Станиславівська єпархія УГКЦ — Вікіпедія

Станиславівська єпархія
Основна інформація
Країна Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР УНР II Польська РеспублікаСРСР СРСР
Єпископ

Станиславівська єпархія УГКЦ — колишня єпархія УГКЦ з центром у м. Станиславові. Заснована декретом цісаря Франца Йозефа І від 29 січня 1884 і буллою папи Лева XIII від 25 березня 1885 шляхом виділення 20 деканатів з Львівської архиєпархії.

Історія[ред. | ред. код]

Станиславівська єпархія заснована декретом цісаря Франца Йозефа І від 29 січня 1884 і буллою папи Лева XIII від 25 березня 1885 шляхом виділення 20 деканатів з Львівської архиєпархії.

У 1936 році Єпархія мала 20 деканатів, 419 парохій, 419 матерні і 393 дочірні церкви, 541 священників (у тому числі 22 ченці); 7 чоловічих (6 Василіянських і 1 Редемптористів) і 2 жіночі (Сестер Василіянок) монастирів; 28 домів Сестер Служебниць і 4 ін.; 1035 000 вірних. При Станиславівській єпархії діяла капітула, існували Духовна семінарія (з 1907) і Богословський ліцей (1935 — 8 проф., 92 учні), виходив тримісячник «Добрий Пастир»1931); з важливіших церковних і релігійних товариств: «Апостольство Молитви», Католицька Акція, товариство «Скала».

Деканати[ред. | ред. код]

Під час створення єпархії до її складу увійшли 20 деканатів. У 1919 році від неї відійшла Буковина, натомість після виділення зі складу Станиславівського деканату міста Станиславова знову було 20 деканатів:

Очільники[ред. | ред. код]

Єпископи[ред. | ред. код]

Адміністратори[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]