
331 Cota tinctoria L.
На всій території, нерідко. На сухих луках, лісових галявинах і узліссях, на сухих остепнених схилах, біля доріг, у населених пунктах[152]. Compositae
332 Crepis biennis L.
скереда дворічна
На всій території, але переважно в північній частині республіки, зрідка. На суходільних луках, луговинах і порушених місцях біля доріг, схилах, у заростях чагарників, у сміттєвих місцях у населених пунктах[174]. Compositae
333 Crepis capillaris (L.) Wallr.
скереда волосинчаста
Околиці Мінська, дуже рідко. У посівах, біля доріг[174]. Compositae
334 Crepis foetida (L.) Wallr.
скереда смердюча
Околиці с. Ручаївка Лоєвського району Гомельської області. Дуже рідко. В останні десятиліття вид не збирався. На лісових галявинах і в посівах як бур'ян[174]. Compositae
335 Crepis mollis (Jacq.) Asch.
скереда м'яка
У Білорусі перебуває на північно-східній межі ареалу. Знайдений у Брестському, Дрогичинськогому, Дятловському, Кам'янецькому, Кобринському, Копильському, Мінському, Ошмянському, Пружанському і Поставському районах. Населяє сирі суходільні, часто закущені луки, зазвичай у долинах невеликих річок, рідше на мінеральних островах серед низинних боліт[175]. Compositae
336 Crepis paludosa (L.) Moench
скереда болотяна
На всій території, часто. У сирих лісах, на околицях боліт, на заболочених берегах річок і струмків[174]. Compositae
337 Crepis praemorsa (L.) Walther
скереда обгризена
На всій території, досить рідко. У розріджених листяних і змішаних лісах, на лісових галявинах і узліссях. Compositae
338 Crepis tectorum L.
скереда покрівельна
На всій території, дуже часто. У посівах як бур'ян, на узбіччях доріг і відкритих пісках, на сміттєвих місцях поблизу житла. Compositae
339 Erechtites hieraciifolius (L.) DC. Нв
На території Білорусі проявляє інвазійні властивості, тобто вийшов з-під контролю людини і швидко поширюється; здатний завдавати істотної шкоди, в тому числі біорізноманіття[176]. Compositae
340 Erigeron acris L.
На всій території республіки, часто. На суходільних луках, лісових галявинах, борових узліссях і пустищах, у розріджених сосняках і на вирубках, на узбіччях доріг, на трав'яних сухих схилах[177]. Compositae
341 Erigeron canadensis L. Нв
На всій території, дуже часто. Добре натуралізований. На узбіччях доріг, з.д. насипах, пустирях і сміттєвих місцях поблизу житла, на полях, галечниках і піщаних мілинах, на вироблених торфовищах, вирубках і в кар'єрах[164]. Compositae
342 Eupatorium cannabinum L.
сідач конопляний
На всій території, нерідко. На сирих берегах річок, озер, струмків, у чагарниках, тінистих прибережних і заболочених лісах[164]. Compositae
343 Filago arvensis L.
жабник польовий
На всій території, досить часто. На ґрунтових піщаних відслоненнях біля доріг, на галявинах, парових полях, вирубках, у посівах і розріджених соснових лісах[178]. Compositae
344 Filago germanica (L.) Huds. Мзв
жабник німецький
Відомий з ок. м. Могильова. На сухих кам'янистих і піщаних місцях, біля доріг, дуже рідко[178]. Compositae