Старіння населення — Вікіпедія

Зміна вікової структури населення України внаслідок старіння населення

Старіння населення — зсув розподілу населення за віком у бік старшого віку.

Сутність процесу[ред. | ред. код]

Цей процес є результатом демографічних змін в характері народжуваності, смертності і частково міграції. За даними комісії ООН з питань розвитку суспільства станом на 2005 рік, старіння населення спостерігалося у всіх країнах світу крім 18. Облік тенденцій і наслідків демографічного старіння — одне з головних завдань демографічної політики.

Демографічне старіння (старіння населення)[ред. | ред. код]

Під старінням населення, або демографічним старінням, слід розуміти збільшення частки людей старших вікових груп в населенні. Старіння населення є результатом тривалих демографічних змін, зрушень в характері відтворення населення, в народжуваності й смертності та їх співвідношенні, а також, частково, міграції.

Розрізняють два типи старіння населення:

старіння «знизу», що є результатом зниження народжуваності;
старіння «зверху», що є результатом збільшення середньої очікуваної тривалості життя, зменшення смертності в старших вікових групах за умови низької народжуваності.

Сучасний стан в Україні[ред. | ред. код]

Населення України
12 січня 1989 рік.

     0—18 років.
     19—64 роки.
     65 і старші. ^[1]

Населення України
1 січня 2022 рік.

     0—18 років.
     19—64 роки.
     65 і старші. ^[1]

Старіння населення — це процес, який характерний для всіх європейських держав, але висока частка старих людей там досягається, головним чином, високою тривалістю життя, так зване старіння «знизу», а в Україні — за рахунок зменшення кількості дітей, так зване «старіння згори». Він буде продовжуватись і надалі.

Вікова структура населення України свідчить про регресивний тип відтворення поколінь: в ній нараховується понад 14,3 мільйонів пенсіонерів, з них за віком — понад 10,3 мільйонів осіб, за інвалідністю — понад 2,0 мільйони осіб. У розрахунку на 1000 осіб припадає понад 300 пенсіонерів.

Відбувається скорочення економічно ефективної частини населення; частка людей у віці 15—24 роки – 15 %, а 25—59 роки — 46,7 %. Скорочення економічно активного населення призведе до ще більшого зростання рівня навантаження на населення працездатного віку. За шкалою ООН старим населення вважається тоді, коли частка людей у віці понад 65 років становить більше 7 %. В Україні вона загалом досягнула 15,9 %, а серед сільських жителів — 19,8 %. Тому населення країни оцінюють як дуже старе.

Важливими наслідками старіння населення, як відзначають західноєвропейські дослідники, є крім погіршення демографічних показників, ще й такі: зниження здатності до освоєння нових професій і застосування нових технологій, негативний вплив на ефективність виробництва, бо з віком величина зарплати збільшується, а продуктивність праці зменшується.

Прогноз вікової структури, складений Відділом демографії і відтворення трудових ресурсів Інституту економіки НАН України на 2026 рік показує, що частка людей пенсійного віку збільшиться до 24,7 %, а дітей — зменшиться до 15 %, відповідно збільшиться демографічне навантаження людьми старшого віку на працездатних людей. Ці показники уже в 2005 році становили 23,8 % (старшого віку) і 16,3 % (молодшого віку), їх зміна відбувається значно вищими темпами, ніж передбачалась.

Розподіл населення України за віком (1959 р.) ^[2]
Вікові групи (років)	%
0–15	27,1
16—64	66
65 і старші	6,9

Розподіл населення України за віком (1989 р.) ^[1]
Вікові групи (років)	%
0–18	27,2
19—64	61,06
65 і старші	11,7

Розподіл населення України за віком (2022 р.) ^[1]
Вікові групи (років)	%
0–18	18,9
19—64	63,5
65 і старші	17,6

Дослідження вчених нашої країни підтверджує, що в сучасних умовах неможливо докорінно поліпшити вікову структуру населення внаслідок збільшення показників народжуваності. Тому статево-вікові піраміди населення все більше звужуватимуться при основі. Найголовнішим завданням, що стоїть у галузі поліпшення якісної структури населення є створення можливостей для підвищення якості життя всіх людей, ефективного використання як працездатного населення, так і соціального, культурного і трудового потенціалу населення старшого віку. Всебічне вивчення соціально-економічних характеристик різних вікових груп людей, особливо професійної придатності, яка пов'язана із віком і досвідом, дасть можливість переглянути деякі негативні моменти, пов'язані із старінням людей.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в ^г www.ukrstat.gov.ua — офіційний сайт Держстат України
↑ Статево-віковий склад населення: узагальнене відображення природного та міграційного руху людей. Держстат України, директорка Департаменту статистики населення Л. Стельмах. Процитовано 12.02.2023.

Джерела[ред. | ред. код]

Старість - академічний тлумачний словник [Архівовано 6 лютого 2018 у Wayback Machine.]

НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: Імперативи демографічного старіння. (PDF) (монографія). К.: НАН України, Інститут демограф. та соціальн. дослідж. ім. М. В. Птухи, Фонд ООН в галузі народонаселення. 2014. с. 288. ISBN 978-966-02-7280-4 https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/-України_Імперативи%20демографічного%20старіння-UKR.pdf. {{cite book}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]

www.ukrstat.gov.ua — офіційний сайт Держстат України

Портал «Старість»

[ukrstat.gov-1] а ^б ^в ^г www.ukrstat.gov.ua — офіційний сайт Держстат України

[department.stat-2] Статево-віковий склад населення: узагальнене відображення природного та міграційного руху людей. Держстат України, директорка Департаменту статистики населення Л. Стельмах. Процитовано 12.02.2023.

[1]

[2]