Статевий добір — Вікіпедія

Статевий відбір — окремий випадок природного відбору, що полягає у виникненні та розвитку рис, які допомагають організмам, найчастіше тваринам, отримати можливість успішно спаровуватися з представниками протилежної статі. В результаті гени, що допомагають цій можливості, відбираються та починають домінувати у популяції. У своєму початковому варіанті процес був описаний Чарльзом Дарвіном. Його послідовник, А. Воллес навіть піддавав сумніву щодо доцільності виділення статевого добору як окремої форми. Теорію статевого добору найбільш активно розвивав Л.Ш. Давіташвілі. Зазвичай процеси, що ведуть до статевого відбору, поділяють на «бій між самцями» (у дуже рідкісних випадках між самицями), «вибір пари» самицею та «статевий конфлікт». В окремих випадках відбувається «прихований вибір самицею», коли самиця вирішує, чи дозволити спермі запліднити яйцеклітину, не показуючи це самцю. Риси, що відбираються в результаті бою між самцями включають утворення рогів та подібних структур, що часто називаються «зброєю». Риси, що відбираються в результаті відбору самицею називаються «орнаментом», найчастіше вони включають яскраве забарвлення або деякі характерні елементи морфології.

Результатом статевого відбору є формування статевого диморфізму.

Приклад: Міжстатевий відбір[ред. | ред. код]

Найкраще зрозуміти умови, що визначають, яка стать стає більш обмеженим ресурсом, можна з принципу Бейтмана, який визначає, що стать, що вкладає більше ресурсів у нащадків, стає обмеженим ресурсом, за який змагається протилежна стать.

Одними з найбільш наочних прикладів можуть бути різниця кількості поживних речовин у зигот - яйцеклітини та сперматозоїда, та обмежена репродуктивна здатність самок як порівняти з самцями. Таким чином, 'статевий відбір' звичайно стосується процесу вибору (обмежувальним чинником, яким звичайно є самиці) членів протилежної статі (необмеженого чинника, яким звичайно є самці).

Роль МНС у статевому доборі[ред. | ред. код]

Відомо, що статевий добір може відбуватися за участі головного комплексу гістосумісності (англ. major histocompatibility complex, MHC) з залученням нюхового аналізатора, що було показано на прикладі риб та мишей. Так, самки колючки триголкової (Gasterosteus aculeatus) здійснюють вибір статевого партнера з урахуванням запаху, щоб досягти оптимального рівня різноманітності MHC у своєму потомстві, забезпечивши їм стійкість до патогенів та паразитів.

Див. також[ред. | ред. код]

Втеча Фішера

Література[ред. | ред. код]

Abraham, J.N. (1998) La Saboteuse: An Ecological Theory of Sexual Dimorphism in Animals. Acta Biotheoretica 46 23-35 [1]
Abraham, J.N. (2005) Insect Choice and Floral Size Dimorphism: Sexual Selection or Natural Selection? J. Insect Behavior, 18 743—756 [2]
Andersson, M (1994) Sexual selection [Архівовано 18 травня 2016 у Wayback Machine.]. Princeton University Press. ISBN 0-691-00057-3
Helena Cronin (1991) The ant and the peacock: altruism and sexual selection from Darwin to today. Cambridge University Press.
G Arnqvist & L Rowe (2005) Sexual conflict. Princeton University Press
Charles Darwin (1871) The Descent of Man and Selection in Relation to Sex. John Murray, London.
Ronald Fisher (1930) The Genetical Theory of Natural Selection. Oxford University Press, ISBN 0-19-850440-3, Chapter 6 [3]
Lande, CF R (1981). Models of speciation by sexual selection on polygenic traits. Proc. Nat. Acad. Sci., USA, 78 3721-5 [4]
Miller, GF (1998) How mate choice shaped human nature: A review of sexual selection and human evolution. In: C. Crawford & D. Krebs (Eds.) Handbook of evolutionary psychology: Ideas, issues, and applications. Lawrence Erlbaum, pp. 87-129.[5] [Архівовано 13 березня 2007 у Wayback Machine.]
Miller, GF (2000) The Mating Mind: How sexual choice shaped the evolution of human nature. Heinemann, London. ISBN 0-434-00741-2
Rosenberg, J. & Tunney, R.J. (2008). Human vocabulary use as display. Evolutionary Psychology, 6, 538—549 [6] [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Thierry Lodé (2006) La guerre des sexes chez les animaux. Eds Odile Jacob . ISBN 2-7381-1901-8
Judson, Olivia (2003) Dr.Tatiana's Sex Advice to All Creation: Definitive Guide to the Evolutionary Biology of Sex. ISBN 978-0-09-928375-1
Jolly, Allison (2001) Lucy's Legacy — Sex and Intelligence in Human Evolution. ISBN 978-0-674-00540-2
Diamond, Jared (1997) Why is Sex Fun? The Evolution of Human Sexuality. ISBN 978-0-465-03126-9
Milinski, Griffiths (2005) Mate choice decisions of stickleback females predictably modified by MHC peptide ligands. ISSN 0027-8424.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Статевий добір

Sexual Selection [Архівовано 26 лютого 2009 у Wayback Machine.] Stanford University
The Great Debate: Sexual Selection [Архівовано 1 липня 2008 у Wayback Machine.]
An Introduction to Sexual Selection University of Siegen
Intralocus Sexual Conflict Diminishes the Benefits of Sexual Selection [Архівовано 13 січня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з еволюційної біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.