Стеблов Євген Юрійович — Вікіпедія
Стеблов Євген Юрійович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 8 грудня 1945 (79 років) ![]() Москва, СРСР ![]() | |||
Громадянство | ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | актор, письменник, ведучий, театральний педагог, телеведучий, публіцист ![]() | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1966) ![]() | |||
Заклад | Театр імені Моссовєта ![]() | |||
Роки діяльності | 1963 — тепер. час | |||
Партія | КПРС ![]() | |||
Діти | Sergey Steblovd ![]() | |||
IMDb | nm0824238 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Євген Юрійович Стеблов (* 8 грудня 1945, Москва, РРФСР) — радянський і російський актор театру та кіно. Народний артист Російської Федерації (1993).
Закінчив міні (1966). Працював у театрах Москви. Знявся в кінокартинах: «Я крокую по Москві» (1964, Саша Шаталов), «До побачення, хлопчики» (1964, Володя Бєлов), «Вас викликає Таймир» (1970), «Раба любові» (1976, Канін), «За сімейними обставинами» (1977), «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» (1981), «Культпохід у театр» (1983, письменник) та ін., в українських фільмах: «Каталажка» (1990), «Наліт» (1993). Також озвучував мультфільми.
Кавалер Ордена Пошани (1998). Кавалер Ордена «За заслуги перед Вітчизною» IV ступені (2006).
У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.[1]
Фігурант бази даних центру «Миротворець»[2].
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20200201061008/https://www.mkrf.ru/press-tsentr/novosti/ministerstvo/deyateli-kultury-rossii-v-podderzhku-pozitsii-prezidenta-po-ukraine-i-krymu/ Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму / Министерство культуры Российской Федерации] (рос.)
- ↑ Центр «Миротворець»: Стеблов Євген Юрійович