Справа Василя Стуса (книга)

«Справа Василя Стуса»
Sprava Vasylia Stusa-Cover.jpg
Автор Вахтанг Кіпіані (укл.)
Країна Україна Україна
Мова українська
Серія бібліотека «Історичної правди»
Тема Стус Василь Семенович
Жанр історія та політика
Видавництво Vivat
Видано 2019
Тип носія паперова
Сторінок 688
Тираж 98 780 (бер. 2021)[1]
ISBN 978-966-942-927-8, 978-966-942-843-1

Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР — публіцистична книга українського історика, головного редактора порталу «Історична правда», публіциста Вахтанга Кіпіані про кримінальну справу, життя і смерть українського поета-дисидента Василя Стуса. Книгу видало харківське видавництво Vivat в серії Бібліотека «Історичної правди».[2]

Історія створення[ред. | ред. код]

Книгу написано на основі матеріалів кримінальної справи Василя Стуса 1980 року, що зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ (колишній архів КДБ). Матеріали стали доступними внаслідок ухвалення пакету зініційованих Українським інститутом національної пам'яті декомунізаційних законів.[3] Матеріали кримінальної справи містяться в шести томах. До книги включено основні, найголовніші матеріали кримінальної справи. Документи, які включали до книги, наведено в повному обсязі, без редагування. Робота над книгою тривала 6 місяців, над нею також активно працювала редактор видавництва «Vivat» Галина Сологуб.[4][5]

За словами автора, Вахтанга Кіпіані, мета книги — змінити «плакатне» ставлення до Василя Стуса і людей, які його оточували.[4] Зокрема, Кіпіані заявляв, що «Кримінальна справа Василя Семеновича Стуса — це хроніка боротьби злочинної комуністичної системи з людиною, повної болю та гідності. Ми бачимо громадянина, правозахисника, творчу особистість, який чудово розуміє наслідки своєї „негнучкості“ перед каральною машиною. І тим не менше він іде до кінця».[3]

Книгу вперше презентовано 26 травня 2019 року під час книжкового ярмарку в Києві «Книжковий Арсенал».[6]

Зміст[ред. | ред. код]

У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, свідчення очевидців, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Крім власне архівних матеріалів, книжка містить статті укладача та дисидента Василя Овсієнка та інтерв'ю з останнім співкамерником поета, російським політв'язнем Леонідом Бородіним.

Обкладинкою книги є оригінал обкладинки першого тому справи поета в КДБ. Додано лише назву книги та портрет Стуса з цієї ж справи. У книзі є наступні розділи:[7]

  • Кримінальна справа № 5 — книга життя і смерті Василя Стуса
  • Матеріали з шести томів справи
  • Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус
  • Свідок уходу. Останні дні Василя Стуса
  • Стус і Нобель. Демістифікація міфу
  • Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?
  • З таборового зошита. Останній відомий текст Василя Стуса

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Книга отримала декілька відзнак. Серед них:

  • Вересень 2019 — персональна відзнака директорки ГО «Форуму видавців» Катерини Шевченко на Форумі видавців у Львові-2019.[8]
  • Жовтень 2019 — нагорода Черкаського книжкового фестивалю в номінації «Науково-популярна книга для дорослих. Есеїстика, публіцистика, мемуари».[9]
  • Грудень 2019 — члени Українського ПЕН-клубу включили «Справу Василя Стуса» до переліку найкращих книжок 2019-го, які з'явилися друком у вітчизняних видавництвах, у категорії «Нон-фікшн».[10]
  • Листопад 2020 — книгу включено до номінантів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року у категорії «Публіцистика, журналістика».[11]
  • Жовтень 2021 — книга перемогла в рейтингу тридцяти найзнаковіших книжок часів Незалежності, який оголошував Український інститут книги[12]

Рецензії критиків[ред. | ред. код]

Літкритики дуже позитивно оцінили книгу Кіпіані про Стуса.[13][14]

Наклад[ред. | ред. код]

Станом на жовтень 2020 року було продано майже 20 тисяч книг; тоді ж у жовтні 2020 року у зв'язку з високим попитом на книгу видавництво Vivat додрукувало ще 3,5 тисячі примірників.[2] У новому накладі на форзацах книги було розміщено рішення Дарницького райсуду щодо її заборони.[15] Станом на березень 2021 року наклад склав 99 тисяч екземплярів і видавництво заявило, що готове додрукувати новий наклад книги, зважаючи на скасування заборони на її видавання та поширення.[16]

Презентації книги[ред. | ред. код]

Автором було проведено серію презентацій книжки у містах України — Києві, Львові, Івано-Франківську, Одесі, Миколаєві, Дніпрі, Сумах, Червонограді, Коломиї, Житомирі, Чернівцях, Полтаві, Черкасах, Миколаєві (Львівська обл.), Щирці, Луцьку, Острозі, Нетішині, Рівному, Чернігові, Тернополі, Харкові, Ужгороді, Підгайцях, Бережанах, Запоріжжі, у США — Нью-Йорку, Вашингтоні, Стемфорді, Філадельфії, Чикаго та Сан-Дієго, у Канаді — Торонто, Оттаві та Монреалі, в Австрії — Відень.

Спроба заборони книги Медведчуком[ред. | ред. код]

Позов[ред. | ред. код]

Наприкінці серпня 2019 року адвокат Василя Стуса 1980 року, нині проросійський олігарх Віктор Медведчук подав до суду позов із вимогою заборонити книгу через те, що інформація в ній нібито не відповідає дійсності. Позов подано про захист честі, гідності та ділової репутації Медведчука проти Вахтанга Кіпіані, видавництва «Віват» та ПП «Юнісофт» (друкарня, де було надруковано книгу).[17] Перше, організаційне, засідання суду у цій справі відбулося в Дарницькому суді Києва 2 жовтня 2019 року[18].

Рішення Дарницького суду[ред. | ред. код]

Дарницький районний суд 19 жовтня 2020 року за головуванням судді Марини Заставенко (раніше — суддя Червоногвардійського районного суду міста Макіївка Донецької області[19]) ухвалив рішення, частково задовільнивши позов Віктора Медведчука проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat, визнавши окремі факти стосовно Медведчука неправдивими, цим заборонивши видання і поширення книги та матеріалів, пов'язаних з Медведчуком[20]. Було заборонено розповсюдження також надрукованого тиражу, який містить інформацію про Медведчука, а також супутню інформацію щодо вилучених фрагментів на радіо, телебаченні, мережі Інтернет та інших ЗМІ.[21][22] У той же день Кіпіані оголосив, що весь тираж книги розкуплено і склади порожні.[2] Видавництво «Vivat» повідомило про намір оскаржити рішення про заборону книги.[23]

Реакція[ред. | ред. код]

Пресслужба проросійської партії ОПЗЖ поширила заяву під назвою «Суд заборонив розповсюджувати пасквіль Кіпіані про Стуса із брехливою інформацією щодо Медведчука. Чергова брудна провокація провалилася».[24]

Своє обурення щодо рішення суду висловили громадські діячі, політики та пересічні громадяни.[25] Після рішення Дарницького суду Києва щодо заборони книги, у різних містах України влаштували публічні читання.[26]

Рішення апеляційного суду[ред. | ред. код]

19 березня 2021 апеляційний суд Києва скасував рішення суду першої інстанції про заборону публікації[27] та майже у повному обсязі задовольнив скаргу видавництва Vivat та автора книги Вахтанга Кіпіані.[28] Також було скасовано заборону суду першої інстанції на поширення книги та використання імені Медведчука. Видавництво заявило про готовність додрукувати новий наклад книги[29]. На Медведчука було накладено стягнення у розмірі 140 тис. грн як відшкодування витрат видавництва на розгляд справи[30].

Медведчук не оскаржив у встановлений термін це рішення суду і таким чином воно вважається остаточним і таким, що вступило у законну силу[31].

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. Анна Погребна (19 березня 2021). Справа Василя Стуса: суд дозволив розповсюджувати книгу без дозволу Медведчука. suspilne.media. Суспільне. Новини. Процитовано 15 квітня 2021. 
  2. а б в Після "перемоги Медведчука" книгу про Стуса розкупили, буде новий наклад. pravda.com.ua. 19.10.2020. 
  3. а б Вахтанг Кіпіані. "Справа Василя Стуса". Книга про перемогу духу над КГБ. Історична правда. 7 серпня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  4. а б Книга «Справа Василя Стуса»: як радянська система зробила поета «злочинцем». Радіо Свобода. 28 травня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  5. Лана Самохвалова (13 жовтня 2019). Вахтанг Кіпіані, редактор видання «Історична правда», автор книги «Справа Василя Стуса». Невивчені уроки, непосаджені злочинці деморалізують суспільство. ukrinform.ua. Укрінформ. Процитовано 14 жовтня 2019. 
  6. Ведучий ZIKу Вахтанг Кіпіані презентує книжку про Василя Стуса. Zik.ua. 20 травня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  7. «Справа Василя Стуса Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» сост. Вахтанг Кипиани. Book24.ua. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  8. Форум видавців-2019: назвали найкращі книжки. Gazeta.ua. 20 вересня 2019. Процитовано 3 листопада 2019. 
  9. “Лагідна погода і доброзичливі люди”: письменники і видавці поділилися враженнями про Черкаський книжковий фестиваль. Про Все. 17 жовтня 2019. Процитовано 3 листопада 2019. 
  10. Український ПЕН назвав найкращі українські книжки 2019 року. Читомо. 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019. 
  11. Фільм «Атлантида» та книга про справу Стуса: оголошено номінантів Шевченківської премії 2021-го. УНІАН. 6.11.2020. Процитовано 6.11.2020. 
  12. Оголосили топ-30 українських книжок часів Незалежності. Читомо. 27.10.2021. Процитовано 27.10.2021. 
  13. Василь Овсієнко, Ігор Калинець, Михайло Косів, Ярослав Кендзьор. Книга про нашу епоху. І про кожного з нас. Історична правда. Процитовано 18 вересня 2020. 
  14. Ганна Кузьо. «Справа Стуса» Вахтанг Кіпіані. Відгук на книгу «Справа Стуса», автор Вахтанг Кіпіані. Youtube-канал Ганни Кузьо. 14 серп. 2020
  15. Новий наклад книжки про Стуса вже пакують для відправки в магазини та покупцям. Історична правда. 02.10.2020. Процитовано 2 November 2020. 
  16. Vivat про виграну апеляцію: «Справу Василя Стуса» додрукують ще, якщо буде попит. Радіо Свобода (uk). Процитовано 22 березня 2021. 
  17. Медведчук розповів, чому просить суд заборонити книгу про Василя Стуса. Громадське. 4 вересня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  18. Розпочався суд за позовом Медведчука до журналіста Кіпіані через книгу про Стуса. Громадське. 2 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019. 
  19. До уваги судді Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області Заставенко Марини Олександрівни. vkksu.gov.ua. 
  20. Суд заборонив книгу про Стуса зі згадуванням Медведчука. РБК-Україна (uk). Процитовано 8 квітня 2021. 
  21. Заборона книги про Стуса: суд частково задовольнив позов Медведчука. glavcom.ua. 19.10.2020. 
  22. «Справа Василя Стуса»: суд заборонив продаж книги до усунення інформації про Медведчука. ukrinform.ua. 19.10.2020. 
  23. Видавництво Vivat збирається оскаржити рішення про заборону книги «Справа Василя Стуса». Радіо Свобода. 19 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  24. В ОПЗЖ назвали книгу "Справа Василя Стуса" "пасквілем" та "провокацією". Історична правда. 19.10.2020. Процитовано 19.10.2020. 
  25. «Стус знову під забороною». Соцмережі лютують через вирок суду на користь Медведчука. ВВС Україна. 19.10.2020. Процитовано 19.10.2020. 
  26. «Справа Василя Стуса» зібрала людей у Тернополі. Містяни влаштували читання книги - iternopolyanyn.com. iternopolyanyn.com (uk). Процитовано 30 жовтня 2020. 
  27. [1], Громадське телебачення
  28. Медведчук програв апеляцію щодо книжки Кіпіані «Справа Василя Стуса». Радіо Свобода (uk). Процитовано 20 березня 2021. 
  29. Після рішення суду: видавництво готове додрукувати книгу про Стуса. РБК-Україна (uk). Процитовано 8 квітня 2021. 
  30. Суд щодо книги про Стуса: з Медведчука стягнуть майже 140 тисяч гривень. РБК-Україна (uk). Процитовано 8 квітня 2021. 
  31. У Vivat повідомили, що Медведчук не оскаржив рішення суду скасувати заборону книги про Стуса. Радіо Свобода (uk). Процитовано 20 травня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]