Спільні Військові Юнацькі Школи — Вікіпедія

Спільна Військова Юнацька школа УНР у Кам'янці Подільському 1920 рік.
Вояки Житомирської юнацької школи Армії УНР на вишиковані в Кам'янці Подільському у 1919 році.

Спільні Військові Юнацькі Школи — школи старшин армії УНР з відділами різних родів зброї.

Історія[ред. | ред. код]

У січні 1919 року Спільні Військові Юнацькі Школи постали у Житомирі (відома під назвою Житомирська), начальник полковник Всеволод Петрів, інспектор полковник П. Вержбицький, викладач Сергій Кулжинський.

З березня до червня перебували на протибільшовицькому фронті (разом з продовженням теоретичного навчання), з липня на нормальному навчанні у Кам'янці-Подільському (начальник полковник О. Пучковський, інспектор полковник М. Лорченко). Лекторами школи були визначні військові фахівці (4 генерали й 6 старшин генштабу). 1 жовтня піший курінь, кінний дивізіон, гарматний і кулеметний вишколи СВЮШ дали перший випуск старшин — 300 хорунжих. Згодом школа вийшла знову на фронт проти Добровольчої армії, а після катастрофи Армії УНР її частина, як «юнацький курінь», вирушила у перший зимовий похід.

У січні 1920 року у Кам'янці (тоді під польською окупацією) постала друга СВЮШ, відома як Кам'янецька (осідок школи мінявся), начальник — генерал М. Шаповал. Після інтернування Армії УНР у польських таборах школа продовжувала свою працю і до 1923 року дала кілька випусків старшин різних родів зброї.

Серед командного складу СВЮШ були діяльні, крім названих вище, сотник А. Валійський, сотник Є. Нікітин, поручник С. Яськевич, поручник Іван Грушецький та ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]