Спиш — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спиш (значення).

Спиш (словац. Spiš, нім. Zips, угор. Szepes; пол. Spisz) — історична область у північно-східній Словаччині (невелика частина її належить до Польщі), розташована в Центральних Карпатах і Західних Бескидах. Охоплює котловини гори Попраду і гори Гернаду, гірські масиви Списька Маґура і Левоцьких гір та невеликі частини Татр і Словацьких Рудних Гір.

Площа бл. 3 700 км²
Населення 255 000 меш. (1965).

Територію Спишу заселили пізно, спершу словаки з півдня, поляки з півночі, пізніше (XIII ст.) німці (спиські міста) і (XIII — XV ст.) українські лемки, які прийшли зі сходу. Спиш належав до Угорщини (частина у XV — XVIII ст. до Польщі) і становив до 1919 Списький комітат, тепер входить до складу Словаччини (Східна Словацька область) і Польщі. Лемки заселюють північну і східну частини Спиша (Старо-Любовнянську округу) — частково суцільно (площа 230 км²), частково етнічними островами (найбільше на північному заході висунений острів — село Остурня). Число українців у Спиші близько 15 000, вони живуть майже винятково в селах і займаються хліборобством та розводять худобу; у селах на північному заході довгий час мав значення мандрівний промисел, зокрема дротярство.

У XII столітті столицею Списького комітата став Списький град, з XVI століття — Левоча. Найбільшим містом Спиша є Попрад.

Література[ред. | ред. код]

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.